Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.07.2018 року у справі №826/7667/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року

м. Київ

справа № 826/7667/17

адміністративне провадження № К/9901/55666/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого судді - Шевцової Н. В.,

суддів - Данилевич Н. А., Радишевської О. Р.

за участю

секретаря судового засідання Андрієнко Н. А.

учасників справи:

представників позивача Мойсієнка А. В., Ремінської С. П.

представника відповідача Волкотруб О. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 826/7667/17

за позовом Державної авіаційної служби України

до Національного агентства з питань запобігання корупції

про визнання незаконними та скасування акта, рішень

за касаційною скаргою Державної авіаційної служби України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року, ухвалене в складі головуючого судді Григоровича П. О.,

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Губської О. А., суддів Парінова А. Б., Беспалова О. О.,

УСТАНОВИЛ:

І. Суть позову

1. У червні 2017 року Державна авіаційна служба України (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач, НАЗК, Національне агентство), в якому просила визнати незаконними та скасувати:

1.1. акт планової перевірки дотримання вимог Закону України "Про запобігання корупції" від 15 травня 2017 року;

1.2. рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 02 червня 2017 року про затвердження обґрунтованого висновку про виявлення можливих ознак корупційного правопорушення відносно осіб, які протягом 2015-2017 років обіймали посаду/виконували обов'язок голови Державної авіаційної служби України;

1.3. рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 02 червня 2017 року про затвердження обґрунтованого висновку про виявлення можливих ознак корупційного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 368 Кримінального кодексу України відносно державних інспекторів Державної авіаційної служби України, які направлялись у відрядження з метою здійснення державного нагляду та контролю за суб'єктами та об'єктами авіаційної діяльності за рахунок суб'єктів авіаційної діяльності.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт перевірки з проектом рішення розглянуто не на найближчому засіданні НАЗК, як це передбачено Порядком проведення перевірок Національним агентством з питань запобігання корупції, який затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року № 2 (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин; далі - Порядок).

3. Крім того, за доводами позивача, члени комісії відповідну перевірку провели необ'єктивно і упереджено, що призвело до прийняття недостовірних і необ'єктивних висновків.

4. Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, указав, що оскаржуваний акт фіксує можливі порушення, а, свою чергу, рішення є лише обов'язковими процедурними документами, які у сукупності не є такими, що порушують права, свободи чи інтереси позивача.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

5. Національним агентством з питань запобігання корупції у період з 27 березня 2017 року по 10 травня 2017 року проведено перевірку Державної авіаційної служби України щодо визначення стану організації роботи із запобігання та виявлення корупції, встановлення можливих фактів порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції", за результатами якої 15 травня 2017 року складено відповідний акт (далі - акт перевірки).

6. Рішеннями Національного агентства з питань запобігання корупції від 02 червня 2017 року № 213, № 214 на підставі вказаного акта затверджено: 1) обґрунтований висновок про виявлення можливих ознак корупційного правопорушення відносно осіб, які протягом 2015-2017 р. р. обіймали посаду/виконували обов'язки голови Державної авіаційної служби України;

2) обґрунтований висновок про виявлення можливих ознак корупційного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 368 Кримінального кодексу України відносно державних інспекторів Державної авіаційної служби України, які направлялись у відрядження з метою здійснення державного нагляду та контролю за суб'єктами та об'єктами авіаційної діяльності за рахунок суб'єктів авіаційної діяльності.

7. Зазначені висновки скеровано відповідно до Національного антикорупційного бюро України та Національної поліції України як спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

8. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

9. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що, складаючи акт перевірки та приймаючи оскаржувані рішення, відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, у спосіб, передбачений чинним законодавством України, при цьому порушень прав чи законних інтересів позивача з боку Національного агентства з питань запобігання корупції не вбачається.

10. Суд апеляційної інстанції також зауважив, що рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 213, № 214 від 02 червня 2017 року не є юридично значимими для позивача, оскільки не мають безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, отже, самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки, що виключає передумови для здійснення захисту права або законного інтересу позивача шляхом скасування таких рішень.

11. Суд апеляційної інстанції також визнав безпідставними посилання позивача на порушення відповідачем порядку прийняття оскаржуваних рішень, оскільки за висновками суду вказане не може бути самостійною підставою для визнання протиправними таких рішень та їх скасування.

ІV. Касаційне оскарження

12. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, представник позивача подав касаційну скаргу до Верховного Суду, яку зареєстровано 09 липня 2018 року.

13. На обґрунтування вимог касаційної скарги представник позивача зазначав, що пунктом 4 розділу VI Порядку передбачена можливість оскарження рішень НАЗК в установленому законодавством порядку.

14. Позивач указує, що оскаржувані рішення було прийнято з порушенням порядку їх прийняття, оскільки акт складено 15 травня 2017 року, розглянуто його лише 02 червня 2017 року, а не на найближчому засіданні (в зазначений період відповідачем проведено 2 чергових і 2 позачергових засідання).

15. Крім того, позивач спростовує висновки акта перевірки, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

16. У зв'язку із наведеним представник позивача просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

17. Касаційна скарга не містить клопотання представника позивача про розгляд справи за участі позивача.

18. Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 09 липня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючого суддю Бевзенка В. М., суддів Шарапу В. М., Данилевич Н. А.

19.12 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/7667/17.

20.19 липня 2018 року справа № 826/7667/17 надійшла до Верховного Суду.

21.01 серпня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу, в якому представник відповідача спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення просить залишити без змін.

22. Зокрема, у відзиві на касаційну скаргу представник відповідача зазначає, що акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не може оскаржуватися.

Щодо оскаржуваних рішень, то вони, за доводами відповідача, були прийняті оскільки під час перевірки були виявлені ознаки можливих кримінальних та адміністративних правопорушень.

23. Відзив на касаційну скаргу містить клопотання про розгляд справи за участі представника відповідача.

24.05 травня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 734/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В.

М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.

25. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 05 травня 2020 року визначено склад суду: головуючого суддю Губську О. А., суддів Дашутіна І. В., Калашнікову О. В.

26.14 травня 2020 року ухвалою Верховного Суду задоволено заяву судді Губської О. А. про самовідвід.

27.14 травня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 788/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з постановленням Верховним Судом ухвали про відведення судді-доповідача Губської О. А. від розгляду матеріалів касаційної скарги.

28. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 14 травня 2020 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Смоковича М. І., Радишевську О. Р.

29.12 січня 2021 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 31/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з настанням обставин, які унеможливлюють розгляд судової справи, призначеної на 13 січня 2021 року у зв'язку з відпусткою судді Смоковича М. І., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.

30. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 12 січня 2021 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Данилевич Н. А., Радишевську О. Р.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

31. Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень врегулювано Законом України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі-Закон № 1700-VII).

32. Відповідно до ~law22~ Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

33. Згідно з ~law23~ до повноважень Національного агентства належать, зокрема здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.

34. Відповідно до пунктів 1, 6, 9 частини 1 статті 12 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має такі права:

- одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

- отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог пунктів 1, 6, 9 частини 1 статті 12 Закону України "Про запобігання корупції", проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог пунктів 1, 6, 9 частини 1 статті 12 Закону України "Про запобігання корупції";

- отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених пунктів 1, 6, 9 частини 1 статті 12 Закону України "Про запобігання корупції", щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

35. Згідно з ~law28~ у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.

36. Відповідно до пункту 1 Розділу V Порядку за результатами проведеної перевірки складається акт планової (позапланової) перевірки дотримання вимог Закону України "Про запобігання корупції" / "Про політичні партії в Україні" (далі - акт перевірки) за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

37. Пунктом 9 Розділу V Порядку визначено, що за результатами перевірки уповноважена особа Національного агентства або керівник комісії відповідно до компетенції приймає одне або декілька з таких рішень:

- щодо підготовки проекту припису стосовно усунення порушення законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до відповідальності;

- щодо підготовки проекту висновку стосовно наявності ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією, для направлення його спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції;

- щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 172-4-172-9, 188-46, 212-15, 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- щодо підготовки звернення до суду із позовом (заявою) стосовно визнання незаконними нормативно-правових актів, індивідуальних рішень, виданих (прийнятих) з порушенням встановлених Законом України "Про запобігання корупції" вимог та обмежень, визнання недійсними правочинів, укладених внаслідок вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення;

- щодо підготовки звернення до суду з позовом про встановлення відповідних фактів, які свідчать про те, що кошти, виділені з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичної партії, використані політичною партією на фінансування її участі у відповідних виборах або на цілі, не пов'язані із здійсненням її статутної діяльності відповідно до Закону України "Про політичні партії в Україні".

38. Згідно з пунктами 1,2 Розділу VІ Порядку акт перевірки з проектом рішення, передбаченого пунктом 9 розділу V цього Порядку, та матеріали, що підтверджують факти вчинення правопорушень, подаються на найближче засідання Національного агентства.

38.1. У разі складення за результатами перевірки протоколу про адміністративне правопорушення він разом з актом перевірки та іншими матеріалами, що підтверджують факти вчинення правопорушень, виносяться не пізніше наступного робочого дня з дня його складення на розгляд Національного агентства.

38.2. За результатами розгляду Національне агентство може прийняти рішення про:

- внесення припису;

- направлення висновку щодо наявності ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією, спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції;

- направлення протоколу про адміністративне правопорушення та доданих матеріалів до суду;

- звернення до суду із позовом (заявою) щодо визнання незаконними нормативно-правових актів, індивідуальних рішень, виданих (прийнятих) з порушенням встановлених Законом України "Про запобігання корупції" вимог та обмежень, визнання недійсними правочинів, укладених внаслідок вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення;

- звернення до суду з позовом про встановлення відповідних фактів, які свідчать про те, що кошти, виділені з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичної партії, використані політичною партією на фінансування її участі у відповідних виборах або на цілі, не пов'язані із здійсненням її статутної діяльності відповідно до Закону України "Про політичні партії в Україні".

39. Пунктом 4 розділу VI Порядку визначено, що рішення Національного агентства за результатами перевірки може бути оскаржено об'єктом перевірки у встановленому законодавством порядку.

40. Згідно із частинами 1 та 2 статті 2 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з цим позовом) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

40.1. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

41. Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

42. За правилами частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

43. Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

44. Наведені норми узгоджуються з приписами статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

VI. Позиція Верховного Суду

45. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

46. У справі, що розглядається, позивач звернувся до суду із двома групами позовних вимог: щодо визнання незаконним та скасування акта, складеного за наслідками перевірки, проведеної відповідачем, а також з вимогами про визнання незаконними та скасування рішень, прийнятих відповідачем за наслідком проведення такої перевірки.

47. Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування акта перевірки, то до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші звуження його прав чи свобод.

48. Водночас лише участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

49. Для визначення предметної юрисдикції справ основною характеристикою є суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту, юридичної природи обставин у справі та реалізації суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах владних управлінських функцій.

50. Визначальним для розуміння спору як адміністративно-правового є не тільки участь суб'єкта владних повноважень, але й характер відповідного спору та його наслідки для суб'єкта спірних правовідносин. Спір набуває ознак публічно-правового за умов здійснення органом публічної влади та /або їх посадовими особами у цих відносинах владних управлінських функцій.

51. Акт перевірки та його висновки, зроблені Національним агентством під час перевірки можливих порушень позивача, не є остаточним документом, що зобов'язує до вчинення будь-яких дій. Зроблені висновки не породжують певних правових наслідків та не мають обов'язкового характеру для позивача.

52. Акт перевірки не є документом, який містить норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не мають обов'язкового характеру для суб'єкта стосовно якого вони зроблені. Питання правомірності та обґрунтованості висновків перевірки щодо вчинення позивачем адміністративного чи іншого правопорушення є предметом оцінки уповноваженими органами під час розгляду відповідних справ.

53. Наведене тлумачення норм права узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року в справі №826/6620/17.

54. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України (у редакції, з 15 грудня 2017 року) суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

55. Тлумачення поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства", наведено у правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18 та ін.

56. Велика Палата Верховного Суду у цих справах дійшла висновку, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" необхідно розуміти в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

57. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

58. У зв'язку з наведеним, а також з огляду на те, що акт перевірки не створює безпосередньо для позивача жодних юридичних прав та/чи обов'язків спір щодо його оскарження не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження в справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування акта планової перевірки дотримання вимог Закону України "Про запобігання корупції" від 15 травня 2017 року.

59. Щодо позовних вимог в частині визнання незаконними та скасування рішень відповідача про затвердження висновків, то Верховний Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 213, № 214 від 02 червня 2017 року самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки.

60. На підставі ~law35~ висновки НАЗК, затверджені рішеннями № 213, № 214 від 02 червня 2017 року, є обов'язковими для розгляду спеціально уповноваженими органами.

61. Верховний Суд звертає увагу, що пунктом 4 розділу VI Порядку визначено, що рішення Національного агентства за результатами перевірки може бути оскаржено об'єктом перевірки у встановленому законодавством порядку.

62. Положення пункту 4 розділу VI Порядку узгоджуються з приписами частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до якої до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

63. Підставами позовних вимог позивач визначив дві групи обставин: процедурні порушення, допущені НАЗК при прийнятті оскаржуваних у цій справі рішень, а також незгоду із висновками, затвердженими цими рішеннями, щодо наявності ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією.

64. Разом з тим, суди попередніх інстанцій, дійшовши помилкових висновків щодо неможливості оскарження цих рішень у порядку, визначеному КАС України, не перевірили доводи позивача щодо відсутності в діяльності об'єкта перевірки ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією, викладених відповідачем у висновках, які затверджено оскаржуваними позивачем рішеннями, а також не установили чи прийняті оскаржувані рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

65. Установлення цих обставин безпосередньо впливає на правильність вирішення цієї справи, оскільки, враховуючи положення статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тобто з дотриманням процедури, установленої чинним законодавством.

66. Отже, у цій справі судами попередніх інстанцій не було установлено всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: щодо всієї процедури розгляду і прийняття оскаржуваних рішень, що позбавляє можливості Верховний Суд зробити висновок про дотримання або порушення відповідачем процедурних вимог, а також не дає можливості оцінити доводи касаційної скарги про наслідки порушення такої процедури, якщо вони мали місце.

67. При цьому Верховний Суд зазначає, що діє в межах повноважень визначених статтею 341 КАС України, частиною другою якої встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, що позбавляє колегію суддів можливості надати оцінку доводам касаційної скарги в частині тверджень про відсутність в діяльності об'єкта перевірки ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією.

68. Відповідно до частини 4 статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

69. Ураховуючи, що судами як першої, так і апеляційної інстанцій, допущено порушення норм процесуального права, на що посилаються скаржники у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог до визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень НАЗК від 02 червня 2017 року підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва відповідно до вимог статті 353 КАС України.

VІІ. Судові витрати

70. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 238, 239, 250, 341, 345, 349, 353, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної авіаційної служби України задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року в справі № 826/7667/17 скасувати.

3. Провадження в адміністративній справі № 826/7667/17 за позовом Державної авіаційної служби України до Національного агентства з питань запобігання корупції в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування акта планової перевірки дотримання вимог Закону України "Про запобігання корупції" від 15 травня 2017 року закрити.

4. Адміністративну справу № 826/7667/17 за позовом Державної авіаційної служби України до Національного агентства з питань запобігання корупції в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень Національного агентства з питань запобігання корупції від 02 червня 2017 року про затвердження обґрунтованого висновку про виявлення можливих ознак корупційного правопорушення відносно осіб, які протягом 2015-2017 років обіймали посаду/виконували обов'язок голови Державної авіаційної служби України, а також про затвердження обґрунтованого висновку про виявлення можливих ознак корупційного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 368 Кримінального кодексу України відносно державних інспекторів Державної авіаційної служби України, які направлялись у відрядження з метою здійснення державного нагляду та контролю за суб'єктами та об'єктами авіаційної діяльності за рахунок суб'єктів авіаційної діяльності направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

5. Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Головуючий суддя Н. В. Шевцова

Судді: Н. А. Данилевич

О. Р. Радишевська

Повний текст постанови складено 27 січня 2021 року