Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 грудня 2018 року

Київ

справа №812/447/17

адміністративне провадження №К/9901/41982/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.08.2017 року (Суддя: Борзаниця С.В.),

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 року (Судді: Сіваченко І.В., Шишов О.О., Чебанов О.О.),

у справі № 812/447/17

за позовом Державного підприємства «Луганський експертно-технічний центр Держпраці» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року Державне підприємство «Луганський експертно-технічний центр Держпраці» (далі - позивач, ДП «Луганський експертно-технічний центр Держпраці») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (правонаступник Офіс великих податків, далі - відповідач), в якому, з врахуванням уточнень позову, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.09.2016 року № 0000464200 та від 08.09.2016 року №0000474200 (арк. справи 78-85).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.08.2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 року, позов задоволений, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 08.09.2016 року № 0000464200 та від 08.09.2016 року №0000474200.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, посилався на те, що у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваних рішень, оскільки відповідачем не були виконані приписи пп. 78.1.5 п.78.1. ст. 78 ПК України та не призначена і не проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань, зазначених в запереченнях на акт перевірки.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просив суд скасувати судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач вказав, що скасовуючи податкові повідомлення-рішення, суди не дослідили суть встановленого порушення, яке полягає в застосуванні до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з ПДВ. При цьому, позивач, здійснюючи у спірний період діяльність на території АТО, не звернувся до відповідача з відповідною заявою про продовження граничних строків сплати сум грошових зобов'язань до бюджету, що повинен підтвердити відповідними документальними доказами. До того ж контролюючий орган зазначив на неприйнятті посилань позивача на наявність Сертифікату ТПП від 05.03.2015 року № 3459, оскільки цим Сертифікатом засвідчено позивачу настання обставин непереборної сили з 01.06.2014 року по 10.12.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються сплати авансових внесків з податку на прибуток.

18.12.2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України від представника позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, з врахуванням яких просив суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2018 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

У відповідності до ухвали Верховного Суду від 05.11.2018 року справа розглядається в порядку письмового провадження.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.08.2016 року відповідачем проведена камеральна перевірка своєчасності сплати ДП «Луганський ЕТЦ» до бюджету сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за: червень-липень 2014 року, червень-липень 2015 року та січень 2016 року, за результатами якої відповідачем складений акт перевірки від 19.08.2016 року №32/28-05-42/21851104 за висновками якого позивачем порушено п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених в деклараціях: за червень 2014 року № 9038575556 від 08.07.2014 року (звітна нова), за липень 2014 року № 9062664805 від 30.10.2014 року (звітна), за червень 2015 року № 9153109431 від 20.07.2015 року (звітна), за липень 2015 року № 9175549754 від 20.08.2015 року (звітна нова) та за січень 2016 року № 1600000014 від 22.02.2016 року (звітна) протягом граничних строків сплати у загальній сумі 238 933, 17 грн. (арк. справи 8-9).

Позивачем в межах строку, визначеного п. 44.7 ст. 44 ПК України, на адресу податкового органу були направлені заперечення на акт перевірки від 19.08.2016 року, в яких позивач посилався на наявність сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин, що звільняє останнього від відповідальності за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань (арк. справи 10-11). За результатами розгляду цих заперечень висновки акту перевірки залишені відповідачем без змін (арк. справи12-15).

На підставі акту перевірки від 19.08.2016 року № 32/28-05-42/21851104 відповідачем 08.09.2016 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№ 0000464200, яким за порушення позивачем строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1, 4, 14 та 25 календарних днів, на підставі статті 126 ПК України застосовані штрафні санкції у розмірі 10 % у сумі 1 978,04 грн (арк. справи 16);

- № 0000474200 від 08.09.2016, яким за порушення позивачем строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 92 календарних дня, на підставі статті 126 ПК України застосовані штрафні санкції у розмірі 20 % у сумі 43 830,56 грн. (арк. справи 16,18).

В матеріалах справи також наявний Сертифікат ТПП від 05.03.2015 року № 3459, яким позивачу були засвідчені форс-мажорні обставини щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток з 01 червня 2014 року по 10 грудня 2014 року (арк. справи 26).

Як встановлено судами, предметом камеральної перевірки, за наслідками якої, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення, була своєчасність сплати ДП «Луганський ЕТЦ» до бюджету сум податкових зобов'язань з ПДВ за: червень-липень 2014 року, червень-липень 2015 року та січень 2016 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів проводити перевірки платників податків, але даною нормою чітко визначено, що ці перевірки повинні проводитися в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом документальної перевірки є, зокрема, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, що передбачено підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України. Порядок проведення камеральної перевірки передбачений статтею 76 ПК України.

Системний аналіз норм, які діяли на час проведення перевірки податковим органом в межах спірних правовідносин (до 01.01.2017 року), свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Натомість до 01 січня 2017 року (тобто до внесення змін до статті 75 Податкового кодексу України) питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів були предметом документальної перевірки.

Невиконання податковим органом Порядку проведення документальних планових/позапланових перевірок на виконання вимог статей 77, 78, 79 Податкового кодексу України призводить до порушення відповідачем способу реалізації владних управлінських функцій та відсутності правових наслідків перевірки, яка не охоплювала на час її проведення питання своєчасності сплати грошового зобов'язання.

Крім цього суд зазначає, що як встановлено судами, позивачем в межах строку, визначеного п. 44.7 ст. 44 ПК України, на адресу податкового органу були направлені заперечення на акт перевірки від 19.08.2016 року, що у відповідності до статті 78.1.5 ПК України передбачає здійснення документальної позапланової перевірки з цих підстав.

Доводи касаційної не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.08.2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 року у справі № 812/447/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко