Історія справи

Постанова КАС ВП від 27.11.2025 року у справі №160/20937/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 160/20937/23

адміністративне провадження № К/990/35552/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Коваленко Н.В., Тацій Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 (у складі головуючого судді Калугіної Н.Є.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 (у складі колегії суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А., Лукманової О.М.) у справі № 160/20937/23 за позовом Дніпровської міської ради до Міністерства юстиції України, третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар Максим Олексійович, про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2023 року Дніпровська міська рада (далі - також позивач) звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - також відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар М.О., в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 737/7 від 24.03.2023 про залишення скарги без розгляду, прийнятий на підставі пункту 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

- зобов`язати Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу Дніпровської міської ради від 18.05.2022 № 6/10-658, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 23.05.2022 за № СК-992-22.

На обґрунтування позову позивач вказував, що оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, щодо строків розгляду скарги та несвоєчасного повідомлення про прийняте рішення, а також в частині вмотивованості висновків Міністерства юстиції України про те, що скаргу подано особою, права якої у зв`язку із оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 737/7 від 24.03.2023 «Про залишення скарги без розгляду».

Зобов`язано Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу Дніпровської міської ради від 18.05.2022 № 6/10-658, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 23.05.2022 за № СК-992-22.

3. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

4. Ухвалою Верховного Cуду від 01.10.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу відповідача не скористався.

6. Враховуючи відсутність клопотань про участь у судовому засіданні від усіх учасників справи, справа розглядається в порядку письмового провадження.

7. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами встановлено, що 18.05.2022 Дніпровська міська рада звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою № 6/10-658 (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 23.05.2022) на рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 19.06.2020 № 52749262, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондарем М.О. щодо державної реєстрації права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , зазначивши, що приватний нотаріус здійснив державну реєстрацію прав власності на квартиру за договором купівлі-продажу, який не зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Скаржник вказував, що це рішення приватного нотаріуса порушує права та інтереси територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради як особи, до якої перейшло право комунальної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

9. 20.02.2023 за результатами розгляду скарги Дніпровської міської ради від 18.05.2022 № 6/10-658 центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції сформовано висновок, яким зазначена колегія рекомендувала залишити без розгляду по суті скаргу Дніпровської міської ради від 18.05.2022 № 6/10-658, оскільки скаргу подано особою, права якої у зв`язку із оскаржуваним рішенням у сфері державної реєстрації прав не порушено.

10. 24.03.2023 наказом Міністерства юстиції України № 737/7 вирішено залишити без розгляду по суті скаргу Дніпровської міської ради від 18.05.2022 № 6/10-658 у зв`язку з тим, що скаргу подано особою, права якої у зв`язку оскаржуваним рішенням у сфері державної реєстрації не порушено.

11. Позивач вважаючи протиправним наказ Міністерства юстиції України від 24.03.2025 № 737/7 про залишення без розгляду по суті його скарги від 18.05.2022 № 6/10-658, звернувся до суду з позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуваний наказ прийнято відповідачем із порушенням Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, зокрема в частині порушення строків розгляду скарги та несвоєчасного повідомлення Дніпровської міської ради про прийняте рішення, а також в частині вмотивованості висновків відповідача про те, що скаргу подано особою, права якої у зв`язку із оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено.

При цьому суди попередніх інстанцій зазначили, що у висновку відповідач обмежився поверхневим вивченням матеріалів скарги та посиланням на відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомостей про зареєстровані за позивачем права на спірне майно.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Касаційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин абзац 1 частини третьої статті 37 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а висновок Верховного Суду щодо застосування вказаної норми відсутній.

14. Скаржник зазначає, що суди не врахували, що позивач не є особою, права якої порушено рішенням приватного нотаріуса про реєстрацію прав на об`єкт нерухомого майна, оскільки на момент звернення до Міністерства юстиції України зі скаргою Дніпровська міська рада не набула відповідних прав на об`єкт нерухомого майна, а лише мала намір звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

16. У вказаній справі спірним є питання правомірності прийнятого Міністерством юстиції України наказу від 24.03.2023 про залишення без розгляду скарги позивача від 18.05.2022 у зв`язку з тим, що скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено.

17. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від № 1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

19. Частиною першою статті 7 Закону № 1952-IV визначено, що Міністерство юстиції України:

1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав;

2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав;

3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем;

4) організовує роботу, пов`язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав;

5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;

9-1) надає узагальнені роз`яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

20. Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на час звернення позивача зі скаргою) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

21. Частиною другою 2 статті 37 Закону № 1952-IV передбачено, що Міністерство юстиції України розглядає:

1) скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України;

3) повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами.

22. Згідно з частиною третьою статті 37 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на час звернення позивача зі скаргою) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

23. Відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на час звернення позивача зі скаргою) скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

24. Частиною шостою статті 37 Закону № 1952-IV передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:

про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про залишення скарги без розгляду по суті.

Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо:

1) встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання;

2) Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні;

3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав;

4) скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено;

5) скаргу подано особою, яка не має на це повноважень;

6) скаржником подано до Міністерства юстиції України, його територіального органу заяву про залишення скарги без розгляду.

25. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

26. Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, скарга позивача надійшла до Міністерства юстиції України 23.05.2022, проте лише 03.10.2022 на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України оприлюднено інформацію про дату засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції з розгляду скарги Дніпровської міської ради від 18.05.2022 № 6/10-658 (19.10.2022), та направлено листи про засідання колегії Дніпровській міській раді, приватному нотаріусу Бондарю М.О., прокуратурі № 1 Дніпропетровської області.

27. 17.10.2022 від приватного нотаріуса Бондаря М.О. надійшли пояснення на скаргу позивача, а 20.02.2023 центральна Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції сформувала висновок за результатами розгляду вказаної скарги Дніпровської міської ради, згідно з яким рекомендувала залишити без розгляду по суті скаргу Дніпровської міської ради від 18.05.2022 № 6/10-658, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 23.05.2022 за № СК-922-22, оскільки скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням у сфері державної реєстрації прав не порушено.

28. 24.03.2023 Міністерство юстиції України наказом № 737/7 залишило спірну скаргу без розгляду по суті з посиланням на те, що скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням у сфері державної реєстрації прав не порушено.

29. Отже, судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено, що відповідач, безпідставно, без поважних причин, розглянув скаргу Дніпровської міської ради, що надійшла 23.05.2022 аж 24.03.2023, жодним чином не обґрунтувавши причин нерозгляду скарги у встановлені чинним законодавством строки.

Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості, які б підтверджували причини нерозгляду скарги в строк з моменту її отримання з травня по жовтень 2022 року - дня повідомлення скаржника, приватного нотаріуса та прокуратуру про дату розгляду скарги.

30. Поряд з цим, у постанові від 07.07.2022 у справі № 280/2030/21 Верховний Суд зазначив, що невиконання суб`єктом владних повноважень вимог законодавства у частині дотримання строків подачі та розгляду скарги, а також безпідставне поновлення строків звернення зі скаргою, ставить під сумнів законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.

31. Також, у постановах від 12.06.2019 у справі № 821/1490/17 та від 20.05.2019 у справі № 826/9046/16 Верховний Суд дійшов висновку про те, що у справах про оскарження наказів Міністерства юстиції України, прийнятих за наслідком розгляду скарг на реєстраційні дії державного реєстратора, адміністративні суди, у першу чергу, перевіряють правомірність дій Міністерства юстиції України під час розгляду скарги на рішення та дії державного реєстратора. При цьому, оцінку діям державного реєстратора може бути надано судами цивільної або господарської юрисдикцій у справах за позовами осіб, яких стосуються відповідні реєстраційні дії.

32. Колегія суддів також зазначає, що у випадку, якщо в одному акті суб`єкта владних повноважень вирішуються одночасно питання у сфері публічно-правових та приватно-правових відносин, адміністративні суди, вирішуючи спір виключно у частині правомірності акта, що стосується публічно-правової сфери, повинні, у першу чергу, надати оцінку дотриманню суб`єктом владних повноважень встановленої процедури прийняття рішення; недотримання такої процедури може бути достатньою підставою для скасування тієї частини акта, що стосується публічно-правової сфери. Водночас, з урахуванням завдання та основних засад адміністративного судочинства, адміністративні суди мають перевірити рішення суб`єкта владних повноважень по суті. Встановлені під час вирішення такого публічно-правового спору обставини можуть мати преюдиційне значення під час розгляду справи у частині, що стосується приватно-правових відносин, у судах цивільної чи господарської юрисдикції.

33. Застосовуючи вказані висновки до розгляду цієї справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що порушення строку розгляду скарги Колегією Міністерства юстиції України та після її висновків самим Міністерством юстиції України може у сукупності оцінюватися, як підстава для скасування наказів Міністерства юстиції України щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

34. Згідно з частиною десятою статті 37 Закону № 1952-IV порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

35. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Порядок № 1128), який визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

36. Згідно з пунктом 2 Порядку № 1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

37. Відповідно до пункту 4 Порядку № 1128 розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян».

38. Пунктом 8 Порядку № 1128 передбачено, що у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально.

39. Згідно з пунктом 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

40. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

41. Як встановлено судами, згідно з висновком центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 20.02.2023, сформованого за результатами розгляду скарги Дніпровської міської ради від 18.05.2022 № 6/10-658, колегія рекомендувала залишити без розгляду по суті скаргу Дніпровської міської ради від 18.05.2022 № 6/10-658, оскільки скаргу подано особою, права якої у зв`язку із оскаржуваним рішенням у сфері державної реєстрації прав не порушено.

Зокрема, колегія по суті скарги зазначила, що з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що оскаржуваним рішенням приватним нотаріусом Бондарем М.О. проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, відомості про зареєстровані права скаржника на квартиру відсутні в Державному реєстрі прав, крім того, скаржником у скарзі не наведено та не підтверджено належними засобами доказування жодних обставин, які б підтверджували факт порушення його прав. Відтак, колегія дійшла висновку, що скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням у сфері державної реєстрації не порушено в розумінні реєстраційного законодавства, оскільки у Державному реєстрі прав відсутні записи про будь-які права скаржника на квартиру.

42. Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 24.03.2023 № 737/7, відповідач вирішив залишити без розгляду по суті скаргу Дніпровської міської ради від 18.05.2022 № 6/10-658, оскільки скаргу подано особою, права якої у зв`язку оскаржуваним рішенням у сфері державної реєстрації не порушено.

43. Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Дніпровська міська рада у своїй скарзі в обґрунтування порушення своїх прав зазначала про те, що державна реєстрація права власності за неукладеним договором купівлі-продажу на квартиру АДРЕСА_2 є протиправною та такою, що перешкоджає Дніпровській міській раді оформити право комунальної власності на зазначену квартиру.

44. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Дніпровська міська рада у спірній скарзі зазначала, що своїм протиправним рішенням про визнання права власності, приватний нотаріус, як державний реєстратор, порушив його (Дніпровської міської ради) права власності на спірну квартиру, в порядку набуття такого права як відумерлої спадщини.

45. Згідно з листом Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області від 16.02.2022, яке адресоване Дніпровській міській раді, прокурором, за встановлених ним обставин, порушується питання щодо необхідності визнання спадщини на цю квартиру відумерлою та набуття позивачем права комунальної власності.

46. До скарги позивач надавав докази на підтвердження доводів, викладених у скарзі, а саме:

інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

копію листа КП ДМБТІ від 23.11.2021 № 15864;

копію листа Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра №04/52-1047 вux-22 від 16.02.2022;

копію листа Шостої Дніпровської державної нотаріальної контори №1937/02-31 від 12.08.2020;

копію договору купівлі-продажу.

47. Також суди попередніх інстанцій встановили, що матеріали справи не містять доказів того, що під час розгляду скарги здійснено аналіз доводів позивача та надано оцінку вищезазначеним доказам щодо наявності/відсутності порушеного права позивача оскаржуваним рішенням державного реєстратора.

У висновку відповідач зазначив лише про відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомостей про зареєстровані за позивачем права на спірне майно.

48. Отже, за встановлених судами обставин та вказаного правового регулювання, оскаржуваний наказ не відповідає таким критеріям індивідуально-правового акту як обґрунтованість та врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, оскільки для визначення наявності порушеного права особи, яка звернулась із скаргою, у конкретному випадку, необхідно зазначену скаргу розглянути на предмет порушення права особи, яка звернулась зі скаргою, а не обмежитись лише констатацією відсутності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про вже зареєстровані за Дніпровською міською радою права на спірне майно.

49. За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного наказу.

50. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

51. Частиною першою статті 350 КАС передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

52. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

53. Зважаючи, що судові рішення залишені без змін, перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Ю. Бучик

Судді: Н.В. Коваленко

Л.В. Тацій