Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.11.2019 року у справі №804/4579/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2019 року

Київ

справа №804/4579/16

адміністративне провадження №К/9901/23688/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О. О.,

суддів: Дашутіна І. В., Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2016, прийняту у складі головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В., та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017, прийняту у складі колегії суддів: Юрко І. В. (головуючий), Гімона М. М., Чумака С. Ю.

І. Суть спору

1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просив суд:

1.1. - визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 26.04.2016 №14-с в частині притягнення слідчого СВ фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області майора податкової міліції ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у виді звільнення з податкової міліції;

1.2. - визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 28.04.2016 №240-о про звільнення слідчого СВ фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області майора податкової міліції ОСОБА_1;

1.3. - поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого СВ фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області;

1.4. - стягнути на користь ОСОБА_1 з ГУ ДФС у Дніпропетровській області середній заробіток за час вимушеного прогулу на день постановлення рішення по справі.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваний наказ винесено неправомірно, він є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки винесений під час перебування позивача на лікарняному, що підтверджується відповідним листком непрацездатності.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до наказу Державної податкової служи від 14.12.2005 №948-о ОСОБА_1 був прийнятий на службу в податкову міліцію, що підтверджується записом в трудовій книжці.

4. Т. в. о. першого заступника Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області підполковник податкової міліції Лебеденко Р. М.
28.03.2016 звернувся з рапортом до керівництва ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому зазначив про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці з 17.03.2016 та не надання до ДПІ будь-яких документів щодо причин його відсутності.

5. На підставі вказаного рапорту видано наказ від 30.03.3016 №293 про проведення службового розслідування за фактом тривалої відсутності ОСОБА_1 на робочому місці.

6. У висновку службового розслідування, затвердженого 26.04.2016 в. о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Каліногорською В. О., встановлено грубе порушення позивачем службової дисципліни, яке виразилось у тривалій відсутності на службі без поважних причин та не виконанні вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, у зв'язку з чим ОСОБА_1 заслуговує накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з податкової міліції.

7. На підставі зазначеного висновку Наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників податкової міліції" від 26.04.2016 №14-с за порушення службової дисципліни, яке виразилось у порушенні вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, шляхом самовільного залишення місця несення служби (неявка на роботу з нез'ясованих причин) з 28.03.2016 по теперішній час, накладено на слідчого відділу фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області майора податкової міліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з податкової міліції.

8. Наказом ГУ ДФС України у Дніпропетровській області від 28.04.2016 №240-о ОСОБА_1 звільнено з податкової міліції в запас Збройних Сил за п.64 "є" (за порушення дисципліни). Підставою для винесення вказаного наказу є наказ ГУ ДФС України у Дніпропетровській області від 26.04.2016 №14-с "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника податкової міліції".

9. Позивач не погодився з такими наказами відповідача та оскаржив їх до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

10. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 26.10.2016 позовні вимоги задовольнив повністю.

11. Задовольняючи адміністративний позов в повному обсязі, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 в період з 24.02.2016 по 16.05.2016 знаходився на лікарняному. Вважає, що оскільки в день прийняття спірного наказу від 28.04.2016 позивач перебував на лікарняному, то відповідачем не дотримано законодавчо визначені умови звільнення, у зв'язку з чим, наказ ГУ ДФС України у Дніпропетровській області від 28.04.2016 №240-о є протиправним та підлягає скасуванню.

12. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 18.07.2017 рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.

13. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність наказів ГУ ДФС у Дніпропетровській області від
26.04.2016 №14-с в частині притягнення ОСОБА_1 (слідчого СВ фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області) до дисциплінарного стягнення у виді звільнення з податкової міліції, та від 28.04.2016 №240-о про звільнення ОСОБА_1 з податкової міліції в запас Збройних Сил за п.64 "є" (за порушення дисципліни).

IV. Касаційне оскарження

14. У касаційні скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

15. У доводах касаційної скарги вказує, що оскаржувані накази є протиправними, оскільки винесені в період, коли ОСОБА_1 був тимчасово непрацездатний.

16. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

17. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

19. Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є угода сторін або розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38,39) чи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40,41).

20. Статтею 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом.

21. Відносини щодо проходження служби в органах податкової міліції, насамперед, регулюються Розділом ХVIII-2 "Податкова міліція" Податкового кодексу України та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
29.07.1991 №114.

22. Відповідно до пункту 353.1 статті 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

23. Згідно пунктами 354.1, 354.4 статті 354 ПК України посадова чи службова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих пунктами 354.1, 354.4 статті 354 ПК України та іншими законами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу передбачену законом відповідальність. Посадова чи службова особа податкової міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому законом порядку.

24. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначає Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення №114).

25. Згідно з пунктом 10 Положення №114 особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

26. Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 №3460 (далі - Дисциплінарний статут).

27. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

28. Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

29. За приписами статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового та начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

30. Згідно з пунктом 8 статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.

31. Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.

32. Зокрема передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

33. Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

34. Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

35. За приписами Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

36. Наказом МВС України від 12.03.2013 №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція №230).

37. Вказана Інструкція №230 визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні (пп. 1.1 розділу I Інструкції №230).

38. Підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс (пп. 2.1 розділу II Інструкції № 230).

39. Підстави звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу, в тому числі за порушення дисципліни, вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення, встановлені пунктами 63-65 Положення № 114.

40. На підставі підпункту "є" пункту 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

VI. Позиція Верховного Суду

41. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

42. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

43. З аналізу норм чинного законодавства, яке регулює особливості проходження служби в органах внутрішніх справ, убачається, що однією з підстав для звільнення із органів внутрішніх справ зі служби осіб рядового і начальницького складу є дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за прогул.

44. Судом першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено, що підставою для видання наказів про звільнення позивача слугував висновок службового розслідування від 26.04.2016.

45. Так, у висновку службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 знаходився на лікарняних:

45.1. - з 24.02.2016 по 29.02.2016 згідно листка непрацездатності АГЮ №088067, виданого комунальним закладом Дніпропетровського центру первинної медико-санітарної допомоги № 5;

45.2. - 01.03.2016 згідно довідки лікаря-стоматолога ОСОБА_5;

45.3. - з 02.03.2016 по 04.03.2016 згідно листка непрацездатності ВАБ №146392, виданого ДУ ТМО МВС України по Дніпропетровській області;

45.4. - з 09.03.2016 по 10.03.2016 згідно листка непрацездатності АГС №882867, виданого комунальним некомерційним підприємством "Консультативно-діагностичний центр Шевченківського району м. Києва;

45.5. -з 11.03.2016 по 16.03.2016 згідно довідки про непрацездатність №46, виданої комунальним закладом Дніпропетровської міської клінічної лікарні №11 ДОР;

45.6. - з 17.03.2016 по 22.03.2016 згідно листка непрацездатності АГС № 882895, виданного комунальним некомерційним підприємством "Консультативно-діагностичний центр Шевченківського району м. Києва;

45.7. - з 23.03.2016 по 25.03.2016 згідно листка непрацездатності АГЧ № 496589, виданого комунальним некомерційним підприємством "Консультативно-діагностичний центр Шевченківського району м. Києва.

46.18.04.2016 з метою встановлення факту перебування ОСОБА_1 на лікуванні у медичних закладах, були направлені запити до департаменту oxopони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації ( №799/9/04-36-21-15), до департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської міської ради 798/9/04-36-21-02-15), до комунального закладу Дніпропетровського центру первинної медико-санітарної допомоги № 5 ( №2241/10/04-36-21-02-15), до державної установи ТМО МВС України по Дніпропетровській області ( №2238/10/04-36-21-02-15), до комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичного центру" Шевченківського району м. Києва ( №2239/10/04-36-21-02-15), до комунального закладу Дніпропетровської міської клінічної лікарні №11 ДОР ( № 2240/10/04-36-21-02-15).

47. Крім того, 08.04.2016 на адресу місця проживання ОСОБА_1 був направлений лист №2095/10/04-36-21-02-07 з вимогою прибути 15.04.2016 до ГУ ДФС у Дніпропетровській області для надання пояснень щодо тривалої відсутності на робочому місці та надати відповідні підтверджуючі документи. Однак, ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Дніпропетровській області не з'явився.

48. У табелі обліку використання робочого часу за березень 2016 року слідчого відділу фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області (наданому листом від 15.04.2016 № 9856/10/04-64-09), ОСОБА_1 з 28.03.2016 ставиться відмітка про неявку на роботу з нез'ясованих причин.

49. З метою інформування про необхідність прибуття 15.04.2016 до ГУ ДФС у Дніпропетровській області, слідчим відділом фінансових розслідувань Лівобережної ОДНІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровської області ОСОБА_1 був направлений лист від 14.04.2016 № 79/04-64-09. ОСОБА_1 вдруге до ГУ ДФС у Дніпропетровській області не з'явився.

50. Також слідчим СВ ФР Лівобережної ОДНІ м. Дніпропетровська лейтенантом податкової міліції Білоусовим В. І. 15.04.2016 року було здійснено виїзд за адресою місця проживання ОСОБА_1: АДРЕСА_1, за результатами якого встановлено відсутність останнього за вказаною адресою.

51. Крім того, у ході службового розслідування встановлено, що прокуратурою Дніпропетровської області оголошено розшук ОСОБА_1 по кримінальному провадженню від 27.03.2015 №42015040000000266 (згідно копій документів, наданих службовою запискою управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС від 25.04.2016 №667/8/04-36-02-10).

52. Таким чином, на підставі наведеного ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено Висновок службового розслідування від 26.04.2016.

53. У висновку зазначено, що ОСОБА_1 протягом 4 тижнів фактично не виконує свої службові обов'язки (з 28.03.2016 по теперішній час), на роботу не з'являється, про причини відсутності не повідомляє.

54. ГУ ДФС у Дніпропетровській області встановлено грубе порушення позивачем службової дисципліни, яке виразилось у тривалій відсутності на службі без поважних причин та не виконанні вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, у зв'язку з чим ОСОБА_1 заслуговує накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з податкової міліції.

55. На час складання висновку службового розслідування ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Дніпропетровській області не прибув, документи, які пояснюють причини його відсутності на робочому місці з 28.03.2016 не надав, мобільний зв'язок з ним відсутній, місце знаходження невідоме.

56. Як установлено судами позивач порядок (процедуру) проведення службового розслідування та висновок службового розслідування не оскаржував.

57. Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

58. За приписами статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового та начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

59. Згідно з пунктом 8 статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.

60. При таких обставинах та правовому регулюванні Верховний суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій про обґрунтованість та правомірність наказів ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 26.04.2016 №14-с в частині притягнення ОСОБА_1 (слідчого СВ фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області) до дисциплінарного стягнення у виді звільнення з податкової міліції, та від 28.04.2016 №240-о про звільнення ОСОБА_1 з податкової міліції в запас Збройних Сил за пунктом 64 "є" (за порушення дисципліни).

61. Доводи ОСОБА_1 про залишення судом апеляційної інстанції поза увагою факту його перебування на лікарняному під час винесення оскаржуваних наказів спростовуються викладеними у Висновку службового розслідування відомостями, згідно з якими у табелі обліку використання робочого часу за березень 2016 року слідчого відділу фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 з 28.03.2016 ставиться відмітка про неявку останнього на роботу з нез'ясованих причин: на роботу не з'являється, про причини відсутності не повідомляє.

62. Як убачається з висновку з 24.02.2016 по 26.04.2016 (день складання висновку службового розслідування) позивач п'ять разів знаходився на лікарняному, останній раз: з 23.03.2016 по 25.03.2016 (26 та 27 березня - вихідні).

63. Після 28.03.2016 по день складання висновку та видання наказу про звільнення ОСОБА_1, будь-яких відомостей щодо причин неявки останнього на службу та його місце знаходження керівництво не мало та не отримувало.

64. З огляду на викладене, Верховний Суд, за встановлених обставин цієї справи, підтримує висновки суду апеляційної інстанції щодо незмістовності доводів позивача про відсутність на службі з 28.03.2016 з поважних причин - знаходження на лікарняному, оскільки про такі причини не виходу на службу з 28.03.2016 по день звільнення, як і про своє місцезнаходження ОСОБА_1 керівництво ГУ ДФС у Дніпропетровській області та Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровської області у будь-який спосіб не повідомляв.

65. Крім того, колегія суддів інстанції зазначає, що доводи касаційної скарги щодо врахування/не врахування листка непрацездатності зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

66. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

67. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

72. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VII. Судові витрати

73. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у справі № 804/4579/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко