Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.10.2018 року у справі №821/1759/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

27 листопада 2018 року

справа №821/1759/17

адміністративне провадження №К/9901/63522/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач)

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у складі судді Варняк С. О. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у складі колегії суддів Яковлєва О.В., Танасогло Т.М., Запорожана Д.В. у справі № 821/1759/17 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

20 листопада 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - платник податків, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - податковий орган, відповідач у справі, правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області), з урахуванням змін та доповнень, про визнання протиправним та скасування наказу від 08 листопада 2017 року № 1031 про залучення фахівця ОСОБА_3 до перевірки 08 листопада 2017 року Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та про визнання протиправним та скасування наказу від 10 жовтня 2017 року № 886 про призначення проведення документальної планової виїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із змінами, внесеними наказом № 948 від 25 жовтня 2017 року.

02 квітня 2018 року рішенням Херсонського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності оскаржуваного наказу та прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

09 жовтня 2018 року позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій платник податків посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків судів встановленим обставинам справи, на неврахування правових позицій Верховного Суду, просить у зв'язку з цим скасувати судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Скаржник обґрунтовує, що план-графік не відповідає формі, затвердженій у додатку 1 Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - Порядок № 524), вказує, що відповідачем не надано доказів на виконання ухвали суду від 22 січня 2018 року, а наданий витяг з плану-графіка не містить всіх обов'язкових реквізитів, що тягне за собою порушення статей 74 та 80 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обґрунтовуючи порушення, додатково допущені судом апеляційної інстанції, позивач вказує на прийняття рішення про відмову у позові без виходу до нарадчої кімнати та невмотивованості такого рішення. Доводить, що судами не враховано правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 26 червня 2018 року у справі № 821/590/17, а також від 23 січня 2018 року у справі № 813/1946/17.

Недопустимість витягу з плану-графіку як доказу доводить на підставі того, що в ньому не вказано про проведення комплексної перевірки у період з 2011 року по 2016 рік.

12 жовтня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребувано з Херсонського окружного адміністративного суду справу № 821/1759/17.

24 жовтня 2018 року справа № 821/1759/17 надійшла до Верховного Суду.

02 листопада 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу, в якому податковий орган спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

У відзиві на касаційну скаргу міститься також клопотання про заміну відповідача його процесуальним правонаступником, яке задоволено Верховним Судом у порядку та на підставах, визначених статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки жоден з учасників справи у судове засідання не з'явився, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили 10 жовтня 2017 року наказом Головного управління ДФС у Херсонській області № 886 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки» призначена планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, починаючи з 23 жовтня 2017 року, тривалістю 10 робочих днів (далі - Наказ № 886).

Копію Наказу № 886 та повідомлення від 10 жовтня 2017 року № 306/21-22-13-06 надіслано платнику податків 11 жовтня 2017 року рекомендованим листом, яке не вручено за 10 днів до початку перевірки. Внаслідок чого, 23 жовтня 2017 року податковим органом складено акт «Про неможливість розпочати перевірку ФОП ОСОБА_1».

25 жовтня 2017 року наказом від № 948 «Про внесення змін до наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 10 жовтня 2017 року № 886» початок перевірки позивача перенесено на 08 листопада 2017 року (далі - Наказ № 948).

Копію Наказу № 948 та повідомлення від 25 жовтня 2017 року № 343/21-22-13-06 направлено кур'єрською доставкою ХД ПАТ «Укрпошта» 25 жовтня 2017 року, та отримано платником податків 25 жовтня 2017 року.

08 листопада 2017 року наказом відповідача № 1031 «Про залучення фахівця до проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1)», до проведення перевірки залучено головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Херсонській області ОСОБА_3.

14 лютого 2018 року ухвалою суду першої інстанції зобов'язано ДФС України надати до суду план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на IV квартал 2017 року стосовно ОСОБА_1 (код НОМЕР_1).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 21 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Наказом Міністерства фінансів України від 06 лютого 2015 року №524 затверджено «Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків».

Формування переліку платників податків до розділів I та II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС. При плануванні на I квартал наступного року враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року, на II та III квартали - за попередній рік, на IV квартал - за перше півріччя поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік (пункт 2 Розділу ІІІ вказаного Порядку).

До плану-графіка в першу чергу включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, обов'язкових платежів (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку).

Структурні підрозділи ДФС надають Департаменту аудиту ДФС до 25 числа другого місяця кварталу аргументовані пропозиції для врахування при формуванні плану перевірок ризикових платників податків, які належать до кластерних об'єднань платників податків, та їх контрагентів з обґрунтуванням необхідності включення. Пропозиції структурних підрозділів ДФС направляються Департаментом аудиту ДФС до територіальних органів ДФС для використання при формуванні плану-графіка на наступний квартал (пункт 4 Розділу ІІІ Порядку).

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що план - графік проведення перевірок на відповідний квартал має формується у визначені терміни та включати платників податків, які мають найбільші критерії ризику визначені у відповідності до вищевказаного Порядку, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми права, до предмету доказування у цій категорії справ входить не лише дослідження наявності або відсутності плану-графіку на відповідний період і включення до нього конкретного платника податків, але й перевірка того, чи був відповідний план - графік складений з дотриманням визначених строків, чи наявні підстав включення позивача до плану - графіку та чи дотримано процедуру такого включення.

Відповідачем на виконання протокольної ухвали суду першої інстанції від 22 січня 2018 року не надано жодних аналітичних довідок, будь-яких документів про корегування плану-графіку документальних перевірок, тощо, надано лише витяг з плану-графіку, з якого фактично не вбачається коли та ким цей план-графік затверджено, а період комплексної перевірки визначено з першого січня 2014 року по 31 грудня 2016 року.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє після 15 грудня 2017 року) суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За змістом частин другої та третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Судами першої та апеляційної інстанцій не надано оцінки кожному специфічному, доречному та важливому аргументу, що є порушенням не тільки вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, але й невиконанням зобов'язань щодо пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановивши фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у справі № 821/1759/17 скасувати.

Адміністративну справу № 821/1759/17 направити на новий розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер