Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.10.2019 року у справі №826/1025/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/1025/17

адміністративне провадження №К/9901/39326/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А., суддів - Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства "ШЛЯХ-КОНТРАКТ"

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року (суддя Мельничук В. П. )

у справі № 826/1025/17

за позовом приватного підприємства "ШЛЯХ-КОНТРАКТ"

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року приватне підприємство "ШЛЯХ-КОНТРАКТ" (далі - ПП "ШЛЯХ-КОНТРАКТ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 жовтня 2016 року № 0020861406 та № 0020871406.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 16 травня 2017 року відмовив у задоволенні позову повністю.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ПП "ШЛЯХ-КОНТРАКТ" подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2017 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та надано строк тривалістю тридцять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду документа про сплату судового збору.

27 вересня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу ПП "ШЛЯХ-КОНТРАКТ", оскільки останній не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк.

Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження.

Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

16 березня 2018 справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Статтею 187 КАС України (в редакції, чинній на час подання позивачем апеляційної скарги) встановлено вимоги до апеляційної скарги та, зокрема, передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 3 статті 189 КАС України (в редакції, чинній на час подання позивачем апеляційної скарги) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 3 статті 189 КАС України, застосовуються правила частини 3 статті 189 КАС України, згідно із частини 3 статті 189 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Із матеріалів справи вбачається, що суд апеляційної інстанції, перевіряючи апеляційну скаргу ПП "ШЛЯХ-КОНТРАКТ" на відповідність вимогам статті 187 КАС України, встановив, що позивачем до апеляційної скарги додано роздруковану за допомогою оргтехніки квитанцію про сплату судового збору на суму ~money0~

Разом із тим будь-яких документів, які б містили відомості про зарахування вказаного судового збору до бюджету до апеляційної скарги позивачем не додано, також сплату судового збору у такій сумі не підтверджено органами Держказначейства.

За таких обставин суд апеляційної інстанції ухвалою від 31 липня 2017 року залишив апеляційну скаргу без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 187 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та надано строк для усунення недоліків тривалістю 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2017 року направлена на адресу ПП "ШЛЯХ-КОНТРАКТ" (м. Київ, вул. Воздвиженська, 40, н/п №1) та згідно з відомостями повідомлення про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи, вручена адресату 10 серпня 2017 року.

З огляду на неусунення ПП "ШЛЯХ-КОНТРАКТ" недоліків апеляційної скарги у наданий строк суд апеляційної інстанції ухвалою від 27 вересня 2017 року повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України.

Доводи скаржника з приводу того, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2017 року на адресу представника позивача, а також на адресу ПП "ШЛЯХ-КОНТРАКТ" не надходила, а про залишення апеляційної скарги без руху йому стало відомо лише після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги - 03 жовтня 2017 року, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони спростовуються наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, в якому є відмітка про отримання позивачем 10 серпня 2017 року вказаної ухвали суду.

Суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 49 КАС України (в редакції, чинній на час подання позивачем апеляційної скарги), яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 45 КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до висновку Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05).

При цьому колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що в даному контексті слід враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (рішення від 03.04.2008), згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Проте ні позивачем, ні його представником (адвокатом Лесечком О. М. ), яким було подано апеляційну скаргу, не вживалися заходи, спрямовані на те, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (враховуючи що судовий збір станом на дату подання апеляційної скарги сплачено не було, що не заперечується скаржником), що й призвело до настання наслідків у вигляді повернення апеляційної скарги. Тому процесуальна бездіяльність позивача не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано норми процесуального права, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "ШЛЯХ-КОНТРАКТ" залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова