Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.05.2021 року у справі №300/3511/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року

м. Київ

справа №300/3511/20

касаційне провадження №К/9901/16888/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л. І.,

суддів: Олендера І. Я., Хохуляка В. В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - Управління) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від
26.04.2021 (головуючий суддя - Довга О. І., судді - Глушко І. В., Запотічний І. І.) у справі за позовом Фермерського господарства "Факро" (далі - Господарство) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,

УСТАНОВИЛ:

Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 10.02.2021, ухваленим у порядку письмового провадження, позов задовольнив повністю.

Згідно розписки про отримання копії рішення суду першої інстанції було отримано представником Управління нарочно в суді першої інстанції 15.02.2021.

23.03.2021 Управління подало до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції апеляційну скаргу на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2021. Також Управління подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтувало тим, що з огляду на дату отримання копії рішення суду першої інстанції - 15.02.2021, строк на апеляційне оскарження закінчувався 17.03.2021, однак з 03.03.2021 по
17.03.2021 відповідальний представник Управління - Муратова Н. І. перебувала на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності, з огляду на що скаржник не мав можливості подати апеляційну скаргу у визначений процесуальним законом строк.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.04.2021 залишив апеляційну скаргу Управління без руху та надав строк для усунення її недоліків шляхом подання вмотивованої заяви про поновлення строків із зазначенням поважних підстав пропуску процесуального строку, якщо такі є. Зокрема, суд апеляційної інстанції визнав неповажними наведені Управлінням обставини щодо пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження з підстав того, що Управління є територіальним органом ДПС України та має апарат працівників, у зв'язку з чим непрацездатність одного із службовців є підставою для покладення виконання її посадових обов'язків на іншу особу, з урахуванням того, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань від імені Управління поряд з ОСОБА_1 уповноважено вчиняти юридичні дії ще 15 осіб, з огляду на що труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників податкового органу не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку.

У строк, встановлений судом, Управління надало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку обґрунтувало тим, що скаржником вчинялися відповідні заходи для подальшого оскарження рішення суду першої інстанції, зокрема,
16.03.2021 був сплачений судовий збір. Також апелянт вказав, що інший працівник - ОСОБА_2 також перебувала на лікарняному у період з 03.03.2021 по 22.03.2021, що підтверджується листком непрацездатності, а інші співробітники, вказані у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, працюють у інших відділах, а тому не здійснюють взаємозаміну ОСОБА_1. Крім того, апелянт вказав, що під час дії карантинних обмежень у період з 01.01.2021 по 20.03.2021 в Управлінні було зареєстровано 81 листом непрацездатності працівників Управління із 585 штатних працівників, що являється великою кількістю хворих та має досить вагоме значення для виконання функцій Управління.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.04.2021 відмовив Управлінню у відкритті апеляційного провадження на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, суд апеляційної інстанції вказав, що зазначені Управлінням причини не є поважними, оскільки перебування відповідального працівника на лікарняному не є непереборною обставиною, яка не залежить від волі заінтересованої особи щодо виконання процесуальних дій в межах встановленого законом проміжку часу, тоді як зазначена обставина є підставою для покладення виконання функцій та обов'язків на іншу особу чи начальника відповідного структурного підрозділу, що також підтверджується і випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань. Також, суд апеляційної інстанції вказав, що матеріалами справи підтверджується, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження не перебувають у причинному зв'язку з несплатою судового збору та не зумовлені цим.

Управління подало до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Обґрунтовуючи невідповідність ухваленого у справі судового рішення суду апеляційної інстанції нормам процесуального права, Управління посилається на те, що апеляційна скарга була невідкладно подана відповідальним працівником - ОСОБА_1, на яку покладено обов'язок супроводження даної справи, після виходу нею з лікарняного. Також, скаржник посилається на те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод" кожен має право а справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. А надмірні формальності не можуть покладатися в основу рішень адміністративного органу, якими б забезпечувалася сутність змісту конституційного гарантованого права.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.06.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління, а ухвалою від
06.07.2021 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження з 06.07.2021.

Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи Управління та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Зокрема, суд апеляційної інстанції встановив, що Управління є територіальним органом ДПС України та має апарат працівників, у зв'язку з чим непрацездатність одного із службовців є підставою для покладення виконання її посадових обов'язків на іншу особу, зокрема, й керівника відповідного структурного підрозділу, з урахуванням того, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань від імені Управління поряд з ОСОБА_1 уповноважено вчиняти юридичні дії ще 15 осіб, з огляду на що труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників податкового органу не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку. Також, суд апеляційної інстанції встановив, що матеріалами справи підтверджується, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження не перебувають у причинному зв'язку з несплатою судового збору та не зумовлені цим, оскільки судовий збір був сплачений до закінчення строку на апеляційне оскарження - 16.03.2021.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" Суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини".. підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок.. і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси..".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Таким чином, перебування відповідального працівника, на якого покладено обов'язок супроводження даної справи, на лікарняному, обґрунтовано не визнане судом апеляційної інстанції поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, з урахуванням того, що з дати отримання копії рішення суду апеляційної інстанції (15.02.2021) до дати виходу ОСОБА_1 на лікарняний (03.03.2021) минуло 20 днів, а також зважаючи на те, що судовий збір за подання апеляційної скарги був сплачений в межах строку на апеляційне оскарження, що свідчить про покладення виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 на іншу особу, зокрема, в частині сплати судового збору, та відсутність обґрунтувань скаржника щодо неможливості виконання такої особою обов'язку щодо подання апеляційної скарги.

За змістом частин 2 , 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відкриття апеляційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю апеляційної скарги вимогам частин 2 , 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України та строками її подання.

Так, положеннями частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Частиною 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень пункту 4 частини першої, частини другої статті 299 зазначеного Кодексу, в разі якщо строк на звернення з апеляційною скаргою пропущено з причин, які не визнані судом поважними, або в разі якщо апеляційна скарга подана суб'єктом владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження), суд відмовляє у відкриття апеляційного провадження у справі.

За таких обставин та з огляду на завдання адміністративного судочинства Восьмий апеляційний адміністративний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження (ухвала від 26.04.2021) діяв відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від
26.04.2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ. І. Бившева І. Я. Олендер В. В. Хохуляк