Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.01.2021 року у справі №580/1895/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

м. Київ

справа № 580/1895/20

адміністративне провадження № К/9901/36170/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А. Ю.,

суддів: Коваленко Н. В., Мороз Л. Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 (суддя Бабич А. М. ) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2020 (колегія суддів: Єгорова Н. М., Сорочко Є. О., Федотов І. В. ) у справі №580/1895/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди,

УСТАНОВИЛ:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду; з позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій відповідача незаконними і зобов'язання його відновити персоніфікований облік, як інваліда війни (ветерана війни) та відшкодування шкоди в сумі 800000000000000,00 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.10.2020, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2020, позовну заяву залишено без розгляду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач повторно не з'явився в підготовче судове засідання. Судові повістки та ухвали щодо кожного з призначених засідань завчасно направлені позивачу судом рекомендованими листами за адресою, вказаною у позовній заяві, однак, суд вжив всі можливі заходи для своєчасного повідомлення позивача про дату, час і місце судового розгляду його справи.

Причини, з яких їх не вручено, не пов'язані, а ні з діями суду, а ні з діями працівників поштового відділення зв'язку.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, позивачем подано касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що в позовній заяві позивач зазначив про розгляд справи без його участі. Вважає, що брати участь в судовому засіданні є його правом, а не обов'язком. Також зазначає, що в період з 18.09.2020 по
04.11.2020 перебував в лікарні на стаціонарному лікуванні, а тому не отримував судові повістки та не міг взяти участь в судовому засіданні.

Вважає, що повернення апеляційної скарги з формальних підстав унеможливило доступ до правосуддя для повного захисту прав та інтересів позивача.

Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2021 відкрито касаційне провадження.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 вересня 2020 року ухвалою суд першої інстанції прийняв до свого провадження вказану справу, здійснив перехід із спрощеного провадження до загального позовного та призначив підготовче засідання на 01 жовтня 2020 року об 11 год. 00 хв., визнавши явку позивача обов'язковою.

Копія ухвали разом із повісткою направлялася за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, проте, рекомендоване повідомлення повернулося з довідкою Ф.20 у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

01.10.2020 в підготовче судове засідання позивач не з'явився.

01.10.2020 ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 12.10.2020 на 14 год. 00 хв.

Позивач повторно не з'явився у вказане чергове підготовче засідання, хоча судова повістка завчасно направлена йому за вказаною у позовній заяві адресою. Про причини своєї неявки суду не повідомив. Рекомендоване повідомлення повернулося з довідкою Ф.20 з відміткою "за відсутністю адресата за вказаною адресою".

Оскаржуваною ухвалою від 12.10.2020 суд залишив позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Приписи ч. 5 ст. 205 КАС України визначають, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною 5 статті 205, пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 22.09.2020 суд здійснив перехід зі спрощеного до загального позовного провадження у справі та визнав обов'язковою явку ОСОБА_1 у всі засідання.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли з підстав зняття позивача з персоніфікованого обліку у зв'язку з його смертю, що заперечує позивач в позовній заяві, суд небезпідставно визнав його явку обов'язковою. Також заявлена сума стягнення моральної шкоди в розмірі 800000000000000,00 грн. (вісімсот трильйонів гривень) є значною, що дає підстави для розгляду цієї справи в загальному порядку.

Відтак, посилання позивача, що ним вказано в позовній заяві про розгляд справи без його участі, а також, що це його право, а не обов'язок брати участь в судових засіданнях, колегія суддів не приймає.

У контексті наведеного, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з ч.2 ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно із частиною 1 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному частиною 1 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до змісту абзацу четвертого частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

За правилами частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що про час та дату підготовчого засідання позивача повідомлялося у встановленому порядку, однак повертався конверт з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Іншої адреси позивачем не зазначалося. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що судові повістки вважаються врученими позивачу.

Колегія суддів також не приймає посилання позивача про неможливість явки в судове засідання через те, що він знаходився на стаціонарному лікуванні, оскільки ним не надано жодного підтверджуючого цю обставину доказу.

З урахуванням наведеного та того, що позивач, явка якого в судове засідання була визнана судом обов'язковою, повторно не прибув у підготовчі засідання та не повідомив щодо наявності об'єктивних перешкод прибути до суду, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Крім того, залишення позову без розгляду з наведених підстав не позбавляє права повторно звернутись до суду.

Згідно статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2020 залишити без змін.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Н. В. Коваленко

Л. Л. Мороз