Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.02.2018 року у справі №681/813/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2018 року

Київ

справа №681/813/17

адміністративне провадження №К/9901/1458/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 29 вересня 2017 року (суддя Горщар А.Г.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року (головуючий суддя Гонтарук В.М., судді: Граб Л.С., Біла Л.М.) у справі №681/813/17 за позовом ОСОБА_2 до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області третя особа Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (далі по тексту - відповідач, пенсійний орган), третя особа СТОВ «Перемога», в якому просив:

1) протокол №469 від 19.05.2017 року визнати протиправним і скасувати;

2) визнати протиправною відмову відповідача у призначені йому пенсії на підставі п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,

3) зобов'язати відповідача зарахувати періоди роботи на посаді тракториста-машиніста з 01 січня 1985 року по 21 лютого 2000 року в колгоспі « 50-річчя Жовтня», спілці селян власників «Перемога», з 10 березня 2000 року по 06 травня 2001 року в СВК «Перемога», з 07 травня 2001 року по 31 грудня 2003 року в СТОВ «Перемога» с. Прислуч Полонського району Хмельницької області до трудового пільгового стажу,

4) призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 1 травня 2017 року.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що з 01 січня 1985 року по 21 лютого 2000 року працював в колгоспі « 50-річчя Жовтня», спілці селян власників «Перемога», з 10 березня 2000 року по 06 травня 2001 року в СВК «Перемога», з 07 травня 2001 року по 31 грудня 2003 року в СТОВ «Перемога» с. Прислуч Полонського району Хмельницької області, сільськогосподарському товаристві «Перемога» працював на посаді тракториста і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільського господарської продукції, його трудовий стаж становить більше ніж 34 роки, і постійно трактористом-машиністом. З цих підстав, позивач вважає, що має право на отримання пенсії, а дії відповідача щодо визнання пільговим стажем лише 13 років 3 місяці 29 днів і як наслідок, відмова у призначенні пенсії, є неправомірними.

Постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 29 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року позов задоволено. Протокол №469 від 19 травня 2017 року Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області визнано протиправним та скасовано. Зобов'язано Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу періоди роботи на посаді тракториста-машиніста: з 01січня 1985 року по 21 лютого 2000 року в колгоспі « 50-річчя Жовтня», спілці селян власників «Перемога» , з 10 березня 2000 року по 06 травня 2001 року в СВК «Перемога», з 07 травня 2001 року по 31 грудня 2003 року в СТОВ «Перемога» с. Прислуч Полонського району Хмельницької області, а також призначити, нарахувати та виплачувати позивачу пенсію на пільгових умовах з посади тракториста-машиніста з 15 травня 2017 року.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що за відомостями трудової книжки колгоспника, виданої 14.02.1987 року в колгоспі ім.50-річчя Жовтня Полонського району Хмельницької області, позивач з 1985 року працював на посаді тракториста в колгоспі. Згідно змісту уточнюючої довідки від 10.05.2017 року №1, вбачається, що ОСОБА_2 з 21.07.1982 року по 06.10.2007 року працював трактористом-машиністом був безпосередньо зайнятий на виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві, або протягом календарного року в тваринництві.

Як вбачається з архівних довідок від 16.5.2017 року № 401, 409, 399 професія позивача в колгоспі ім. 50-річчя Жовтня в книгах нарахування заробітної плати значиться з 1985 по 2003 рік «механізатор», а кількість відпрацьованих людино - днів відповідає даним трудової книжки.

Судами прийнято до уваги показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, які працювали разом з позивачем, згідно яких з 1985 року по 2003 рік позивач працював спільно з ними трактористом і весь час був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відповідно до протоколу №469 від 19.05.2017 року ОСОБА_2 не має права на пенсію, оскільки має лише 13 років 3 місяці 29 днів пільгового стажу (з 21.07.1982 по 31.12.1984 року та з 01.01.2004 року по 10.05.2017 рік).

Суди визнали вказане рішення відповідача неправомірним, зазначивши, що трудова книжка в силу ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, що підтверджує стаж роботи. За даними трудової книжки позивач з 01.01.1985 по 31.12.2003 роки працював трактористом і виробив встановлений мінімум людино-днів, тому період в колгоспі ім. 50-річчя Жовтня, колективному господарському підприємстві «Перемога», сільськогосподарському товаристві «Перемога» має бути зарахований до пільгового стажу як тракториста-машиніста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства. Суди вказали, що зазначений в архівних довідках термін «механізатор», не може братись до уваги, оскільки він (в даному випадку при визначені посади ОСОБА_2.) є загальновживаним з більш широкими родовими поняттями професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, а тому відмова відповідача у зарахуванні до пільгового стажу позивача, як тракториста-машиніста, періоду його роботи 1985-2003 роках, де посада зазначена як «механізатор», є необґрунтованою.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована фактично, тими обставинами, які стали підставою для відмови в зарахуванні позивачу спірного стажу його роботи, оскільки відсутні первинні документи, що підтверджують роботу на посаді тракториста. При цьому, відповідач посилається на те, що згідно довідки про відповідність даних про стаж та заробітну плату, у спірний період ОСОБА_2 значиться механізатором. Скаржник просить врахувати правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в ухвалі від 13.01.2016 року у справі №К/800/2917/15.

16.01.2018 до Верховного Суду ОСОБА_2 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відхилити, а рішення судів залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю висновків суду про наявність у нього достатнього пільгового стажу.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону, в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з пунктом "в" частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Суди попередніх інстанції вірно прийняли до уваги уточнюючу довідку від 10.05.2017 року №1, з якої вбачається, що ОСОБА_2 з 21.07.1982 року по 06.10.2007 року працював трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий на виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві, або протягом календарного року в тваринництві.

Відомості даної довідки співпадають із записами в трудовій книжці позивача щодо періоду роботи, посади та роботодавця, а також підтверджують зайнятість позивача саме на виробництві сільськогосподарської продукції.

Щодо доводів пенсійного органу, що спірний період неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки в архівній довідці №346 від 27.04.2017 у спірний період ОСОБА_2 значиться механізатором, суди вірно визнали їх необґрунтованими, оскільки в даному випадку, термін «механізатор» є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції.

Єдине найменування професії механізаторів сільського господарства „тракторист-машиніст" було запроваджено в 1961 році і охоплює такі професії: бульдозеристи, бульдозеристи-скреперисти, грейдеристи, комбайнери, машиністи дощувальних машин, машиністи льоноконоплезбиральних машин, машиністи скреперів, скреперисти, машиністи чаєзбиральних машин, машиністи екскаваторів, механіки-водії бавовнозбиральних машин, механіки-водії самохідних широкозахватних сінокосарок, механіки-комбайнери, трактористи, трактористи-бульдозеристи.

Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому разі, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, проводиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Відповідно до «Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016», затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27 серпня 1986 року №016, введеного в дію з 01 січня 1987 року та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року №327, чинного на теперішній час, професії «механізатор», «підвозчик», «будівельна бригада» відсутні, а міститься професійна назва роботи тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва.

Отже, суди попередніх інстанції дійшли вірного висновку, що спірний період роботи позивача підлягає зарахуванню до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з чим обґрунтовано визнали неправомірним рішення відповідача, оформлене протоколом №469 від 19.05.2017 року та вірно зобов'язали призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з огляду на наявність достатнього пільгового стажу роботи, необхідного для призначення цього виду пенсії.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанцій та не дають підстав вважати, що цими судами невірно застосовано норми матеріального права.

В касаційній скарзі зазначено, що показами свідків не може бути підтверджена безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Колегія суддів зазначає, що безпосередня зайнятість позивача у спірний період на виробництві сільськогосподарської продукції підтверджена уточнюючою довідкою від 10.05.2017 року №1, як це прямо передбачено п.20 Порядку №637. Покази свідків підтвердили, що позивач працював трактористом-машиністом, тобто ту обставину, яку пенсійний орган вважав спірною. При цьому, покази свідків не суперечать відомостям ані уточнюючих довідок, ані безпосередньо трудової книжки, які у своїй сукупності свідчать про наявність у ОСОБА_2 достатнього пільгового стажу для призначення пенсії за віком згідно з пунктом «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 29 вересня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі №681/813/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду