Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 260/8344/24

адміністративне провадження № К/990/44961/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Гриціва М.І., Стеценка С.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 260/8344/24

за позовом Акціонерного товариства (далі - АТ) "SOTRA HOLDING AG" до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), треті особи: виконавчий комітет Берегівської міської ради (м. Берегово) Закарпатської області, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Термінал Карпати", про визнання дії протиправними і зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою АТ "SOTRA HOLDING AG" на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 (постановлену суддею Григоруком О. Б.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 24.10.2025 (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Мікули О. І., суддів: Кузьмича С. М., Курильця А. Р.), -

УСТАНОВИВ:

РУХ СПРАВИ

Представник Котт Петер Андреас звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" в інтересах АТ "SOTRA HOLDING AG" з позовною заявою до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), треті особи: виконавчий комітет Берегівської міської ради (м. Берегово) Закарпатської області, ТОВ "Термінал Карпати", в якому просив:

визнати протиправною і скасувати реєстрацію в базі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно судового рішення (ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 10.05.2022) про заборону вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, селище Батьово, вул. Свободянська, 3, реєстраційний номер РПВН 4596711, проведену державним реєстратором Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на підставі заяви від 11.05.2022 № 51234338;

зобов`язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про відсутність (припинення) заборони вчинення реєстраційних дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Львівської області від 02.02.2023 у справі № 907/930/15 визнано право позивача на частку 60/100 у праві власності на об`єкти нерухомого майна. У зв`язку з набранням 28.06.2023 вищезазначеним рішенням законної сили, позивач звернувся до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію прав.

Однак, проведення державної реєстрації прав зупинено рішенням державного реєстратора від 06.09.2023 за № 69166327 з посиланням на наявність судової заборони на вчинення реєстраційних дій. Надалі заявнику стало відомо, що заборона реєстраційних дій пов`язана з існуванням ухвали слідчого судді Ликачівського районного суду м. Львова від 10.05.2022 у справі № 463/2408/22.

На переконання позивача, заборона, встановлена судовим рішенням у кримінальній справі, стосується всіх активів третьої особи, до яких заявник не має жодного відношення.

Натомість, при виконанні вказаної ухвали державним реєстратором 11.05.2022 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно було внесено не тільки арешт, але і заборону вчинення реєстраційних дій щодо майна, хоча накладення другого обтяження ухвалою слідчого судді не передбачалося.

На переконання позивача, державний реєстратор вніс у публічний державний реєстр (ДРРП) запис про заборону вчинення реєстраційних дій без будь-якої на то правової підстави (ухвалою слідчого судді такі обтяження не вводилися).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 передано адміністративний позов АТ "SOTRA HOLDING AG" до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення вказаних недоліків. Позивачем усунуто недоліки у строк встановлений судом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2025, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025, закрито провадження у адміністративній справі за позовом АТ "SOTRA HOLDING AG" на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірні правовідносини виникли за результатами арешту майна, який є інститутом кримінально-процесуального права та має спеціальну мету - забезпечення кримінального провадження, а тому повинен вирішуватися компетентним судом у порядку кримінального судочинства.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що вирішення даного спору можливе виключно засобами адміністративного судочинства - звернення позивача до загального суду по процедурі КПК України для врегулювання обтяження на майно, що внесене з посиланням на ухвалу слідчого судді в рамках кримінального провадження, але не було реально такою ухвалою передбачене, є технічно неможливим і не буде мати будь-якої позитивної судової перспективи.

Ухвалою Верховного Суду від 05.11.2024 відкрито касаційне провадження.

ТОВ "Термінал Карпати" надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу позивача, відповідно до якого третя особа зазначає, що суду дійшли правильного висновку щодо закриття провадження у цій адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, вказавши, що заборона вчинення реєстраційних дій є складовою арешту майна, накладеного в порядку статті 170 КПК України, скасування такої заборони може бути здійснено за результатами прийняття слідчим суддею відповідної ухвали за правилами КПК України.

Південно - Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано -Франківськ) також надіслав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якої заперечує проти її задоволення. Зазначає, що державний реєстратор, діючи у межах своїх повноважень, відповідно до законодавства про державну реєстрацію речових прав, з метою забезпечення виконання ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10.05.2022 у кримінальній справі №463/2408/22 про накладення арешту на майно вніс до Державного реєстру прав відомості, які унеможливлюють вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо арештованого майна, тобто встановив заборону вчинення реєстраційних дій. Спірні правовідносини мають вирішуватися компетентним судом у порядку кримінального судочинства.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

Право особи на доступ до правосуддя гарантоване статтею 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об`єднань і посадових осіб.

У рішенні від 20.07.2006 у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) закріпив поняття суд, встановлений законом, яке стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність.

Фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію визначення складу учасників справи.

Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити з прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи.

Так, у цій справі АТ "SOTRA HOLDING AG" звернулося до суду з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), треті особи: виконавчий комітет Берегівської міської ради (м. Берегово) Закарпатської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал Карпати", в якому позивач просив визнати протиправною і скасувати реєстрацію в базі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно судового рішення (ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 10.05.2022) про заборону вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, селище Батьово, вул. Свободянська, 3, реєстраційний номер РПВН 4596711, проведену державним реєстратором Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на підставі заяви від 11.05.2022 №51234338; зобов`язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про відсутність (припинення) заборони вчинення реєстраційних дій.

Пунктами 1, 9 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Реєстраційною дією є державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з нього.

Загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав та її публічність; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом (частина перша статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10.05.2022 у кримінальній справі №463/2408/22 накладено арешт, зокрема, на майно, що належить ТОВ «Термінал Карпати» із забороною права відчуження, розпорядження, зокрема об`єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Берегівський район, смт. Батьово, вулиця Свободянська, будинок 3.

Крім того, зі змісту вказаної ухвали встановлено, що у цьому судовому рішенні слідчий суддя зазначив про заборону державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 03334807) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно корпоративних прав та статутного капіталу ТОВ «Термінал Карпати», що належать «Скат Інтернаціонале Спецідіонс», розмір внеску до статутного фонду: 70,0000%; «Термінал Холдінг», розмір внеску до статутного фонду: частка 30,0000 %.

За змістом абзацу 1 частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у базі даних заяв також реєструються судові рішення, заяви власників об`єктів нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, власників спеціального майнового права на об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості про заборону вчинення реєстраційних дій, судові рішення про скасування відповідних судових рішень, заяви власників об`єктів нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, власників спеціального майнового права на об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій.

Отже, державний реєстратор саме з метою забезпечення виконання ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10.05.2022 у кримінальній справі №463/2408/22 про накладення арешту на майно вніс до Державного реєстру прав відомості, які унеможливлюють вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо арештованого майна, тобто встановив заборону вчинення реєстраційних дій.

Частиною першою статті 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

За змістом пунктом 9 частини першої статті 9 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (п.7 ч.2 ст.131 КПК).

Відповідно до частини дев`ятої статті 170 КПК України у невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), директора Бюро економічної безпеки України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна. Якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 частини першої статті 174 КПК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач, звертаючись до суду з цим позовом, по суті має намір реалізувати своє право приватної спільної часткової власності, з часткою 60% (60/100), на об`єкт нерухомості - комплекс, а саме: ангар (літера А), насосна (літера Б), водойма (літера В), сторожена (літера Г), трансформаторна (літера Д), які розташовані на вул. Свободянська, 3 (колишня вулиця Колгоспна) у смт. Батьово, Берегівського району, Закарпатської області, визнане рішенням Господарського суду Львівської області від 02.02.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі №907/930/15.

Тобто, право власності за позивачем визнано у судовому порядку після того, як державним реєстратором щодо вказаного майна накладено арешт згідно з ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10.05.2022 у кримінальній справі №463/2408/22.

З Урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що всі питання щодо арешту майна, накладеного як засіб забезпечення кримінального провадження (накладення, зміна, скасування) та усі дії, похідні від нього, відносяться до кримінально-процесуальних правовідносин і повинні вирішуватися судом, що розглядає кримінальну справу.

Крім того, відповідно до вимог КПК України слідчий суддя має повноваження на скасування арешту майна.

При цьому, заборона вчинення реєстраційних дій є по суті складовою арешту майна накладеного в порядку статті 170 КПК України, скасування такої заборони може бути здійснено за результатами прийняття слідчим суддею відповідної ухвали за правилами КПК України.

Обґрунтованим також є висновок судів попередніх інстанцій про те, що адміністративний суд не має повноважень щодо втручання у кримінально-процесуальні дії, які здійснюються з метою забезпечення розслідування кримінального правопорушення, у тому числі щодо арешту майна та заборони вчинення реєстраційних дій.

Безпідставними є доводи касаційної скарги про нерелевантність правових позицій Верховного Суду, на які послався суд першої інстанції, виходячи з такого.

Так у постанові від 17.10.2018 у справі 461/233/17-ц Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, відповідно до якої у разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України.

Саме цей підхід і застосували суди попередніх інстанцій, встановивши, що підставою як арешту, так і заборони вчинення реєстраційних дій стала ухвала слідчого судді від 10.05.2022.

Понад це, за змістом ухвали слідчого судді у цьому судовому рішенні одночасно встановлено арешт та заборону вчинення реєстраційних дій, тому твердження заявника, що арешт у кримінальному провадженні не застосовувався, через що він позбавлений можливості ініціювати питання скасування арешту у межах кримінального провадження, спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі на підставі пункту1 частини першої статті 238 КАС України.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції і постанову апеляційного суду - без змін.

Відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "SOTRA HOLDING AG" залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду 24.10.2025у справі № 260/8344/24 залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. В. Тацій

Судді М. І. Гриців

С. Г. Стеценко