Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.07.2019 року у справі №580/2306/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2019 року

Київ

справа №580/2306/17

адміністративне провадження №К/9901/20754/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С. М.,

суддів: Кравчука В. М., Саприкіної І. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2019 у справі № 580/2306/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області в особі ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до Лебединського районного суду Сумської області з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області в особі ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області щодо невиготовлення для перерахунку пенсії нової довідки про розмір грошового забезпечення з врахуванням всіх складових грошового забезпечення, передбачених чинним законодавством, за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від
13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393", з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від
11.11.2015 №988, та не направлення її до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області;

- зобов'язати ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області нову довідку про розмір грошового забезпечення з повною реальною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393", з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад - 2950 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням капітан міліції - 2200,00
грн; надбавка за стаж служби (50 %) - 2575,00 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби (50 %) - 3862,50 грн; премія (180 %) - 20857,50 грн., всього - 32445,00 грн, з дати виникнення права на перерахунок;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, шляхом зобов'язання ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області подати у десятиденний строк, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду.

Рішеннями Лебединського районного суду Сумської області від 19.02.2018 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2019 у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено та відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області в особі ліквідаційної комісії Управління МВС України в Сумській області звернулось до суду із апеляційною скаргою після спливу одного року із дня складання повного тексту оскаржуваного рішення.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла поштою 23.07.2019), в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, передбачених частиною 2 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), без урахування того, що апеляційна скарга подана
10.05.2019 повторно, після того, як ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 закрито апеляційне провадження, оскільки апеляційна скарга від імені відповідача підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги.

При цьому, як зазначив заявник, після відкриття апеляційного провадження за первинно поданою скаргою, судом було зупинено провадження по справі з 23.05.2018 по 31.01.2019 (8 місяців 8 днів), а отже зупинено перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Стверджує, що без урахування часу зупинення провадження у справі в суді апеляційної інстанції пройшло близько 6 місяців та в розумінні частини 3 статті 295 КАС України дає право за наявності поважних причин на поновлення пропущеного строку.

Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

14.08.2019 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, де той заперечує проти задоволення касаційної скарги, просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2019 - без змін.

21.08.2019 справа №580/2306/17 надійшла на адресу Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19.11.2019 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд переглянув оскаржене судове рішення у межах доводів касаційної скарги з урахуванням вимог статті 341 КАС України, з'ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку про таке.

14.03.2018 відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 19.02.2018.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області в особі ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 19.02.2018.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 провадження у справі за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області в особі ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області зупинене до набрання законної сили рішенням Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №802/2196/17-а.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 закрито апеляційне провадження по справі №580/2306/17 за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, оскільки апеляційна скарга від імені відповідача підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги.

14.05.2019 від відповідача повторно надійшла апеляційна скарга на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 19.02.2018. До апеляційної скарги апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2019 у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено та відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення.

Відповідач, не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, звернувся до суду з касаційною скаргою.

За правилами частини 2 статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд виходив з приписів частини 2 статті 299 КАС України, в якій закріплено обов'язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі.

Вказана норми процесуального закону є імперативною і зобов'язує суд апеляційної інстанції застосувати процесуальні наслідки у вигляді відмови у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу річного строку на апеляційне оскарження незалежно від поважності причин пропуску цього строку.

Зі змісту частини 2 статті 299 КАС України вбачається, що використана законодавцем конструкція "незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення" є чіткою та не викликає множинного розуміння, а тому правила частини 2 статті 299 КАС України передбачають обов'язок, а не право суду, не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню.

Тобто, встановлений річний строк є присічним, таким, що не може бути поновлений.

Це правило стосується випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень.

Втім, із зазначеного правила існує виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.

У цій справі суд першої інстанції ухвалив рішення по суті спору 19.02.2018, тоді як апеляційна скарга повторно надійшла 14.05.2019.

Поряд з цим, оскільки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області в особі ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області брало участь у справі в якості відповідача і було повідомлено про її розгляд, до вказаного суб'єкта владних повноважень не застосовуються винятки, передбачені частиною 2 статті 299 КАС України, а зупинення провадження у справі на зазначений строк не впливає.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення без урахування того, що первинна апеляційна скарга подана у строк, передбачений для апеляційного оскарження, але апеляційним судом провадження по справі було зупинено, а потім закрито, у зв'язку з чим є підстави для поновлення строку повторно поданої апеляційної скарги.

З цього приводу Верховний Суд звертає увагу, що зазначені відповідачем обставини могли бути підставою для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження лише у випадку подання апеляційної скарги в межах річного строку. У спірному ж випадку, строк на апеляційне оскарження не може бути поновлений незалежно від поважності причин його пропуску.

Оскільки судове рішення було ухвалено 19.02.2018, а апеляційна скарга підписана уповноваженою особою подана відповідачем 14.05.2019, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 591/7124/17 та від 29.10.2019 у справі №587/3420/17.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини".. підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок.. і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси..".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи, зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Положеннями частини 2 статті 49 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі процесуальних строків подачі апеляційної скарги. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У спірному випадку рішення суду першої інстанції прийнято 19.02.2018, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, подав апеляційну скаргу, по якій після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати, та за приписами пункту 2 частини 1 статті 305 КАС України, - закрито апеляційне провадження.

Отже, у даній справі для суб'єкта владних повноважень були створені умови за яких останній мав реальну можливість оскаржити рішення суду першої інстанції, проте відповідач через неналежне оформлення довіреності, не вчинив належні дії, пов'язані з оскарженням рішення суду у строк встановлений законом.

Враховуючи встановлені обставини, Суд дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції дотримано необхідного балансу та не допущено порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, яка подана суб'єктом владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, зупинення провадження у даній справі не впливає на строк, передбачений процесуальним законодавством на оскарження судового рішення.

Касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області в особі ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2019 у справі №587/3420/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С. М. Чиркін

В. М. Кравчук

І. В. Саприкіна