Історія справи

Ухвала ВП ВС від 21.09.2021 року у справі №160/2172/19
Ухвала КАС ВП від 21.05.2019 року у справі №160/2172/19

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2019 року

Київ

справа №160/2172/19

адміністративне провадження №К/9901/14147/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А. Г.,

суддів - Єресько Л. О., Соколова В. М.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року (головуючий суддя Ясенова Т. І., судді: Головко О. В., Суховарова А. В. ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прем'єр-міністра України Гройсмана Володимира Борисовича, голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Савчука Сергія Дмитровича, Кабінету Міністрів України, Державного агенства з енергоефективності та енергозбереження України про оскарження рішень, дій органів держаної влади,

УСТАНОВИЛ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністра України Гройсмана Володимира Борисовича, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Савчука Сергія Дмитровича про порушення суб'єктами владних повноважень конституційних прав ОСОБА_1 на звернення особисто до Прем'єр-міністра України Гройсмана Володимира Борисовича та Кабінету Міністрів України та про захист порушених суб'єктами владних повноважень прав, свобод та інтересів громадянина України ОСОБА_1 та забезпечення Кабінетом Міністрів України особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя, особистого немайнового права на безпечне для життя і здоров'я довкілля та інших прав, а також відшкодування шкоди завданої за порушене право.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення позивача із позовною заявою до суду (06 березня 2019 року) Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису позивача.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено судом строку для усунення недоліків, шляхом направлення до суду апеляційної інстанції належним чином оформленої апеляційної скарги у письмовій формі відповідно до вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та її копій відповідно до кількості учасників справи.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 повернуто апелянту.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідно до підпункту
15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Таким чином, за висновком колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду подана апеляційна скарга засвідчена електронно-цифровим підписом до функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи не може вважатися апеляційною скаргою підписаною у встановленому законом порядку.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

В обґрунтування поданої скарги скаржник посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права та просив скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду.

Скаржник вказує, що в Кодексі адміністративного судочинства України відсутня норма, яка надає право суду не визнавати електронно цифровий підпис фізичної особи при поданні позовної заяви, апеляції чи касації електронною поштою.

Вважає, що судом було порушене право позивача на захист у суді та порушено норми статей 2, 6, 8 КАС України, які визначають завдання адміністративного судочинства, зміст принципу верховенства права та принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Позиція інших учасників справи.

Від інших учасників справи відзиву або заперечень на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень суду апеляційної інстанції.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2019 року у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді (суддя - доповідач) Желтобрюх І. Л., суддів: Білоуса О. В:, Стрелець Т. Г відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року.

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (судді-доповідача) Загороднюка А. Г., (суддів) Єресько Л. О., Соколова В. М.

Позиція Верховного Суду

При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1, 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до матеріалів справи, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху.

Згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 26 квітня 2019 року, тому слід вважати останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги для скаржника 06 травня 2018 року.

Станом на 06 травня 2018 року, позивачем не подано до суду в паперовій формі скарги з власноручним підписом або з підписом його представника та не подано до суду копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2018 року вирішено повернути апеляційну скаргу відповідачу, оскільки апелянт не усунув у встановлений судом строк, недоліки апеляційної скарги відповідно до ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року про залишення цієї апеляційної скарги без руху.

Оцінюючи доводи скаржника суд вказує на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 296 КАС України апеляційна скарга подається у письмовій формі.

Згідно з частинами 7 , 8 статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених частинами 7 , 8 статті 44 КАС України.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

В свою чергу підпунктом 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

На момент подання Благутою А. О. даної апеляційної скарги Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонувала.

В той же час, на підставі вимог наказу Державної судової адміністрації України від 26 квітня 2019 року №429 "Про внесення змін до наказу ДСА України від 22 грудня 2018 року №628" з 02 травня 2019 року у Касаційному адміністративному суді запроваджено тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд", під час якої Касаційному адміністративному суду та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції.

Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням: https://cabinet. court. gov. ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

При цьому, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Перевіряючи матеріали апеляційної скарги на відповідність вимогам КАС України, судом встановлено, що зазначена скарга надійшла у електронній формі на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду. При цьому, даний документ не сформовано в системі Електронний суд.

Апеляційна скарга містить застереження апелянта, що документ засвідчено графічним (відсканованим) та електронно-цифровим підписом ОСОБА_1, який зареєстровано через Приват-24 в системі "Електронний суд".

При цьому, Закон України від 22 травня 2003 року № 852-IV "Про електронний цифровий підпис", який визначав статус електронного цифрового підпису та прирівнював його до особистого підпису, втратив чинність 07 листопада 2018 року на підставі Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII "Про електронні довірчі послуги".

На даний час порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України "Про електронні довірчі послуги", який набрав чинності 07 листопада 2018 року.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII "Про електронні довірчі послуги" електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг, зокрема, кваліфікованого електронного підпису.

Матеріали апеляційної скарги не містять ні застережень про підпис документа електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифікату відкритого ключа, ні доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на апеляційну скаргу, а також не містять сертифікату відкритого ключа, що позбавляє суд можливості встановити дотримання скаржником вимог щодо підписання апеляційної скарги особою, яка її подає.

Відповідно до частини 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, зокрема якщо апеляційна скарга не підписана особою, яка її подає.

На підставі наведеного колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про відсутність можливості встановити дотримання скаржником вимог щодо підписання апеляційної скарги особою, яка її подає.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у даній справі.

Надаючи оцінку доводам скаржника про позбавлення його доступу до правосуддя через застосування судом процесуальних вимог до прийнятності апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції під час застосування вищевказаних процесуальних норм не допустив надмірного формалізму через суворе трактування процесуальних правил, що вплинуло б на сутність права позивача.

Таким чином, ОСОБА_3 мав доступ до правосуддя, а рівень цього доступу був достатнім для забезпечення права особи на суд, проте звернувся до суду з порушенням встановленої процедури.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа "Зубац проти Хорватії" (Zubac v. Croatia), №40160/12) вказав, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. "Станєв проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria) [ВП], №36760/06, п. 230, ЄСПЛ 2012) (п. 78).

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (п. 82).

Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А. Г. Загороднюк

Судді Л. О. Єресько

В. М. Соколов