Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.06.2018 року у справі №804/7573/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року

Київ

справа №804/7573/14

адміністративне провадження №К/9901/4537/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2014 (головуючий суддя - Круговий О.О., судді - Дадим Ю.М., Уханенко С.А.) у справі № 804/7573/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Інтер Інвест Груп» до Лівобережної ОДПІ про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

встановив:

ТОВ «Інтер Інвест Груп» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Лівобережної ОДПІ щодо коригування (зменшення) в податкових електронних базах даних податкових органів, в тому числі і в базах «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок» та їх підсистемах, показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «Інтер Інвест Груп» в розрізі його контрагентів на підставі Акту від 29.04.2014 № 1500/04-64-22-37 805 868;

- зобов'язати Лівобережну ОДПІ відобразити в електронних базах даних податкових органів, в тому числі в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок» та їх підсистемах показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, які ТОВ «Інтер Інвест Груп» задекларувало у податковій звітності за лютий 2014 року року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2014 рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції Лівобережна ОДПІ оскаржила його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В доводах касаційної скарги Лівобережна ОДПІ посилається на те, що відображення в інформаційних базах результатів податкового контролю щодо платника податків не є зміною податкової звітності, а є лише відомостями щодо фактів, які об'єктивно мали місце - проведення перевірки, її результати. При цьому, дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, самостійно визначених платником податків. Отже, дані дії податкового органу, по суті, є лише збиранням податкової інформації, які не обумовлюють зміни майнового стану платника податків.

У запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Інтер Інвест Груп» зазначає, що самостійна зміна контролюючим органом в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі висновків Акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ТОВ «Інтер Інвест Груп» зареєстровано як юридична особа 18.07.2011 та перебуває на податковому обліку в Лівобережній ОДПІ.

Посадовими особами Лівобережної ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Інтер Інвест Груп» час здійснення взаємовідносин з ТОВ «ТД Ветек» за період лютий 2014 року, в результаті якої було складено Акт від 29.04.2014 №1500/04-64-22-37805868.

На підставі зазначеного Акту, відповідачем було здійснено коригування в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на розрізі контрагентів на рівні ДПА України», «Податковий блок» та їх підсистемах

Не погодившись з правомірністю внесення коригувань до податкової бази даних на підставі висновків акту перевірки, ТОВ «Інтер Інвест Груп» звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Проте у суду відсутні підстави пов'язувати акт №1500/05-64-22-37805868 з коригуваннями, що відбулися в базі даних «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції вказав, що самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі висновків Акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Надаючи оцінку обставинам у справі Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із статтею 71 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Інтер Інвест Груп», за результатами якої складено акт. Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, а, отже така довідка не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі податкової інформації без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 09.12.2014, 03.11.2015 та 17.11.2015 у справах №№ 21-511а14, 21-99а15 та 21-4133а15 відповідно.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість та податкових зобов'язань в автоматизованій інформаційній системі та зобов'язання поновити вказані показники підлягають скасуванню.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність дій податкового органу, натомість суд апеляційної інстанції скасував постанову суду першої інстанції, яка відповідає закону.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2014 скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду