Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.04.2019 року у справі №820/3998/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2019 року

Київ

справа №820/3998/18

адміністративне провадження №К/9901/7762/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В. П., суддів - Васильєвої І. А., Пасічник С. С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Добрий господар" на ухвалуДругого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року (колегія у складі суддів: Л. О. Донець, М. І. Гуцал, А. П. Бенедик)у справі № 820/3998/18за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у Харківській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Добрий господар" простягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути до бюджету України кошти у розмірі 1237334,16 грн. в рахунок погашення податкового боргу з усіх відкритих розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Добрий господар".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з усіх відкритих розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Добрий господар" податковий борг у розмірі 1237334,16 грн.

Не погодившись із рішенням першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху у зв'язку з відсутністю відомостей щодо зарахування сплаченого відповідачем судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (довідка з банку тощо) у розмірі 27840,01 грн. відповідно квитанції від 16 жовтня 2018 року, внаслідок чого скаржнику надано строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали.

Згідно поштового конверту, що повернувся на адресу Харківського апеляційного адміністративного суду, ухвалу суду від 16 листопада 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, заявнику вручено не було, та вказано причину повернення, а саме за закінченням встановленого строку зберігання.

04 грудня 2018 року на адресу Харківського апеляційного адміністративного суду від Товариства надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на статтю 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674).

Клопотання обґрунтовано тим, що враховуючи відсутність коштів, численну кількість боргів та арешти рухомого та нерухомого майна, відповідач не має коштів для сплати судового збору, а тому вимушений заявити клопотання про звільнення від сплати судового збору у спосіб, передбачений діючим законодавством.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Добрий господар" про звільнення від сплати судового збору відмовлено, та продовжено апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року у справі № 820/3998/18 - на десять днів з моменту отримання копії ухвали від 05 грудня 2018 року.

На адресу Харківського апеляційного адміністративного суду надійшов поштовий конверт з ухвалою суду від 05 грудня 2018 року про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги, відповідно до відмітки на якому, вказано причину повернення, а саме за закінченням встановленого строку зберігання.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року апеляційну скаргу повернуто заявнику, оскільки скаржником у встановлений строк не було виконано вимог ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, направивши справу для подальшого апеляційного перегляду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його клопотання про звільнення від сплати судового збору та апеляційної скарги (щодо неможливості сплати судового збору у зв'язку із чисельною кількістю боргів та арештів рухомого та нерухомого майна).

Від позивача відзиву на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Так, статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено вимоги до апеляційної скарги та, зокрема, передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 5 статті 298 КАС України).

Водночас правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон №3674, згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 якого за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 07 грудня 2017 року №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 1762 гривні.

Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Втім визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

В той же час за приписами частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Також, у відповідності до ~law23~ враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже наведеними правовими нормами КАС України та ~law24~ встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема звільнити останню від сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

При цьому за змістом частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

З приписами названих правових норм процесуального закону перекликаються й положення частини 1 статті 44 КАС України, якою встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

При цьому як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 39 справи "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

В свою чергу статтями 42, 46 КАС України визначено склад учасників справи до яких віднесено сторін (позивач та відповідач), третіх осіб.

Тобто передбаченим процесуальним законом правом на звільнення від сплати судового збору, звуження змісту і обсягу якого не допускається (частина 3 статті 22 Конституції України), в однаковій мірі користуються усі без виключення сторони у справі. однак лише з підстав та на умовах, встановлених законодавством.

Водночас, особа, що порушує питання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести обґрунтування обставин (з наданням на їх підтвердження доказів), які, на її думку, свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати цього збору у встановлених законом розмірах і в строки.

Разом з тим вказані позивачем мотиви, в обсязі поданих на їх підтвердження доказів, у розумінні наведених законодавчих приписів не зумовлюють саме звільнення від сплати судового збору.

За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами правового режиму регулювання питання звільнення від сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, подане відповідачем клопотання задоволенню не підлягає.

З огляду на це, суд касаційної інстанції вважає, що невиконання Товариством вимог ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху та надання позивачу строку для сплати судового збору, за відсутності обумовлених чинним законодавством підстав для звільнення його сплати, у відповідності до приписів статей 169, 298 КАС України, є підставою для повернення апеляційної скарги.

Доводи касаційної скарги Товариства не спростовують правильність доводів, якими мотивовано ухвалу суду апеляційної інстанції, не дають підстав вважати висновки суду апеляційної інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Добрий господар" залишити без задоволення, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.....................................

В. П. Юрченко І. А. ВасильєваС. С. Пасічник Судді Верховного Суду