Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2019 року

Київ

справа №804/115/15

адміністративне провадження №К/9901/6573/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Принт» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 (суддя - Конєва С.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 (головуючий суддя - Дупасова Ю.В., судді: Проценко О.А., Туркіна Л.П.)

у справі № 804/115/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Принт» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області та Державної податкової інспекції у Красногвардійському м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лео Принт» (далі - ТОВ «Лео Принт») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, просило:

визнати протиправними дії Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області щодо внесення до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», зокрема, до її підсистеми «Аналітична система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту перевірки №127/10-08-22-01/37496188 від 03.09.2014 коригувань самостійно задекларованих позивачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань за період червень-липень 2014 року;

зобов'язати Державну податкову інспекцію у Красногвардійському м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», зокрема, у її підсистеми «Аналітична система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» раніше відкориговані на підставі акту перевірки №127/10-08-22-01/37496188 від 03.09.2014 показники податкового кредиту та податкових зобов'язань, які були самостійно задекларованих позивачем за період червень-липень 2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015, в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, ТОВ «Лео Принт» оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2015, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Лео Принт» посилається на те, що дії податкового органу з коригування самостійно задекларованих показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість є втручанням у фінансово-господарську діяльність платника та перешкоджають виконанню ним обов'язку щодо самостійного ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податкові і зборів.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Податкового Кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно зі статтею 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 03.09.2014 Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів України у Київській області було складено довідку №127/10-08-22-01/37496188, за висновками якої встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за червень-липень 2014 року, які підпадають під визначення статей 185, 187, 188, 198 Податкового кодексу України.

При цьому судом встановлено, що будь-яких актів перевірок не складалося та будь-яких податкових повідомлень-рішень відносно позивача у вересні 2014 року не приймалось.

Надаючи оцінку встановленим у дані справі обставин, слід враховувати правовий висновок Верховного Суду України, висловлений, зокрема, в постановах: від 15.12.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «УКРФРІТ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; від 02.12.2015 у справі за позовом Приватного підприємства «Сільськогосподарська компанія «Зорецвіт» до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії; від 04.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтехноконструкція» до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, згідно з яким інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкових перевірок та звірок, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі собою не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

За наслідками здійсненого контрольного заходу стосовно позивача податкові повідомлення-рішення не приймались, позивач не оскаржував в судовому порядку дії щодо проведення зустрічної звірки, а тому судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок про те, що наявність в розпорядженні контролюючого органу інформації не призвело до порушення прав та інтересів позивача, що свідчить про відсутність підстав для задоволення розглядуваних позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Принт» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду