Історія справи
Ухвала КАС ВП від 27.01.2019 року у справі №826/6219/18
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 березня 2019 року
Київ
справа №826/6219/18
адміністративне провадження №К/9901/1518/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2018 року (суддя - Скочок Т.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року (головуючий суддя - Василенко Я.М., судді - Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Національної поліції в Київській області
про визнання незаконним і скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2018 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУНП в Київській області), в якому просив:
1.1. - визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області № 493 від 16.03.2018р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого інспектора архівного відділу управління режиму та технічного захисту інформації Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_2.»;
1.2. - визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області № 161 о/с від 22.03.2018р. про звільнення капітана поліції ОСОБА_2 зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту), поновивши ОСОБА_2 на посаді;
1.3. - зобов'язати керівництво Головного управління Національної поліції в Київській області звільнити капітана поліції ОСОБА_2 зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за п.2 ч.1 ст.77 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції)..
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилається на протиправність та безпідставність наказів відповідача про притягнення працівника національної поліції ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та про звільнення його з посади в період тимчасової непрацездатності у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2018 року позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 22.03.2018р. №161 о/с «По особовому складу». Поновлено капітана поліції ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора архівного відділу управління режиму та технічного захисту інформації Головного управління Національної поліції в Київській області з 23.03.2018р. У решті позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем було допущено порушення службової дисципліни в частині недотримання ОСОБА_2, як працівником поліції положень пп.1 ч.1, ч.2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.4 розділу 2 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015р. №1377, що виразилось у неповідомленні найближчого органу поліції про виявлення боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї та інших предметів (у тому числі зарядів вибухової речовини, які в поєднані з уніфікованим запалом дистанційної дії можуть утворювати вибухові пристрої), нехтуванні особистою та публічною безпекою під час зберіганні тих чи інших предметів за місцем свого проживання. Вказані дії позивача, на думку суду, суперечать інтересам законності та є несумісними з проходженням служби в поліції, оскільки компрометують звання поліцейського, підривають довіру громадян як до працівників поліції, так і до органів поліції в цілому, принижують їх авторитет. Суд відхилив посилання позивача на відсутність у кримінальному провадженні №12018100030001531 вироку суду, оскільки наявність такого має значення для доведення вини особи в скоєнні кримінального правопорушення, та не виключає факт допущення позивачем порушення службової дисципліни. Суд першої інстанції дійшов висновку, що на позивача правомірно було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, у зв'язку із наявністю факту вчиненого ним порушення службової дисципліни. Посилання позивача на ту обставину, що в період з 06.03.2018р. по 19.03.2018р. він перебував на стаціонарному лікуванні в Державній установі «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області» суд відхилив як такі, що не відповідають змісту ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту. Однак, приймаючи оскаржений наказ про звільнення позивача, ГУНП в Київській області не було дотримано положень ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту, із правового змісту якого випливає, що вчинити правову реалізацію звільнення позивача шляхом видачі відповідного наказу, можливо було лише після його прибуття до місця проходження служби. Що стосується правомірності позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції на іншій підставі (за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» - через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції), то такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки згідно ст.40 Кодексу законів про працю України вирішення питання про розірвання трудового договору у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я відносяться до компетенції роботодавця.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ГУНП в Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов залишити без задоволення в повному обсязі.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року апеляційна скарга залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
7. Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновком суду першої інстанції про те, що звільнення ОСОБА_2, шляхом прийняття наказу № 161 о/с від 22.03.2018р. «По особовому складу», відбулося в період непрацездатності такого працівника поліції, що є грубим порушенням вимог ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
8. ГУНП в Київській області (далі - скаржник) у січні 2019 року звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року.
9. В касаційній скарзі ГУНП в Київській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року і прийняти нове рішення, яким адміністративний позов залишити без задоволення.
10. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що ОСОБА_2 вчинено проступок, який ганьбить працівника поліції. Вважає, що діючий Дисциплінарний статут, а також Закон України «Про Національну поліцію», не містять імперативного припису щодо заборони звільнення поліцейських зі служби в період тимчасової непрацездатності. Під час вирішення спорів, пов'язаних з проходженням публічної служби, пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин або коли про це йдеться в спеціальному законі. Тому, якщо в спеціальному законів, яким є Закон України «Про Національну поліцію», не передбачено або прямо заборонено застосування норм трудового законодавства, то застосування норм трудового законодавства до правовідносин, що регулюються таким законом, неможливо.
11. ОСОБА_2 надав відзив на касаційну скаргу, яким просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення. Зазначає, що керівництво ГУНП в Київській області було обізнане про його находження на лікуванні, оскільки його ознайомлювали з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності №493 від 16.03.2018р. і наказом від 22.03.2018р. №161 про звільнення безпосередньо в лікарні, про що він власноручно зазначив у наданих наказах, які знаходяться в його особистій справі. Крім того, наказом №523 о/с від 12.10.2018р. ГУНП в Київській області звільнило ОСОБА_2 зі служби в поліції за п.2 ч. ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», що, на думку позивача, свідчить про визнання скаржником законності вимог позивача.
12. Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Капітан поліції ОСОБА_2 проходив службу в Національній поліції України на посаді старшого інспектора архівного відділу управління режиму та технічного захисту інформації Головного управління Національної поліції в Київській області.
14. Наказом начальника ГУНП в Київській області від 02.03.2018р. № 394 «Про призначення службового розслідування», на підставі отриманої 16.02.2018р. з Деснянського УП ГУНП в м. Києві інформації про затримання старшого інспектора архівного відділу УРТЗІ ГУНП в Київській області, капітана поліції ОСОБА_2 було призначене службове розслідування за фактом такого затримання позивача. Проведення цього службового розслідування доручено інспектору ВІОС УКЗ ГУНП в Київській області Бойку С.М. За результатами проведеного службового розслідування 13.03.2018р. складено висновок службового розслідування, в якому зазначено, що 16.02.2018р. до Головного управління з ГУНП в м. Києві надійшла інформація про затримання старшого інспектора архівного відділу управління режиму та технічного захисту інформації ГУНП в Київській області ОСОБА_2 Вказана подія була зареєстрована до ЖЄО Деснянського УП ГУНП в м. Києві №10794 від 16.02.2018р. У ході проведення службового розслідування встановлено, що 16.02.2018р. працівниками Деснянського УП, під час відпрацювання території обслуговування по вул. Закревського в м. Києві, затримано ОСОБА_2 Під час огляду речей ОСОБА_2 було виявлено чотири предмети ззовні схожих на ручні гранати «РГД-5» та предмет схожий на ручну гранату «Ф-1». Вказані предмети виявлено без запалів. 17.02.2018р. працівниками СВ Деснянського УГІ ГУНП в м. Києві вказану подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201810003000153, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України («Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами»). Того ж дня ОСОБА_2 було затримано в порядку ст.208 Кримінального процесуального кодексу України. В момент затримання ОСОБА_2 перебував поза службою, у цивільному одязі та без вогнепальної зброї. Крім того, 19.02.2018р. до Головного управління з ГУНП в м. Києві надійшла інформація про те, що в ході проведеного за місцем проживання ОСОБА_2 працівниками Деснянського УП ГУ НП в м. Києві обшуку були виявлені та вилучені: 2 предмети схожі на ножі, предмет схожий на пістолет «Шмайсер» НОМЕР_1 та 1 набій з маркуванням «Терен-3» калібру 9 мм, 1 предмет схожий на магазин до «АК- 74», 30 набоїв з маркуванням « 17 67» калібру 7,62 мм та 16 набоїв з маркуванням « 27 94» калібру 9 мм. Від надання будь-яких письмових пояснень ОСОБА_2 відповідно до ст.63 Конституції України відмовився, однак у ході усної розмови в присутності заступника начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_4, старшого інспектора ВІОС УКЗ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_5 ОСОБА_2 повідомив, що боєприпаси (предмети схожі на ручні гранати «РГД-5» у кількості 4 шт. та ручну гранату «Ф-1» у кількості 1шт.) він знайшов на вулиці та ніс здавати до відділу поліції. Також у ході службового розслідування, встановлено, що зазначене кримінальне провадження № 1201810003000153 працівниками СВ Деснянського УП ГУНП відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України за підслідністю передано до Прокуратури м. Києва. Досудове розслідування триває.
15. У тексті висновку службового розслідування від 13.03.2018р. інспектор ВІОС УКЗ ГУНП в Київській області, капітан поліції Бойко С.М. дійшов висновку про підтвердження інформації щодо затримання ОСОБА_2 та рекомендував за порушення службової дисципліни (ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України), а саме: пп.1 п.1, п.2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 4 розділу 2 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015р. №1377, що виразилось у неповідомленні найближчого органу поліції про виявлені вибухонебезпечні предмети, невжитті заходів щодо охорони місця події та нехтуванні особистою та публічною безпекою під час носіння вибухових предметів і зберіганні предметів, схожих на боєприпаси, за місцем свого проживання, - старшого інспектора архівного відділу УРТЗІ ГУНП в Київській області, капітана поліції ОСОБА_2 звільнити зі служби в поліції.
16. Наказом начальника ГУ НП в Київській області від 16.03.2018 № 493 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого інспектора архівного відділу УРТЗІ ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_2.» вирішено позивача звільнити зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, а саме: пп.1 п.1, п.2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.4 розділу 2 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015р. №1377, що виразилось у неповідомленні найближчого органу поліції про виявлені вибухонебезпечні предмети, невжитті заходів щодо охорони місця події та нехтуванні особистою та публічною безпекою під час носіння вибухових предметів і зберіганні предметів, схожих на боєприпаси, за місцем свого проживання.
17. Наказом начальника ГУНП в Київській області від 22.03.2018р. № 161 о/с «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» було звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) капітана поліції ОСОБА_2, старшого інспектора архівного відділу управління режиму та технічного захисту інформації Головного управління Національної поліції в Київській області, з 22.03.2018р.
18. Згідно листка непрацездатності серії АДІ № 290464, позивач з 20.03.2018р. по 29.03.2018р. перебував на лікарняному та стати до роботи повинен був з 31.03.2018р.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
19. Частина 6 статті 43 Конституції України: громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
20. Пункти 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»: поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
21. Частини 1 та 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію»: у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
22. Пункт 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»: поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
23. Пункт 4 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію»: до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
24. Пункт 9 розділу ІІ Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію"»: до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245 із наступними змінами).
25. Стаття 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут ОВС): дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
26. Стаття 5 Дисциплінарного статуту ОВС: за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
27. Пункт 8 статті 12 Дисциплінарного статуту ОВС: на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: звільнення з органів внутрішніх справ.
28. Стаття 16 Дисциплінарного статуту: дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.
29. Частини 1 та 2 статті 18 Дисциплінарного статуту ОВС: дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
31. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
33. Оскільки в період спірних правовідносин Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» не набрав чинності, відповідач при вирішенні питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності повинен був керуватися саме приписами Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, у тому числі частиною 2 статті 18 цього Статуту.
34. У постанові Верховного Суду України від 08 жовтня 2013 року у справі № 21-250а13 наведено правовий висновок, за яким на осіб рядового і начальницького складу за вчинення порушень службової дисципліни наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади видається з дотриманням строків, передбачених статтею 16 Дисциплінарного статуту ОВС, у тому числі й щодо осіб, які тимчасово непрацездатні. Подальше виконання такого наказу відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту ОВС здійснюється після прибуття їх до місця проходження служби.
35. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про протиправне виконання дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в період тимчасової непрацездатності ОСОБА_2
36. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
37. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
38. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.
39. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
п о с т а н о в и в :
40. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області - залишити без задоволення.
41. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року - залишити без змін.
42. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.М. Бевзенко
В.М. Шарапа