Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.08.2019 року у справі №804/5360/17
Ухвала КАС ВП від 11.07.2019 року у справі №804/5360/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2020 року

м. Київ

справа №804/5360/17

адміністративне провадження №К/9901/25801/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

секретар судового засідання Кривда В.І.,

представники: позивача - Дорошенко С.О., відповідача - Олійник Л.О.,

розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з використанням системи відеоконференцзв`язку касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2019 (головуючий суддя - Коршун А.О., судді - Панченко О.М., Чередниченко В.Є.) у справі №804/5360/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аджалик Трейд" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі відокремленого підрозділу Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступник - Офіс великих платників податків Державної податкової служби) про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аджалик Трейд" (далі - ТОВ "Аджалик Трейд", Товариство, позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі відокремленого підрозділу Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2017 №0003314917 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 4' 566' 926,00 грн.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки, наведені в акті перевірки, відповідно до яких Офіс ВПП прийняв зазначене податкове повідомлення-рішення, є безпідставними, оскільки: 1) при здійсненні контролю за трансфертним ціноутворенням Офіс ВПП керувався розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №866-р, який не набрав чинності на момент здійснення Товариством контрольованих операцій; 2) в акті перевірки не зроблено порівняльного аналізу істотних умов операцій, стосовно яких Товариство подало звіт про контрольовані операції за 2013 та 2014 роки, та умов операцій, які контролюючий орган визнав зіставними в цілях визначення порівняльних неконтрольованих цін; 3) при визначенні порівняльних неконтрольованих цін контролюючий орган фактично проводив аналіз довідникових цін, опублікованих у спеціалізованих комерційних виданнях згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а не комерційних, які визначаються з урахування умов поставки, платежу та розподілу ризиків, строку поставки, характеристики ринку товарів (послуг), на якому здійснено поставку, тощо. Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України ''Про затвердження відсоткового діапазону цін для деяких товарних позицій згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності для цілей трансфертного ціноутворення'' від 02.10.2013 №749, позивач зазначив, що звичайною ціною в контрольованих операціях, які він здійснив, може бути визнано ціну реалізації, зменшену/збільшену на 5%. Крім того, позивач вказав, що контролюючий орган порушив строки розгляду його скарги на податкове повідомлення-рішення в процедурі адміністративного узгодження, рішення про продовження строку розгляду скарги на його адресу протягом 20-денного строку не надіслав, у зв`язку з чим його скарга відповідно до пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК) вважається повністю задоволеною.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 04.09.2018 в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що відповідач довів правомірність податкового повідомлення-рішення. Суд першої інстанції надав оцінку використаних позивачем та відповідачем інформаційних джерел для визначення порівняльних неконтрольованих цін і зробив висновок, що позивач використав неналежні джерела інформації для цілей трансферного ціноутворення. Суд визнав, що контролюючий орган при співставленні цін в контрольованих операцій з ринковим діапазоном цін на ідентичні (подібні) товари дотримався положень підпунктів 39.3.3.1, 39.3.3.2, 39.3.3.4 статті 39 ПК, зокрема щодо вибору співставної неконтрольованої ціни на найближчу дату операції та її коригування з метою найбільшого наближення до умов поставки в контрольованій операції. Суд, застосувавши норми підпункту 14.1.45.3 пункту 14.1 статті 14 ПК, дійшов висновку, що зовнішньоекономічні контракти між позивачем і нерезидентами компаніями ''Bramlaw Holdings Limited'' (Республіка Кіпр) та ''DOLRADO CORP'' (Республіка Панама), в рамках яких здійснені операції з ознаками контрольованих, не є форвардними для цілей оподаткування та відхилив довід позивача, що порівняльні неконтрольовані ціни повинні визначатися на рівні цін на дату укладення контрактів, а не на дату операції. Суд також дійшов висновку про відсутність підстав для застосування наслідків, передбачених пунктом 56.9 статті 56 ПК, з огляду на встановлені у судовому процесі обставини щодо своєчасного направлення контролюючим органом на податкову адресу Товариства рішення про продовження строку розгляду його скарги на податкове повідомлення-рішення.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, позов Товариства задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.04.2017 №0003314917.

Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що Офіс ВПП не довів, що при визначення Товариству грошових зобов`язань згідно з цим податковим повідомленням-рішенням правильно застосував метод порівняльної неконтрольованої ціни. Апеляційний суд визнав, що при визначенні порівняльної неконтрольованої ціни відповідач порушив норми підпункту 39.2.2 пункту 39.2 та підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 ПК, оскільки при зіставленні контрольованих операцій, здійснених позивачем, та неконтрольованих операцій, ціни в яких були використанні як порівняльні, обмежився критерієм комерційних та/або фінансових умов операцій (товар, умови та часові рамки поставки) без функціонального аналізу всіх умов, які можуть вплинути на ціну. У зв`язку з цим проведене відповідачем коригування порівняльних цін, за висновком апеляційного суду, не забезпечило їх співставність з цінами в контрольованих операціях.

Відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми пунктів 39.2, 39.3, 39.5 статті 39 ПК. Відповідач, крім іншого вказує, що під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням правомірно використав офіційно визнані джерела інформації про ринкові ціни, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України, тоді як використані Товариством ресурси Інтернет-мережі (сайти ТОВ ''Консалтінгова агенція ''УкрАгроКонсалт'' (http://www.ukragroconcult.com/uk/about) та ТОВ ''Інформаційна агенція ''АПК-Інформ'' (http://apk.inform.com/ru/about)), до цього переліку не входять.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на те, що відповідач не довів правильність застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни, вибору співставної ціни, а відтак суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував податкове повідомлення-рішення як неправомірне.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції представник відповідача підтримав касаційну скаргу, а представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги, вважаючи наведені в скарзі доводи необґрунтованими.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо змісту і вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Офіс ВВП провів документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення позивачем контрольованих операцій за період з 01.09.2013 по 31.12.2014, за результатами якої склав акт від 30.12.2016 №191/28-08-14/35934256.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач допустив порушення вимог пунктів 135.1 - 135.2 та підпункту 135.5.11 пункту 135.5 статті 135, пункту 153.2 статті 153, підпункту 39.1.1 пункту 39.1 та підпункту 39.3.3.7 пункту 39.3 статті 39 ПК (в редакції, що діяла під час здійснення контрольованих операцій) щодо відхилення цін, застосованих в контрольованих операціях за період з 1 вересня по 31 грудня 2013 року та 2014 рік, від рівня звичайної ціни, визначеної відповідно до вимог статті 39 ПК, внаслідок чого занизив податок на прибуток підприємств за 2013 рік на 4' 566' 925,00 грн та завищив від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 28' 316' 709,00 грн, в тому числі за 2013 рік - 1' 749' 272,00 грн, за 2014 рік - 26' 567' 437,00 грн.

Перевірка відповідності цін в контрольованих операціях рівню звичайних цін здійснена контролюючим органом із застосуванням методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), передбаченого підпунктом 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 ПК, як найбільш доцільного до фактів та обставин здійснення контрольованих операцій. Цей метод також був застосований позивачем для цілей трансферного ціноутворення, про що позивач заявив у звітах про контрольовані операції за 2013 та 2014 роки. Джерелами інформації для порівняння цін в контрольованих операціях із звичайними цінами позивач у звітах зазначив інформаційні ресурси Інтернет-мережі, а саме: сайти http://apk.inform.com та http://www.ukragroconcult.com, які належать ТОВ ''Інформаційна агенція ''АПК-Інформ'' та ТОВ ''Консалтінгова агенція ''УкрАгроКонсалт'' і які контролюючий орган визнав такими, що не можуть використовуватися як належне джерело інформації для цілей трансферного ціноутворення.

На підставі акта від 30.12.2016 №191/28-08-14/35934256 Офіс ВПП прийняв податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, що є предметом розгляду у цій справі.

У судовому процесі встановлено, що впродовж вересня 2013 року - грудня 2014 року позивач здійснив експортні операції з поставки сільськогосподарської продукції (кукурудза фуражна, пшениця м`яка 1, 2, 3, 5, 6 класу, ріпак вищого класу, 1 сорту, ячмінь 3 класу) нерезидентам: компанії ''Bramlaw Holdings Limited'' (резидент Республіки Кіпр): у вересні-грудні 2013 року - загальною вартістю 181' 779' 159,00 грн, у 2014 році - загальною вартістю 50' 509' 498,22 грн; компанії ''DOLRADO CORP'' (резидент Республіки Панама): у 2014 році - загальною вартістю 157' 427' 003,40 грн Експортні операції здійснені на підставі зовнішньоекономічних контрактів від 08.07.2013 №08/07/13, від 01.02.2013 №01/02/13, від 01.09.2014 №01/09/14, від 01.10.2014 №01/10/14, від 08.08.2014 №08/08/2014, від 31.10.2014 №31/10/14 на умовах поставки згідно з Правилами Інкотермс-2000: СРТ (порт Южний, термінал ТОВ ''Морський перевантажувально-складський комплекс ''БОРІВАЖ'' (в подальшому перейменований у ТОВ "Аджалик Трейд"); ТОВ ''Іллічівський зерновий термінал, м. Іллічівськ; Одеса) та DAT (станція Іллічівськ).

Зазначені контрагенти - нерезиденти включені до Переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №1042-р.

Інформація про ці операції відображена позивачем у звітах про контрольовані операції за 2013 - 2014 роки з обсягом поставки на 232' 288' 657,22 грн та 157' 423' 003,40 грн відповідно.

Метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) (як один із методів встановлення відповідності контрольованої операції принципу ''витягнутої руки'') базується на порівнянні ціни товарів (робіт, послуг), застосованої під час контрольованої операції, з ринковим діапазоном цін на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги) у зіставних операціях (підпункт 39.3.3.1 пункту 39.3.1 статті 39 ПК в редакції, чинній на час здійснення Товариством експортних операцій; далі так само).

Відповідно до абзацу першого підпункту 39.3.3.2 (тут і надалі - підпункти та пункти статті 39 ПК) для визначення ринкового діапазону цін товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені та реалізовані платником податків або іншими особами договори про продаж ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у зіставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).

При цьому враховуються такі особливості: характеристика товарів (робіт, послуг); кількість (обсяг) товарів (робіт, послуг); обсяг функцій, що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигод; строки виконання зобов`язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; характеристика ринку товарів (робіт, послуг), на якому здійснено операцію; бізнес-стратегії підприємства (за наявності); інші об`єктивні умови, що можуть вплинути на ціну (абзац другий цього підпункту).

Підпунктом 39.3.3.3 встановлено, що умови на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються зіставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або є економічно обґрунтованою.

Ринковий діапазон цін визначається на підставі наявної інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, або інформації на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату (підпункт 39.3.3.4 ПК).

Перелік джерел інформації, що використовуються для визначення ціни в контрольованих операцій, встановлений підпунктом 39.5.3 ПК.

Згідно з підпунктом 39.5.3.1 під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, використовує офіційно визнані джерела інформації про ринкові ціни, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності або недостатності відповідної інформації у зазначених джерелах може бути використана така інформація: а) ціни, що склалися за результатами публічних торгів (аукціонів), тендерів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування; б) статистичні дані державних органів і установ; в) довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань (у тому числі інтернет-видань) і публікацій (у тому числі електронних) та інших банків даних, звіти і довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном, інформаційні програми, що використовуються з метою трансфертного ціноутворення, інші публічні інформаційні джерела, що є загальнодоступними; г) відомості про ціни, діапазон цін та котирування, оприлюднені в засобах масової інформації; ґ) відомості, отримані з бухгалтерської та статистичної звітності платників податків, оприлюднені в засобах масової інформації, у тому числі на офіційних веб-сайтах в інтернеті; д) результати незалежної оцінки майна та майнових прав, проведеної відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; е) інформація про інші контрольовані операції, здійснені платником податків (підпункт 39.5.3.2 ПК).

Встановлений законом пріоритет офіційних джерел інформації для визначення порівняльної неконтрольованої ціни означає не тільки право платник податку застосувати додаткові джерела інформації при відсутності або недостатності офіційних джерел, але й його обов`язок довести наявність підстав для застосування інших, ніж офіційні джерела інформації. Правомірність вибору платником джерела інформації презюмується лише у разі коли платник використав джерела інформації, встановлені підпунктом 39.5.3.1, як це передбачено підпунктом 39.5.3.3.

Законом України ''Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення'' від 04.07.2013 №408-VII (набрав чинності з 01.09.2013) підрозділ 10 розділу ХХ ''Перехідні положення'' був доповнений пунктом 21, яким було встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2018 року, для цілей оподаткування операцій з імпорту/експорту товарних позицій за кодами 1001 - 1008, 1501 - 1522, 2601 - 2621, 2701 - 2716, 2801 - 2853, 2901 - 2942, 7201 - 7229, 7301 - 7326 згідно з УКТ ЗЕД з особами, зазначеними у підпункті 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, звичайна ціна на товари за рішенням платника податків може визначатися за правилами, встановленими цим пунктом, за одним із таких методів: 1) для кожної товарної позиції на рівні ціни: зменшеної не більше ніж на 5 відсотків - у разі реалізації товарів; збільшеної не більше ніж на 5 відсотків - у разі придбання товарів; 2) згідно з біржовими котируваннями - у разі якщо товари котируються на біржі, та згідно з довідковими цінами, опублікованими у джерелах інформації (спеціалізованих комерційних виданнях), - у разі якщо товари не котируються на біржі.

Кабінет Міністрів України визначає відсотковий діапазон ціни окремо для кожної товарної позиції (в установлених цим пунктом межах), перелік спеціалізованих комерційних видань, а також має право розширити перелік товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД, зазначених в абзаці першому цього пункту.

Експортні операції Товариства підпадали під регулювання пункту 21 підрозділу 10 розділу ХХ ''Перехідні положення'' ПК.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №866-р (дата набрання чинності - 09.11.2013; втратило чинність з 14.11.2015 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 №900) затверджено перелік джерел інформації про ринкові ціни для цілей трансфертного ціноутворення, до якого обрані Товариством джерела включені не були.

Доводячи правомірність обрання джерелами інформації для визначення ринкових цін інформаційні ресурси Інтернет-мережі (сайти ТОВ ''Консалтінгова агенція ''УкрАгроКонсалт'' (http://www.ukragroconcult.com/uk/about) та ТОВ ''Інформаційна агенція ''АПК-Інформ'' (http://apk.inform.com/ru/about)), Товариство посилається на те, що в офіційно визначених джерелах інформація щодо цін в операціях, які можуть бути визнані зіставними з експортними операціями, здійснені ним, відсутня.

Оцінюючи цей довід позивача, суд першої інстанції встановив, що контролюючий орган, перевіряючи відповідність цін у контрольованих операціях позивача з компаніями ''Bramlaw Holdings Limited'' та ''DOLRADO CORP'' рівню звичайних (ринкових), використав джерела інформації про ринкові ціни, які входять до переліку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №866-р, а саме: офіційний сайт Аграрної біржі, видання ''Інформаційно-аналітичний продукт ''Товарний монітор Україна'' ДП ''Держзовнішінформ'' та ''Вісник Міністерства доходів і зборів України'' ДП ''Сервісно видавничий центр Міністерства доходів і зборів України''. При цьому для визначення зіставності комерційних та фінансових умов зіставних операцій (базис поставки FOB ''Франко-борт'' згідно з Правилами Інкотермс-2000) з умовами контрольованих операцій (базис поставки CPT, DAT згідно з цими ж Правилами) контролюючий орган провів коригування, зменшивши ціни в зіставних операціях на вартість послуг із перевалки (завантаження товару на борт судна) на підставі отриманої від позивача інформації щодо вартості цих послуг (листи ТОВ ''Боріваж'' від 19.08.2016 №181, ТОВ ''ІЗТ'' від 27.09.2016 №341-09, ПП ''Контейнерний термінал Іллічівськ'' від 27.09.2016 №341-09, ТОВ ''Бруклін Київ - порт'' від 29.07.2016 №384/БКП).

Відповідно до підпункту 39.2.2.2 для цілей цього Кодексу операції визнаються зіставними, якщо вони здійснюються в однакових комерційних та/або фінансових умовах з контрольованою операцією.

Такі умови можуть бути визнані зіставними лише у разі, якщо відмінності між ними не мають істотного впливу на результати операції або можуть бути усунені шляхом коригування умов та/або результатів зіставних чи контрольованих операцій.

Визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов операцій з умовами контрольованої операції здійснюється за результатами аналізу: характеристик товарів (робіт, послуг); кількості товарів, обсягу виконаних робіт (наданих послуг); строків виконання господарських зобов`язань; умов здійснення платежів під час проведення операції; офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України, у разі використання такої валюти у розрахунках під час проведення операції, зміни цього курсу; розміру звичайних надбавок чи знижок до ціни товарів (робіт, послуг), зокрема знижок, зумовлених сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами споживчих якостей, закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації), збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; розподілу прав та обов`язків між сторонами операції, визначених за результатами функціонального аналізу (підпункти 39.2.2.3 та 39.2.2.5).

Порівняльний аналіз умов поставки FOB ''Франко-борт'' з умовами поставки CPT ''Перевезення оплачено до'' та DAT ''Поставка на терміналі'' свідчить, що вони відрізняються умовами ризиків втрати (пошкодження) товару, відповідальною особою за завантаження товару на борт судна. Так, базис FOB передбачає, зокрема, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту всі витрати і ризики втрати чи пошкодження товару несе покупець. Що ж до базисів CPT і DAT, то вважається, що продавець здійснив поставку після передачі товару призначеному ним перевізнику (базис CPT) або коли одразу після розвантаження з транспортного засобу, що прибув, товар переданий у розпорядження покупця у названому терміналі чи названому порту (базис DAT), з відповідним визначенням відповідальною особою за ризики втрати (пошкодження) товару продавця.

Застосувавши наведені вище норми, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо пріоритетності офіційно визначених джерел інформації про ринкові ціни для цілей трансферного ціноутворення та правомірності дій відповідача щодо вибору джерел інформації про ринкові ціни та зіставних операцій. Суд обґрунтовано відхилив доводи позивача про помилкове застосування відповідачем переліку інформаційних джерел, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №866-р, до операцій, здійснених до набрання чинності цим розпорядженням. Відповідач, так само як і позивач, повинен був керуватися зазначеним розпорядженням як нормативно-правовим актом, що визначав обов`язки учасників відносин щодо податкової звітності про контрольовані операції, зокрема за 2013 рік.

Відсутність в офіційно визначених джерелах інформації про операції з аналогічними що і контрольовані операції умовами поставки не створює безумовну підставу для застосування додаткових джерел. На користь такого висновку свідчить передбачена нормою підпункту 39.2.2.3 ПК можливість коригування умов (результатів) зіставних та контрольованих операцій. Тільки в разі якщо коригування не призведе до усунення відмінностей, що мають істотний вплив на результати операцій і вочевидь виключають їх зіставність, може бути використана інформація про ринкові ціни, передбачена підпунктом 39.5.3.2 ПК.

Як вже зазначалося, відповідач провів коригування умов контрольованих операцій позивача до обраних як зіставних операцій з базисом FOB. Заперечення позивача стосовно такого коригування як способу забезпечення зіставності операцій не підтверджені обґрунтованими доводами, а зводяться фактично до посилання на те, що відповідач не довів зіставність умов операцій та правильність визначення порівняльних неконтрольованих цін. Разом з тим, обов`язок довести наявність підстав для обрання іншої, ніж офіційно визначеної інформації про ринкові ціни, в силу положень підпунктів 39.5.3.1 та 39.5.3.3 ПК лежить на позивачеві.

Перевіряючи доводи сторін щодо підстав, з яких вони визначили ринкові ціни для порівняння з цінами в контрольованих операціях, суд першої інстанції правильно виходив з вимог норми підпункту 39.3.3.4 ПК щодо визначення ринкового діапазону цін на підставі інформації про ціни на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дати. Правильно застосувавши норми підпункту 14.1.45.3 пункту 14.1 статті 14 ПК, суд обґрунтовано відхилив довід позивача, що зовнішньоекономічні контракти з компаніями ''Bramlaw Holdings Limited'' та ''DOLRADO CORP'', для цілей оподаткування можуть бути визнанні форвардними. Як за умовами зазначених контрактів, так і фактично кількість та ціна товару, який поставлявся, визначалася в специфікаціях і в додаткових угодах, тоді як відповідно до абзацу другого підпункту 14.1.45.3 ознакою форварду є те, що усі умови контракту визначаються сторонами контракту під час його укладення. З врахуванням цього висновок суду першої інстанції, що відповідач правомірно при визначенні ринкових цін використав інформацію про ціни в зіставних операціях на дати, найближчі до дат операцій, а не на дати укладення зовнішньоекономічних контрактів, відповідає нормам матеріального права.

Наведене свідчить, що суд апеляційної інстанції безпідставно вважав, що суд першої інстанції за результатами розгляду позову Товариства зробив висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, та прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач при визначенні порівняльних неконтрольованих цін порушив норми підпунктів 39.2.2 та 39.3.3, визначивши зіставні операції без врахування всіх встановлених цими нормами критеріїв зіставності. Однак, такий висновок зроблений без врахування положень норм підпункту 39.5.3.1 та пункту 21 підрозділу 10 розділу ХХ «Прикінцеві положення» ПК щодо пріоритетності офіційно визначених джерел інформації про ринкові ціни, підпункту 14.1.45.3 пункту 14.1 статті 14 ПК щодо вимог до форвардного контракту та встановлених у справі обставин щодо вибору позивачем джерела інформації про ринкові ціни та фактичні умови здійснених ним контрольованих операцій.

У зв`язку з цим помилковим є також посилання апеляційного суду на постанову Верховного Суду від 05.03.2019 №К/9901/52271/18 (справа №815/3424/17) як на правову позицію стосовно того, що формування ринкового діапазону цін на товари має бути результатом аналізу широкого спектру показників господарських операцій, оскільки висновки суду першої інстанції не суперечать цій правовій позиції.

Згідно зі статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи, що передбачених статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування рішення суду першої інстанції не було, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а зазначене рішення - залишенню в силі.

Керуючись статтями 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби задовольнити.

Скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2019 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2018.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду