Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.01.2019 року у справі №809/716/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

24 січня 2019 року

справа №809/716/15

адміністративне провадження №К/9901/26682/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС у Івано-Франківській області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року у складі судді Черепія П.М.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у складі суддів Ільчишина Н.В., Пліша М.А., Шинкар Т.І.

по справі № 809/716/15

за позовом Приватного підприємства "ПМК-7"

до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

12 лютого 2015 року Приватне підприємство "ПМК-7" (далі - Підприємство, позивач у справі) звернулося до Суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19 грудня 2014 року № 0067220301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3542268 грн за грудень 2011 року, з мотивів безпідставності його прийняття.

07 квітня 2015 року постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року, адміністративний позов Підприємства задоволений, скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 19 грудня 2014 року №0067220301.

У жовтні 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

27 жовтня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №809/716/15 з Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

15 листопада 2016 року справа №809/716/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

21 лютого 2018 року справа №809/716/15 разом із матеріалами касаційної скарги К/9901/26682/18 передані до Верховного Суду.

Товариством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу не надавались, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішенні відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що працівниками податкового органу в період з 09 грудня 2014 року по 12 грудня 2014 року проведена позапланова виїзна перевірка Підприємства з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаєморозрахунках із Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожский коксохимремонт" за період з 01 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року, про що складено акт № 10653/09-15-22-03-01/19390601 від 12 грудня 2014 року (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення Підприємством пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4 - 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підпункту 1.2 пункту 1, підпунктів 2.1, 2.4, 2.5 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704, внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2011 року на суму 342268 грн.

19 грудня 2014 року податковим органом на підставі акту перевірки, згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України прийняте податкове повідомлення-рішення № 0067220301, яким Підприємству зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3542268 грн за грудень 2011 року.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що між Підприємством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожский коксохимремонт" укладено договір субпідряду № 01/11/2011 від 01 листопада 2011 року на капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Р-24 (Криворівня) - Чернівці на суму 2053608,00 грн. з терміном дії до 31 грудня 2011 року.

Виконання роботи по капітальному ремонту дороги в грудні 2011 року вартістю 2053608,00 грн. субпідрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожский коксохимремонт" підтверджено актами приймання передачі виконаних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та податковими накладними.

Про виконання договору субпідряду № 01/11/2011 від 01 листопада 2011 року свідчить Довідка зустрічної звірки щодо документального підтвердження виду, обсягу, якості операцій та розрахунків, що здійснювались між Службою автомобільних доріг в Івано-Франківській області та Приватним підприємством "ПМК-7" № 06/56 від 03 жовтня 2012 року.

Державна фінансова інспекція в Івано-Франківській області проведеною звіркою щодо вартості виконаних робіт по договору субпідряду в частині вартості матеріалів їх кількості, вартості експлуатації машин і механізмів, розміру загальновиробничих, адміністративних витрат, маси прибутку, шляхом порівняння актів виконаних робіт, складених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожский коксохимремонт" та Приватним підприємством "ПМК-7" та Службою автомобільних доріг в Івано-Франківській області розбіжностей не виявила.

Судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз положень пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, який зумовив висновок про те, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Буквальний аналіз положень пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, статті 1, частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», здійснений судами попередніх інстанцій, зумовив висновок про те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суди попередніх інстанцій визнали, що сплачені в ціні послуг суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Факт виконання робіт досліджено та підтверджено судами першої та апеляційної інстанцій на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Судами попередніх інстанцій надано оцінку відповідності первинних документів вимогам частини першої та другої статті 9 Закону № 996 - ХІV та статті 201 Податкового кодексу України та не встановлено їх невідповідності.

Суди попередніх інстанцій врахували той факт, що Підприємство у травні 2013 року піддавалося перевірці з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів та дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року, тобто який охоплював і грудень місяць 2011 року, за результатами якої складений акт № 3736/22419390601 від 22 травня 2013 року, відповідно до якого в цей період (грудень 2011 року) податковим органом не виявлено порушень визначення податкового кредиту по податку на додану вартість.

Суди також установили та вбачається з акту перевірки, що перевіряючим були надані необхідні документи, перелік яких зазначено в акті перевірки № 10653/09-15-22-03-01/19390601 від 12 грудня 2014 року, які підтверджують факт здійснення господарської операції, її реальний характер, що спростовує твердження податкового органу про не надання Підприємством для перевірки необхідних документів.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що обумовили правомірність формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожский коксохимремонт" та свідчать про безпідставність зменшення податковим органом від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3542268 грн за грудень 2011 року спірним податковим повідомленням-рішенням.

Обґрунтування касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою, наданою судами першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановленим обставинам справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС у Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року по справі № 809/716/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер