Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.12.2020 року у справі №810/3556/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 810/3556/15

касаційне провадження № К/9901/26767/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л. І.,

суддів: Хохуляка В. В., Ханової Р. Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі у тексті - Бориспільська ОДПІ, Інспекція) на постанову Київського окружного адміністративного суду від
17.09.2015 (суддя - Панченко Н. Д. ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2015 (головуючий суддя - Федотов І. В., судді - Ісаєнко Ю. А., Оксененко О. М. ) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМ С Є ДЕСНА" (далі у тексті - ТОВ "ФМ С Є ДЕСНА", Товариство) до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (правонаступник - Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 02.02.2015 № 0001691510, № 0001761510,

УСТАНОВИЛ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФМ С Є ДЕСНА" звернулось до суду із адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (правонаступник - Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 02.02.2015 № 0001691510, № 0001761510.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у ТОВ "ФМ С Є ДЕСНА" за наслідками господарської діяльності за період з листопада 2013 року по вересень 2014 року виникло від'ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 8 343 203,00 грн, яке обліковувалось у рядку 24 Декларацій з ПДВ за відповідні періоди. У листопаді 2014 року позивач подав до податкового органу декларацію з ПДВ за жовтень 2014 року разом із заявою про відшкодування від'ємного значення з ПДВ у розмірі 8 343 203,00 грн у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів. Разом з тим, за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки Товариству було відмовлено у зарахуванні вказаної суми у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних періодів. За висновками акту перевірки Товариство добровільно відмовилось від від'ємного значення у розмірі 8 056 465,00 грн, оскільки на дату виникнення права на відшкодування ПДВ своєчасно не зверталось з відповідними заявами до контролюючого органу. Позивач зазначив, що, на його думку, Податковий кодекс України не зобов'язує платника податку з моменту виникнення такого права відразу заявляти до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення з ПДВ, тому податкові повідомлення-рішення, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ відповідно до декларації за жовтень 2014 року у розмірі 8 056 465,00 грн та збільшено суму бюджетного відшкодування по деклараціям з ПДВ за січень - вересень 2014 року, є протиправними.

Відповідач у письмових запереченнях зазначає, що оскаржувані повідомлення - рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки він діяв у межах повноважень, оскільки, Податковим кодексом України не передбачено можливості для платника податків приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на бюджетне відшкодування ПДВ після настання дати виникнення права на таке відшкодування. Тобто, якщо на дату виникнення права на відшкодування ПДВ платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення про відмову від такого відшкодування. На підставі викладеного, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Товариство не погодилось із рішеннями Інспекції і, посилаючись на необґрунтованість висновків акту перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, звернулось до суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
01.12.2015, адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 02.02.2015 № 0001691510, №
0001761510.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просив скасувати судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

У доводах касаційної скарги вказує лише на те, що суди не в повному обсязі дослідили та встановили обставини по справі, які свідчать про те, що, рішення прийняті із порушенням норм матеріального та процесуального права, на його думку, висновки судів не відповідають обставинам справи, а тому вони підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

У запереченнях на касаційну скаргу представник позивача зазначає, що податкове законодавство не пов'язує право на бюджетне відшкодування тільки з оплатою, проведеною у попередньому періоді, за операціями з придбання товару у цьому ж періоді, а лише обмежує суму від'ємного значення, яка може бути відшкодована платникові фактичною сплатою ПДВ постачальником товарів у попередніх податкових періодах. Тому, враховуючи, що облік бюджетного відшкодування ПДВ має накопичувальний характер, позивач мав право включити до суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у декларації за жовтень 2014 року залишки від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів, у тому числі за період з листопада 2013 року по вересень 2014 року. У зв'язку із чим, вважає рішення судів такими, що відповідають у повній мірі вимогам закону, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Крім того, у клопотанні, яке надійшло 28.10.2016, відповідач просить Суд замінити в адміністративній справі №810/3556/15 відповідача - Бориспільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області її правонаступником - Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28.12.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л. І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В. В., Ханова Р. Ф.

Верховний Суд ухвалою від 21.12.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 22.12.2020.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Верховний Суд допускає заміну відповідача - Бориспільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області її правонаступником - Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ФМ С Є ДЕСНА" (код ЄДРПОУ 32782265), зареєстроване 18.03.2004 року, як юридична особа, за адресою: вул. Леніна, буд. 2/1, с. Дударків, Бориспільський район, Київська область, 08330, Україна. Перебуває на обліку у Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з 11.01.2006 за №3072-04, станом на момент проведення перевірки реєстрація не припинялась.

17.11.2014 ТОВ "ФМ С Є ДЕСНА" подало до Бориспільської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, у рядку 23.2 якої заявило до бюджетного відшкодування у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів суму від'ємного значення з ПДВ у розмірі 8 343 203,00 грн.

У період з 23.12.2014 по 12.01.2015 посадовою особою Бориспільської ОДПІ на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "ФМ С Є ДЕСНА" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за жовтень 2014 року.

Результати перевірки оформлені актом від 17.01.2015 №2/10/10-04-15-20/32782265, згідно з якими у ході перевірки було встановлено порушення позивачем пункту
200.4, 200.6 статті 200 ПК України, що призвело до заниження суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів: за грудень 2013 року на суму 836 099,00 грн, за січень 2014 року на суму 1 301 958,00 грн, за лютий 2014 року на суму 41 741,00 грн, за березень 2014 року на суму 1 185 167,00 грн, за квітень 2014 року на суму 700 516,00 грн, за червень 2014 року на суму 401 886,00 грн, за липень 2014 року на суму 780 396,00 грн, за серпень 2014 року на суму 1 053
094,00 грн, за липень 2014 року на суму 780 396,00 грн, за серпень 2014 року на суму 1 053 094,00 грн та за вересень 2014 року на суму 1 755 608,00 грн.

Висновками перевірки податкового органу встановлено, що позивачем завищено суми, що підлягали бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, задекларованої у декларації з ПДВ за жовтень 2014 року у розмірі 8 056 465,00

грн. Так, на думку відповідача, позивачем не було вчасно заявлено до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення з податку на додану вартість у деклараціях з ПДВ поданих у період з грудня 2013 року по вересень 2014 року, враховуючи те, що право на бюджетне відшкодування ПДВ у платника податку зберігається лише в межах одного податкового періоду, що є наступним за періодом, в якому у платника податку виникло від'ємне значення.

Таким чином, право на бюджетне відшкодування у позивача виникло у листопаді 2013 року, тому платник податку зобов'язаний був відобразити відповідні суми у рядку
23.1 або 23.2 декларації з ПДВ за грудень 2013 року, а якщо платник податку таким правом не скористався, відповідач вважав, що ним прийнято рішення про відмову від такого відшкодування.

На підставі даного акта перевірки Бориспільською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.02.2015 №0001691510, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 8 056
465,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2 014 116,25
грн, а також №0001761510, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2013 року на суму 836 099,00 грн, за січень 2014 року на суму 1 301 958,00 грн, за лютий 2014 року на суму 41 741,00 грн, за березень 2014 року на суму 1 185 167,00 грн, за квітень 2014 року на суму 700
516,00 грн, за червень 2014 року на суму 401 886,00 грн, за липень 2014 року на суму 780 396,00 грн, за серпень 2014 року на суму 1 053 094,00 грн, за липень 2014 року на суму 780 396,00 грн, за серпень 2014 року на суму 1 053
094,00 грн, за вересень 2014 року на суму 1 755 608,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, які не прийняли до уваги такі доводи відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "ФМ С Є ДЕСНА" у поданій відповідачу податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року у рядку
23.2 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів" зазначило суму ПДВ у розмірі 8 343 203,00 грн.

Судами встановлено, що позивачем загальну суму від'ємного значення з ПДВ, вказаного у рядку 23.2 даної декларації з ПДВ за жовтень 2014 року, було сформовано за рахунок включення залишків від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Із додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року вбачається, що ТОВ "ФМ С Є ДЕСНА" у залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду) визначено суми залишку від'ємного значення: за листопад 2013 року у сумі 819 829,00 грн, за грудень 2013 року у сумі 1 301
958,00 грн, за січень 2014 року у сумі 41 741,00 грн, за лютий 2014 року 1 185
167,00 грн, за березень 2014 року у сумі 716 786,00 грн, за травень 2014 року у сумі 401 886,00 грн, за червень 2014 року 780 396,00 грн, за липень 2014 року 1 053 094,00 грн, за серпень 2014 року 1 755 608,00 грн, за вересень 2014 року 286 738,00 грн - на загальну суму 8 343 203,00 грн.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлена та не заперечувалась відповідачем, реальність господарських операцій ТОВ "ФМ С Є ДЕСНА", за наслідками яких позивачем і був сформований податковий кредит.

Крім того, у судах всіх інстанцій відповідачем також не заперечувалась і правильність здійснення математичного розрахунку заявленої суми та наявність у позивача усіх документів первинного та бухгалтерського обліку на її підтвердження.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суди зазначили, що законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) врегульовано статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктами 200.2 та 200.3 статті 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з Пунктами 200.2 та 200.3 статті 200 ПК України), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У силу пункту 200.6 статті 200 ПК України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як встановлено підпунктом 6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міндоходів від 13.11.2013 №678, зареєстрований в Міністерстві юстиції України
11.12.2013 №2094/24626 (далі у тексті - Порядок №678), якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що зміст правових норм пунктів 200.1 та 200.2, пунктів 200.4, 200.6, 200.7 статті 200 ПК України, а також вимог підпункту 6 пункту 4 розділу V Порядку, визначають, що платник податку у випадку, якщо сума податку на додану вартість має від'ємне значення, приймає рішення або про віднесення цієї суми до бюджетного відшкодування, або про включення суми від'ємного значення з ПДВ до податкового кредиту наступного періоду. При цьому, зазначене рішення платника податку відображається останнім у відповідній податковій декларації.

Водночас, платник податку, який не заявив до бюджетного відшкодування від'ємне значення, залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів включає до складу податкового кредиту наступного податкового періоду шляхом відображення в рядку 24 податкової декларації без обмежень певними строками давності і не втрачає право заявити таке від'ємне значення до бюджетного відшкодування у періоді, в якому виникнуть умови (сплата суми у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг).

З огляду на наведене, колегія суддів Верховного Суду підтримує висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що чинне, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавство не обмежувало право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставило право платника податку на отримання податкової вигоди у залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості.

Зміст наведених положень у їх системному зв'язку свідчить про те, що, оскільки облік бюджетного відшкодування ПДВ має накопичувальний характер, є достатні підстави вважати вірними та обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій з приводу того, що позивач мав право включити до суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у декларації за жовтень 2014 року залишки від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів, у тому числі, і за період з листопада 2013 року по вересень 2014 року, у зв'язку із чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи касаційної скарги у повній мірі спростовуються встановленими судами обставинами, наявними у матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, та вимоги ч. 1 статті 71 КАС України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ч. 1 статті 71 КАС України.

Колегія суддів, на підставі досліджених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи та доводів сторін, погоджується із їх висновками щодо того, що позовні вимоги ТОВ "ФМ С Є ДЕСНА" є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають вимогам, встановленим податковим законодавством до даних правовідносин, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки, у ході розгляду справи не знайшли підтвердження доводи наведені відповідачем у касаційній скарзі.

Відтак, оцінивши повноту, характер, об'єктивність та юридичне значення установлених конкретних фактичних обставин справи, суди попередніх інстанцій визнали їх такими, що свідчать про помилковість тверджень відповідача щодо того, що Податковим кодексом України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на бюджетне відшкодування ПДВ після настання дати виникнення права на таке відшкодування.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, дублюють аргументи акту перевірки та апеляційної скарги, належна правова оцінка яким була надана судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідач на обґрунтування своїх вимог навів дані із акту перевірки, не зазначивши навіть, у чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права (неправильно розтлумачено закон або застосовано закон, який не підлягав застосуванню, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню) чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, що призвело до постановлення незаконних судових рішень.

Згідно з частиною 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343,349,350,355,356,359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача у справі Бориспільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області її правонаступником - Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області.

Касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від
17.09.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від
01.12.2015 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ. І. Бившева В. В. Хохуляк Р. Ф. Ханова