Історія справи

Постанова КАС ВП від 23.11.2023 року у справі №380/14222/22
Постанова КАС ВП від 23.11.2023 року у справі №380/14222/22
Постанова КАС ВП від 23.11.2023 року у справі №380/14222/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року

м. Київ

справа №380/14222/22

адміністративне провадження № К/990/30808/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н.М.,

суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №380/14222/22

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправним і зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2023 року

(головуючий суддя: Сеник Р.П., судді: Онишкевич Т.В., Судова-Хомюк Н.М.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення для обчислення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 місяця підвищення (базового місяця) - січень 2016 року та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно у заниженому розмірі: 4 435,43 грн;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно, з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - серпень 2010 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 8 березня 2023 року, адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення для обчислення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 місяця підвищення (базового місяця) - січень 2016 року та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно, з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - січня 2008 року.

У решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із цим судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2023 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Військової частини НОМЕР_1 . Відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Військової частини НОМЕР_1 , а також відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 8 березня 2023 року у цій справі.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, Військова частина НОМЕР_1 звернулась із касаційною скаргою на неї до Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

ОСОБА_1 свого відзиву на касаційну скаргу не подав, копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження отримав 16 жовтня 2023 року.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З матеріалів цієї справи вбачається, що суд першої інстанції ухвалив рішення у цій справі 8 березня 2023 року (а.с. 48-50).

Матеріали справи містять супровідний лист від 9 березня 2023 року №380/14222/2211426/23, яким копії рішення суду першої інстанції направлялись учасникам справи у паперовому вигляді засобами поштового зв`язку (а.с. 51).

Між тим, відповідно до довідки про доставку електронного листа, складеної відповідальним працівником суду, рішення окружного суду було доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 - 9 березня 2023 року о 13:48 год (а.с. 56).

Апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 була направлена до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку 20 червня 2023 року (а.с. 70) й отримана апеляційним судом 23 червня 2023 року (а.с. 57-69).

Постановляючи ухвалу від 10 липня 2023 року про залишення апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 без руху, Восьмий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що скаржник пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Так, апеляційний суд зазначив, що скаржник ставить перед судом питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, проте як підставу такого пропуску зазначає те, що Військова частина НОМЕР_1 отримала копію рішення суду першої інстанції 15 червня 2023 року, що не відповідає дійсності.

З цим твердженням апеляційний суд не погодився, зазначивши, що матеріалами справи, а саме: довідкою про доставку електронного листа, підтверджується інше, як то отримання скаржником копії рішення суду 9 березня 2023 року о 13:48 год у підсистемі «Електронний Суд».

З огляду на це, суд апеляційної інстанції запропонував скаржникові зазначити інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.

На виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року Військова частина НОМЕР_1 подала заяву про поновлення строку на апеляційного оскарження (а.с. 77-79). У цій заяві скаржник наполягає, що не отримував 9 березня 2023 року примірник рішення суду, а отримав його лише 15 червня 2023 року. А також зазначає в контексті поважності причин пропуску цього строку про введення в країні воєнного стану та залучення, зокрема, Військової частини НОМЕР_1 до виконання бойових (спеціальних) завдань.

Указані обставини суд апеляційної інстанції не визнав як поважні причини пропуску скаржником процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою до суду, а тому ухвалою від 2 серпня 2023 року відмовив Військовій частині НОМЕР_1 у відкритті апеляційного провадження у цій справі (а.с. 83-86).

З огляду на наведені фактичні обставини, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Варто зазначити, що процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Апеляційний суд, встановивши пропуск Військовою частиною НОМЕР_1 процесуального строку на подання апеляційної скарги, виходив з того, що скаржник отримав копію рішення суду першої інстанції 9 березня 2023 року.

Передусім Верховний Суд погоджується із цим висновком, адже факт отримання скаржником копії рішення окружного суду саме 9 березня 2023 року, а не 15 червня 2023 року, підтверджено довідкою про доставку електронного листа відповідального працівника Львівського окружного адміністративного суду (а.с. 56). Цю копію рішення окружного суду було доставлено до Електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 у підсистемі «Електронний Суд» 9 березня 2023 року о 13:48.

Отже, зазначене в апеляційній скарзі твердження про те, що копія рішення суду першої інстанції була отримала відповідачем 15 червня 2023 року не є доведеним.

У клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги Військова частина НОМЕР_1 також зазначає про те, що введення в країні воєнного стану потребує залучення скаржника до виконання бойових (спеціальних) завдань, а тому пропуск строку стався з поважних причин.

З цього приводу Верховний Суд зазначає про таке.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 6 лютого 2023 року № 58/2023, від 1 травня 2023 року №254/2023, від 26 липня 2023 року №451/2023. Указом Президента України від 6 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, тобто він діє і дотепер.

Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Тож, колегія суддів зауважує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

У клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку скаржник жодним чином не обґрунтовує і не надає докази тому, що всі працівники (весь особовий склад) Військової частини у період з березня до липня 2023 року були задіяні до виконання бойових завдань і не могли з об`єктивних причин вчасно подати апеляційну скаргу на рішення окружного суду у цій справі.

До того ж, у постанові від 28 листопада 2022 року у справі №140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Тож, у контексті визнання поважними причини пропуску строку скаржником, Верховний Суд також враховує і віддалене від зони проведення активних бойових дій місцезнаходження Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), що також слугує спростуванням доводу скаржника про неможливість подання апеляційної скарги вчасно.

Верховний Суд нагадує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу (за для визнання поважною причини пропуску процесуального строку) має бути реальною.

Суд констатує, що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади, місцевого самоврядування. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Інших доказів існування будь-яких непереборних обставин, які б перешкоджали відповідачу звернутись до апеляційного суду з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України процесуального строку, скаржник не надав.

Отже, наведені скаржником обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення окружного суду, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне її подання, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо неповажності наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку звернення із апеляційною скаргою до суду.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції постановлено законне й обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для його скасування чи зміни відсутні.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2023 року у справі №380/14222/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду