Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 480/7815/23

адміністративне провадження № К/990/21605/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 480/7815/23,

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року, прийняте в складі: головуючої судді Воловика С.В., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Калиновського В.А., суддів Мінаєвої О.М., Кононенко З.О.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) (далі - відповідач, НОМЕР_3 ) з вимогами:

1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць за періоди з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023 та з 01.05.2023 по 31.05.2023;

1.2. зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць за періоди з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023 та з 01.05.2023 по 31.05.2023.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує на те, що у період з березня по листопад 2022 року за виконання бойових завдань і заходів йому нараховували додаткову винагороду в розмірі до 100 000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Проте в грудні 2022 року цю винагороду виплатили не в повному обсязі, а у період з січня по травень 2023 року її взагалі не нараховували, хоча позивач продовжував виконувати ті самі завдання та заходи.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України та проходить військову службу в НОМЕР_4 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України, до списків особового складу зарахований начальником НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України наказом від 19.08.2020 № 377-ОС.

4. З 23.12.2022 наказом начальника НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 993-ОС позивач призначений на посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії - старшого розвідника першої групи наземної розвідки розвідувальної прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування.

5. У період з березня по листопад 2022 року за виконання бойових завдань ОСОБА_1 виплачено збільшену до 100 000,00 грн додаткову винагороду.

6. У грудні 2022 року йому виплачено збільшену додаткову винагороду за 10 днів, а у січні - травні 2023 року взагалі не виплачено.

7. Спірним у цій справі є право позивача на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди в розмірі до 100 000,00 грн за період з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023 та з 01.05.2023 по 31.05.2023 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх нього ухвалення

8. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024, у задоволенні позову відмовлено.

9. Прийняті рішення суди попередніх інстанцій мотивували відсутністю доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, що давало б йому право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, відповідно до пункту 1 Постанови №168.

10. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, звернув увагу на те, що сам по собі факт участі позивача у заходах щодо охорони державного кордону України на території Сумської області, які знаходяться під постійним артилерійським і мінометним обстрілами, не є безумовною підставою для отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168. Право на таку винагороду у військовослужбовців Державної прикордонної служби України виникає за наявності документального підтвердження виконання бойових завдань або заходів, передбачених наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - наказ Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ), а також Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252 (далі - Порядок № 36).

11. Будь-яких доказів участі у бойових (спеціальних) завданнях із переліку, встановленого наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ від 09.12.2022 а також Порядком № 36, у період служби з 01.12.2022 по 31.12.2022 більше 10 днів, а також протягом періоду служби з 01.01.2023 по 31.05.2023, ОСОБА_1 суду не надав.

12. Водночас відповідач повідомив, що в період з 01.01.2023 по 31.05.2023 ОСОБА_1 не брав безпосередньої участі у бойових діях або заходах із забезпечення національної безпеки, оборони, відсічі та стримування збройної агресії, визначених наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ та Порядком № 36. Документи, які б засвідчували таку участь позивача (бойові накази, розпорядження, журнали бойових дій, рапорти чи донесення від керівника або командира підрозділу тощо), відсутні.

13. Суди попередніх інстанцій також звернули уваги на те, що ОСОБА_1 у період з 01.01.2023 по 31.05.2023 проходив службу на території Сумської області, яка, згідно з наказами Головнокомандувача Збройних Сил України № 26 від 02.02.2023, № 52 від 01.03.2023, № 89 від 01.04.2023, № 111 від 01.05.2023 та № 147 від 01.06.2023, не входила до районів ведення воєнних (бойових) дій.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

14. 04.06.2024 до Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024.

15. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, просив їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

16. Підставою для касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

17. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник зазначив, що на дату звернення до суду касаційної інстанції відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 9 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ.

18. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували положення вказаного пункту, яким визначено умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби України за період з 01.12.2022 по 01.02.2023. Згідно з цим пунктом до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, включаються військовослужбовці, які безпосередньо виконують бойові (спеціальні) завдання у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування на українсько-російській ділянці державного кордону.

19. Скаржник наголошує, що у зазначений період він виконував бойові (спеціальні) завдання на українсько-російському кордоні, що, на його думку, є підставою для отримання збільшеної додаткової винагороди.

20. Також скаржник зазначає, що в кожному підрозділі НОМЕР_2 прикордонного загону Держприкордонслужби України ведеться журнал бойових дій, що неодноразово підтверджував його командир. Відомості про виконання його підрозділом бойових (спеціальних) завдань містяться у витребуваних судами попередніх інстанцій документах, зокрема у бойових розпорядженнях НОМЕР_2 прикордонного загону та журналі бойових дій прикордонної комендатури швидкого реагування. Водночас відповідач не надав таких документів, посилаючись на те, що в журналі бойових дій не зазначено прізвища позивача.

21. Скаржник уважає, що суди попередніх інстанцій не доклали належних зусиль для отримання та дослідження зазначених документів.

22. Скаржник наголошує, що неналежне ведення журналу не може впливати на реалізацію його права на отримання винагороди.

23. За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., ОСОБА_2

24. Суд ухвалою від 24.06.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

25. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 21.10.2025, у зв`язку з звільненням у відставку судді ОСОБА_2 , який входить до складу колегії суддів, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

26. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Уханенку С.А., Мацедонській В.Е.

27. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому він наполягає на її безпідставності, просить у задоволенні відмовити і залишити оскаржувані судові рішення без змін.

V. Джерела права

28. За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03.04.2003 №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.

29. Відповідно до частини першої статті 14 Закону №661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

30. Статтею 16 Закону №661-IV визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

31. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

32. У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

33. Згідно з абзацами 1 і 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

34. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

35. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні», постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

36. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжено до сьогоднішнього дня.

37. Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

38. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168, якою, зокрема, передбачено на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

39. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

40. У зв`язку з змінами, внесеними постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

41. З 01.12.2022 уведено в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ, прийнятий на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» на виконання пункту 2-1 Постанови № 168.

42. Пунктом 2 цього наказу до безпосередньої участі у бойових діях або заходах віднесено виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій:

(1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

(2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

(3) бойових завдань з відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);

(4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

(5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

(6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовим розпорядженням;

(7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.

43. Пунктом 3 наказ Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ визначено, що документами, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є: 1) бойовий наказ (розпорядження); 2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них; 3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.

44. Згідно з пунктом 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди здійснюється штабами органів Держприкордонслужби, а у випадку відсутності штабу - підрозділом (посадовою особою), який веде облік бойових дій.

45. Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

46. Пунктом 5 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ передбачено, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів Голови Держприкордонслужби, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.

47. Відповідно до пункту 8 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.

48. Пунктом 9 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ обумовлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 1000000 грн, також включаються військовослужбовці, які, зокрема, безпосередньо виконують бойові (спеціальні) завдання у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування на українсько-російській ділянці державного кордону (у тому числі військовослужбовці зведених загонів інших органів Держприкордонслужби, які виконують такі завдання на ділянці цих підрозділів).

49. З 01.02.2023 ці питання врегульовані Порядком № 36 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ від 01.09.2023 № 726, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за № 1543/40599, яким замість нього затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби України, що із змінами та доповненнями діють і дотепер).

50. Підпунктом 3 пункту 2 вказаного Порядку визначено, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.

51. Згідно з пунктом 3 Порядку № 36 встановлено, що до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:

1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

2) бойових (спеціальних) завдань з усебічного забезпечення органів (підрозділів) Держприкордонслужби, угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовим розпорядженням в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

3) бойових завдань з охорони об`єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього вогневого контакту з противником;

4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;

7) бойових (спеціальних) завдань у складі екіпажу корабля, катера, судна забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів;

8) бойових (спеціальних) завдань у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.

52. У пункті 4 Порядку № 36 закріплено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у воєнних (бойових) діях або заходах, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.

VI. Позиція Верховного Суду

53. Спірні правовідносини склалися у цій справі у зв`язку з невиплатою відповідачем на користь позивача як військовослужбовця Держприкордонслужби України додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100 000,00 грн, за період з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023 та з 01.05.2023 по 31.05.2023.

54. Суд у контексті спірних правовідносин уважає за необхідне зазначити таке.

55. З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» та документального підтвердження цих обставин.

56. Як випливає із змісту оскаржуваних рішень, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності в матеріалах справи доказів безпосередньої участі позивача у спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, що давало би йому право на отримання додаткової винагороди до 100 000,00 грн. Суди попередніх інстанцій фактично обов`язок доведення виконання позивачем бойових завдань у спірний період поклали на позивача.

57. Оцінюючи правомірність висновків судів попередніх інстанцій, слід зазначити, що спірний період виплати додаткової винагороди регулюється наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ та Порядком № 36.

58. Отже, встановлення права позивача на додаткову виплату до 100 000,00 грн потребує комплексної оцінки виконуваних завдань і наявних доказів у контексті відповідного наказу та порядку. Зокрема, періоди з 01.12.2022 по 31.01.2023 оцінюються за наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, а періоди з 01.02.2023 по 31.05.2023 - Порядком № 36.

59. Водночас суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки цим обставинам. Вони формально встановили фактичні дані, обмежившись твердженням відповідача про те, що позивач у період з 01.01.2023 по 31.05.2023 не брав безпосередньої участі у бойових (спеціальних) завданнях, а тому документи, які б це підтверджували (бойові накази, розпорядження, журнали бойових дій, рапорти чи донесення командира підрозділу тощо), відсутні.

60. Відповідач до матеріалів справи надав лише копію рапорту заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_3 - про виплату позивачу збільшеної до 70 000,00 грн додаткової винагороди пропорційно часу участі у таких діях (заходах), а саме за 10 діб грудня 2022 року. Згідно з розрахунковим листом за січень 2023 року вказана додаткова винагорода була виплачена на підставі наказу від 05.01.2023 № 9ОС.

61. Суди попередніх інстанцій проігнорували основні аргументи позивача про те, що впродовж періоду з березня 2022 року по травень 2023 року він виконував одні й ті ж самі завдання. За виконання аналогічних завдань протягом 10 діб грудня 2022 року до суду було надано рапорт на виплату позивачу додаткової винагороди у збільшеному до 70 000,00 грн розмірі за участь у бойових діях або забезпеченні заходів. Більш того, за виконання цих завдань за період з березня 2022 року по грудень 2022 року (за 10 діб грудня 2022 року) відповідач здійснив виплату позивачу збільшеної додаткової винагороди.

62. Суди попередніх інстанцій також проігнорували аргументи про те, що пунктом 9 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ визначено, що до наказів про виплату додаткової винагороди збільшеної до 100 000,00 грн також включаються, зокрема, військовослужбовці, які безпосередньо виконують бойові (спеціальні) завдання у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування на українсько-російській ділянці державного кордону (у тому числі військовослужбовці зведених загонів інших органів Держприкордонслужби, які виконують такі завдання на ділянці цих підрозділів).

63. В обсязі установлених обставин у цій справі суди попередніх інстанцій установили лише те, що позивач в спірний період проходив військову службу в НОМЕР_4 прикордонному загоні Держприкордонслужби України на території Сумської області. Поза увагою судів залишилися головні питання, відповіді на які лежать в основі правильного вирішення спору у цій справі, зважаючи на аргументи позивача, а саме: 1) які завдання або заходи виконував позивач, за якою посадою і де (у якому населеному пункті, на якій ділянці державного кордону, на якому напрямку тощо) упродовж всього спірного періоду (з 01.12.2022 по 31.05.2023), стосовно якого відповідач висловив заперечення щодо наявності підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн; 2) чи свідчить такий характер виконуваних позивачем завдань про його «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії», у розумінні наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ та Порядку № 36; 3), якими документами підтверджуються викладені обставини.

64. Не відповівши на зазначені питання суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про невідповідність позивача умовам виплати додаткової винагороди за пунктом 1 Постанови № 168.

65. Таким чином, якщо позивач протягом періоду, щодо якого виник спір, проходив військову службу, проте не виконував бойових чи інших завдань, які, в розумінні пункту 1 Постанови № 168, дають підстави для виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн, то важливо встановити, які завдання він у такому випадку виконував протягом цього часу та де конкретно проходив службу у цей час. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані.

66. Такий підхід до вирішення спору або підтвердив би доводи позивача в цій частині, або спростував би їх. Щонайменше судовий розгляд через призму повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин справи не давав би підстав сумніватися у правильності дій / рішень відповідача, а також у дотриманні судами попередніх інстанцій завдань і принципів адміністративного судочинства.

67. Суд нагадує, що за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

68. У постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

69. Оскільки суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то Суд уважає передчасними їхні висновки щодо відсутності підстав для задоволення позову позивачу.

70. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

71. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

72. Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

73. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

74. Отже, Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, не встановлено фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

75. Під час нового розгляду справи судам попередніх інстанцій необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

76. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

77. Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

78. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

79. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року скасувати, а справу № 480/7815/23 направити на новий судовий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.

80. Судові витрати не розподіляються.

81. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

С.А. Уханенко