Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року

Київ

справа №815/7548/16

адміністративне провадження №К/9901/32766/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Чорноморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2017 (суддя Яковлєв О.В.)

у справі № 815/7548/16

за позовом ОСОБА_2

до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області

про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, податковий орган, скаржник) про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Одеського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою та заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху, в зв'язку з несплатою судового збору.

В межах встановленого ухвалою строку для усунення недоліків скаржник звернувся до суду з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Податковий орган звернувся з апеляційною скаргою повторно та заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що податковий орган вже звертався з апеляційною скаргою, однак у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору недоліки апеляційної скарги не були усунуті та апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2017 відмовлено у задоволенні клопотання Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження, в зв'язку з неповажністю підстав пропуску строку, наведених у такому клопотанні, та апеляційну скаргу було залишено без руху з наданням місячного строку з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

В межах наданого судом строку для усунення недоліків скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване аналогічними доводами, викладеними у попередньому клопотанні. Крім того, податковий орган зазначив, що у зв'язку з безспірним списанням коштів з рахунків податкового органу тривалий час платежі не проводилися. При зверненні з апеляційною скаргою вдруге скаржником було сплачено судовий збір.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2017 підстави, наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, скаржник звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 у справі 815/7548/16 та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 у справі 815/7548/16.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що податковий орган звернуся з апеляційною скаргою, однак у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. При цьому, при зверненні з апеляційною скаргою вдруге скаржником було сплачено судовий збір та надано суду докази неможливості сплати судового збору при зверненні з апеляційною скаргою вперше. Крім того, податковий орган зазначає, що при зверненні з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржником надавалися докази неможливості сплати судового збору. Також, податковий орган посилається на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 08.07.2017 № 3674-VI «Про судовий збір» за змістом якої оплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Позивач подав до суду клопотання, в якому йдеться про закриття виконавчого провадження у даній справі, в зв'язку з повним його виконанням, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент прийняття ухвали судом апеляційної інстанції) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Стаття 49 Кодексу адміністративного судочинства України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ. Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору. Відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, як і наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені в кошторисі такої установи своєчасно та у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Крім того, колегія суддів враховує, що вдруге з апеляційною скаргою податковий орган звернувся із пропуском значного строку (понад два місяці після повернення апеляційної скарги). При цьому, доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення у цей період, матеріали справи не містять.

Також, колегія суддів звертає увагу, що касаційна скарга містить вимоги до суду касаційної інстанції, які не відповідають встановленим статтею 223 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції, яка діяла на момент звернення з касаційною скаргою) та статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції закону від 05.05.2018) повноваженням суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Питання поновлення строку на апеляційне оскарження є виключним повноваженням суду апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції не може підміняти функції суду апеляційної інстанції та в межах наданих процесуальним законом повноважень перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції, не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які б могли призвести до скасування рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Чорноморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2017 у справі № 815/7548/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко