Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року

Київ

справа №810/1595/15

адміністративне провадження №К/9901/22783/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадженнязаяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 серпня 2016 року (колегія суддів: М.І. Костенко, О.В. Вербицька, Ю.І. Цвіркун) Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»у справі№ 810/1595/15за позовом Державної фіскальної служби УкраїнидоДержавного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»простягнення штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Державна фіскальна служба України (далі - ДФС України) звернулася до суду з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - ДП «Укрспирт»), у якому просила стягнути штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу у розмірі 7 267 098,01 грн.

Суд установив, що на підставі наказу Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 22 липня 2014 року № 299 «Про проведення фактичної перевірки», направлення на перевірку від 22 липня 2014 року № 257-258, посадовими особами Головного управління Міндоходів у Тернопільській області 24 липня 2014 року проведено фактичну перевірку Кобиловолоцького місця провадження діяльності ДП «Укрспирт».

За результатами перевірки встановлено порушення вимог статті 230 Податкового кодексу України та ч. 6 ст. 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: відповідно до наказу ДП «Укрспирт» від 01 липня 2014 року № 285, актів про відвантаження та приймання спирту від 19 липня 2014 року № 189, № 190, товарно-транспортних накладних від 19 липня 2014 року № 13209 і № 13210, без дозволу уповноваженого представника Гусятинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області 19 липня 2014 року та 20 липня 2014 року з території акцизного складу Кобиловолоцького МПД ДП «Укрспирт» вивезено фракцію головну етилового спирту у кількості 4287,07 дал. фракції головної етилового спирту на адресу Лужанського МПД ДП «Укрспирт» з метою переробки та подальшої реалізації готової продукції, про що складено Акт перевірки від 24.07.2014 № 64/21-01/37199618.

На підставі акта перевірки, позивачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11 вересня 2014 року № 000290, яким до відповідача за порушення статті 230 Податкового кодексу України та статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано штраф в сумі 7 267 098,10 грн.

Позивач, посилаючись на невиконання суб'єктом господарювання рішення від 11 вересня 2014 року № 000290, звернувся до суду із позовом про стягнення штрафних санкцій.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 18 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року, позов ДФС України задовольнив, стягнув з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на користь державного бюджету штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу у розмірі 7 267 098,01 грн.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03 серпня 2016 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ДП «Укрспирт» з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), звернулось із заявою про його перегляд Верховним Судом України, у якій просить скасувати рішення судів попередньої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування заяви додало копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2016 року по справі №К/800/29105/15 (804/17063/14), від 29 червня 2016 року по справі №К/800/26855/15 (826/9316/14), від 14 липня 2016 року по справі №К/800/12013/15 (811/3691/13-а), які, на думку ДП «Укрспирт», підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права.

Перевіривши наведені у заяві доводи, касаційний суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Проте аналіз рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, та його рішень, копії яких надано для порівняння, не дає підстав вважати, що цей суд неоднаково застосував одні і ті ж норми матеріального права у подібних правовідносинах.

У справі, що розглядається, предметом спору є стягнення штрафних (фінансових) санкцій нарахованих на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», в якій Вищий адміністративний суд України дійшов правового висновку, що питання правомірності застосування штрафних санкцій не охоплюється предметом даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, за яким такі санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

На підтвердження наведених у заяві доводів заявником надана ухвала від 23 травня 2016 року (К/800/29105/15) по справі, предметом спору якої є також стягнення штрафних (фінансових) санкцій нарахованих на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». При цьому, Вищий адміністративний суд України дійшов до аналогічного висновку, але зазначив, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми матеріального і процесуального права, що стало підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскільки остаточне рішення по даній справі судом касаційної інстанції не прийнято, то вказане рішення не є підставою для перегляду як рішення в якому неоднаково застосовано одні і ті ж норми матеріального права.

У справі № 826/9316/14 (К/800/26855/15) суть спору зводиться до стягнення податкової заборгованості за самостійно визначеними платником податків зобов'язаннями з податку на додану вартість. Справа розглядалась не в порядку позовного провадження, а за поданням ДПІ. За результатами розгляду подання ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2016 року, закрито провадження по справі, обґрунтоване наявністю спору про право щодо розміру боргу, що зумовлює розгляд таких вимог в загальному порядку позовного провадження.

У справі №811/3691/13-а (К/800/1494/15) предметом спору є стягнення заборгованості за узгодженими податковими повідомленнями-рішеннями.

Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, різними предметами спору та, відповідно, іншим матеріально-правовим регулюванням.

Враховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом України, не підтвердилися, у задоволенні заяви ДП «Укрспирт» слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись пунктом першим частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

……………………

……………………

…………………….

В.П. Юрченко І.А. ВасильєваС.С. ПасічникСудді Верховного Суду