Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року

Київ

справа №809/2783/15

адміністративне провадження №К/9901/39545/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській областіна ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року (суддя Р.П. Сеник)у справі№ 809/2783/15за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська теплоенергетична компанія» Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіславська теплоенергетична компанія» звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - ДПІ у м. Івано-Франківську) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 липня 2015 року №0002112202, №0002122202, 0002102202.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 02 липня 2015 року №0002112202, №0002122202, 0002102202.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року відмовлено у задоволенні клопотання ДПІ у м. Івано-Франківську про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та залишено без руху апеляційну скаргу ДПІ у м. Івано-Франківську у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року апеляційну скаргу повернуто ДПІ у м. Івано-Франківську.

26 жовтня 2016 року ДПІ у м. Івано-Франківську повторно звернулася із апеляційною скаргою, додавши до неї клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ у м. Івано-Франківську, виходячи з того, що відповідачем не виконані вимоги ухвали апеляційного суду від 09 листопада 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду. В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що 14 грудня 2016 року, тобто в межах встановленого судом строку, ДПІ у м. Івано-Франківську подала заяву про поновлення строку з обґрунтуванням причин пропуску цього строку, про що свідчить копія заяви та копія фіскального чека про відправлення рекомендованого листа на адресу апеляційного суду, однак ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Від позивача відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

За приписами ч. 9 статті 103 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року про залишення без руху апеляційної скарги встановлено 30-денний термін на усунення виявленого недоліку з моменту отримання цієї ухвали.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу апеляційного суду від 09 листопада 2016 року ДПІ у м. Івано-Франківську отримано 14 листопада 2016 року, відповідно останнім днем для її виконання є 14 грудня 2015 року.

14 грудня 2015 року податковим органом здано на пошту документи на виконання ухвали від 09 листопада 2016 року.

Наведені обставини не були враховані судом апеляційної інстанції при постановленні рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє суд касаційної інстанції можливості погодитись із таким застосуванням норм процесуального права.

З огляду на викладене, касаційний суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про необґрунтованість висновку апеляційного суду щодо невиконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 09 листопада 2016 року у строк встановлений судом.

Разом з тим, у відкритті апеляційного провадження слід було відмовити з тих підстав, що відповідно до абз.3 частини 4 ст. 189 КАС України, - незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга органу державної влади подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Постанова суду першої інстанції ухвалена 14 вересня 2015 року, а повторно з апеляційною скаргою податковий орган звернувся 26 жовтня 2016 року, тобто після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Таким чином, ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, але ці порушення є підставою для зміни судового рішення в мотивувальній частині, оскільки висновки суду про необхідність відмови у відкриті апеляційного провадження є вірними.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року.

В іншій частині ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

………………….

………………….

………………….

В.П. Юрченко І.А. ВасильєваС.С. ПасічникСудді Верховного Суду