Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року

Київ

справа №808/900/16

адміністративне провадження №К/9901/40193/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій областіна ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року (суддя О.М. Панченко)у справі№ 808/900/16за позовом до проПриватного малого виробничо-комерційного підприємства «Ассоль» Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале виробничо-комерційне підприємство «Ассоль» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - Токмацька ОДПІ) від 21 грудня 2015 року № 0000952200 та № 0000962200.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Токмацької ОДПІ від 21 грудня 2015 року №0000952200 та №0000962200.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року апеляційну скаргу Токмацької ОДПІ залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору, та встановлено термін до 7 жовтня 2016 року для усунення недоліків скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року внаслідок невиконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, останню повернуто Токмацькій ОДПІ.

15 червня 2017 року Токмацька ОДПІ повторно звернулась з апеляційною скаргою та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із визнанням неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, викладених у клопотанні про поновлення такого строку.

21 серпня 2017 року Токмацькою ОДПІ подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване відсутністю бюджетних коштів на оплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Токмацької ОДПІ. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що пропуск строку на апеляційне оскарження є значним, а відповідачем вказані неповажні підстави для поновлення цього строку.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для подальшого апеляційного перегляду. В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що наведені у клопотанні доводи щодо поважності причин пропуску строку встановленого для апеляційного оскарження є переконливими, оскільки кошторисом видатків контролюючого органу не були передбачені витрати на сплату судового збору на момент прийняття рішення судом першої інстанції.

Від позивача відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

23.11.2017 Вищим адміністративним судом України, касаційне провадження за касаційною скаргою Токмацької ОДПІ відкрито.

19.03.2018 касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.

Переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи на зазначене вище про те, що повторна апеляційна скарга на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року була подана поза межами законодавчо встановленого десятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані Токмацькою ОДПІ в клопотанні причини пропуску цього строку визнані судом апеляційної інстанції недостатніми для висновку про його пропуск з поважних причин, касаційний суд вважає, що відповідачу обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року.

Доводи ж касаційної скарги про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

Стаття 49 КАС України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

При цьому, Верховний Суд враховує, що вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано 15 червня 2017 року, тобто через вісім місяців після її первісного повернення судом апеляційної інстанції; при цьому, доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення у цей період, матеріали справи не містять.

У касаційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду