Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року

м. Київ

справа №679/1207/17

провадження №К/9901/39690/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Анцупової Т.О., Коваленко Н.В.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21.11.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2018 у справі №679/1207/17 за позовом ОСОБА_2 до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, за участю третьої особи - ДП НАЕК «Енергоатом», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоду роботи.

I. ПРОЦЕДУРА

1. Позивач звернувся до суду з позовом до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 15.09.2017 № 6977/04 про відмову в зарахуванні йому періоду роботи з 22.08.1992 по 14.04.1995 до пільгового стажу за Списком №1, зобов'язати відповідача зарахувати зазначений період роботи до пільгового стажу за Списком №1 та провести перерахунок пенсії з моменту досягнення пенсійного віку, а саме: з 12.09.2017.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно не зараховано до пільгового трудового стажу позивача певний час його роботи з 22.08.1992 по 14.04.1995 на ВП «Хмельницька АКС».

3. Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21.11.2017, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2018, позов задоволено повністю.

4. У поданій касаційній скарзі Славутське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

III. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 з 05.11.1985 і на час звернення до суду працював на ВП «Хмельницька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом».

6. 12.09.2017 позивач звернувся до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

7. Рішенням Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області від 15.09.2017 №6977/04 ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії з мотивів відсутності у нього необхідного пільгового стажу. Зокрема, Пенсійним органом не зараховано до пільгового стажу позивача період роботи з 22.08.1992 по 14.04.1995 у зв'язку з не проведенням атестації робочого місця, на якому він працював.

8. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що посада, на якій позивач працював з 22.08.1992 по 14.04.1995, відноситься до робіт з особливо шкідливими умовами праці за Списком №1. Факт проведення атестації зазначеного робочого місця підтверджується документально, а твердження Пенсійного органу спростовуються наявними у справі матеріалами.

II. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що Пенсійним органом правомірно не зараховано до пільгового стажу позивача період роботи з 22.08.1992 по 14.04.1995 у зв'язку з не проведенням атестації робочого місця, на якому він працював.

11. Позивач та третя особа у відзиві на касаційну скаргу просили залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін. Окремо зазначили, що атестація робочого місця позивача всупереч твердженням відповідача була проведена.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

13. Згідно з п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

14. Відповідно до пунктів 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (набрала чинності з 21.08.1992) на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому проводиться атестація; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

15. Касаційна скарга Пенсійного органу зводиться до твердження, викладеного в п. 10 даного судового рішення. Аналогічні пояснення викладені відповідачем в запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі проведеної атестації робочих місць позивачу з 01.04.1992 встановлено особливо шкідливі умови праці за Списком №1 та відповідні пільги, що підтверджується наказом Хмельницької АЕС від 06.04.1992 № 184 та додатку № 1 до нього.

17. Атестація робочого місця позивача була проведена на підставі постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 15.08.1985 №783 «О широком проведений аттестации рабочих мест и их рационализации в промышленности и других отраслях народного хозяйства», постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 16.09.1985 № 348 «Про подальший розвиток і підвищення ефективності проведення атестації робочих місць і їх раціоналізації в промисловості та інших галузях народного господарства».

18. Окремо суди зазначили, що на час прийняття постанови № 442 атестація робочого місця позивача вже була проведена, тому до закінчення п'ятирічного терміну не було необхідності проведення повторної атестації.

19. Після проведення вказаної атестації умови праці позивача не змінювалися до 29.12.1999.

20. 21.12.1999 було проведено атестацію робочого місця позивача, яка встановила зміну умов його праці зі Списку №1 на Список №2 і в подальшому підтвердила умови праці позивача за Списком №2.

21. Посилання заявника касаційної скарги як на підтвердження відсутності факту проведення атестації робочого місця позивача на довідку від 13.09.2017 Суд до уваги не бере, оскільки така довідка складена самостійно відповідачем та суперечить встановленим під час розгляду справи обставинам.

22. Жодних інших аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

23. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

24. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

25. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

26. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

27. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

28. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

29. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 350, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21.11.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2018 у справі №679/1207/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя Н.В. Коваленко