Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.04.2019 року у справі №820/6053/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

23 квітня 2019 року

справа №820/6053/16

адміністративне провадження №К/9901/38300/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у складі Полях Н.А.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у складі суддів Чалого І.С., Зеленського В.В., П'янової Я.В.

у справі №820/6053/16

за позовом Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку імені М. Горького»

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

04 листопада 2016 року Комунальне підприємство «Центральний парк культури та відпочинку імені М. Горького» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 24 жовтня 2016 року № 0001411402, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 19663 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 4916 грн та №0001401402, яким зменшено суму від'ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за грудень 2015 року, з мотивів безпідставності їх прийняття.

06 лютого 2017 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року, задоволений позов Підприємства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 24 жовтня 2016 року, скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу №0001401402 Форми «В4» про зменшення від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 44613,00 грн та №0001411402 Форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 24578,75 грн, у т.ч. за основним платежем - 19663,00 грн, та за штрафними санкціями - 4915,75 грн.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, податковий кредит сформований платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.

18 квітня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

01 червня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 19 квітня 2017 року та витребувано справу №820/6053/16 з Харківського окружного адміністративного суду.

Підприємством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.

08 грудня 2017 року справа №820/6053/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

14 березня 2018 року справа №820/6053/16 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/38300/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди попередніх інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 02220763, перебуває на податковому обліку з 01 червня 1993 року, є платником податку на додану вартість з 17 жовтня 2008 року.

Податковим органом 26 вересня 2016 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Приватним підприємством «Укртехекосепрт» за грудень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ГрандбудУкраїна» за лютий 2015 року, результати якої викладені в акті перевірки від 03 жовтня 2016 року №3813/20-30-14-02/02220763 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу 24 жовтня 2016 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки.

Податковим повідомленням-рішенням №0001411402 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 19663 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4916 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені положення статті 198, статті 200 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 126.1 статті 126 цього кодексу.

Податковим повідомленням-рішенням №0001401402 зменшено суми від'ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за грудень 2015 року без зазначення правової підстави прийняття цього рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставами для висновку про завищення Підприємством податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 64276 грн стали посилання податкового органу на ненадання платником податку жодного підтверджуючого документа щодо транспортування та перевезення товарів, жодних довіреностей щодо їх отримання, інших супроводжувальних документів, не надано відомостей щодо складських приміщень на підтвердження операцій зберігання отриманих товарів та їх використання в господарській діяльності.

Також встановлено, що 12 лютого 2015 року між Підприємством та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГрандбудУкраїна» укладено та виконано договір №1/2015, в межах якого отримано товар за переліком, зазначеним у Специфікації до цього договору, а саме: кришка люку каналізаційного - 31 шт. на загальну суму 117800,12 грн, у т.ч. ПДВ - 19633,35 грн, який є устаткуванням для монтажу в систему поверхневого водовідведення. Поставка товару здійснена контрагентом позивача 26 лютого 2015 року, що підтверджується накладною про відвантаження, прибутковою накладною, актом приймання-передачі устаткування до монтажу, згідно якого кришка люку каналізаційна в кількості 31 шт. придатна до монтажу.

За фактом поставки товару постачальником виписано податкову накладну, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 13 березня 2016 року, також встановлений факт оплати товару через казначейський рахунок Підприємства за рахунок коштів місцевого бюджету, що підтверджується платіжним дорученням.

Факт подальшого використання товару у власній господарській діяльності встановлений судами попередніх інстанцій шляхом дослідження складеного 28 лютого 2015 року позивачем акта приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, згідно якого, по закінченні ремонту, реконструкції, модернізації) об'єкт - «Система поверхневого водовідведення» пройшов випробування та зданий експлуатацію.

Також між Підприємством та Приватним підприємством «Укртехексперт» укладено та виконано договір поставки №012/15 від 10.12.2015 року, в межах якого позивачем отриманий товар, а саме, трибуна металева - 2 шт., банерна тканина - 20 м , гайка М8 нж - 248 шт., болт 8x60 нж - 248 шт., шайба 8 нж - 248 шт., сидіння з пластмаси - 124 шт., на загальну суму 249678,68 грн, у т.ч. ПДВ - 41613,11 грн.

На виконання умов цього договору постачальником 17 грудня 2015 року поставлено комплектуючи матеріали (банерна тканина - 20 м2, гайка М8 нж - 248 шт., болт 8x60 нж - 248 шт., шайба 8 нж - 248 шт., сидіння з пластмаси - 124 шт.), що підтверджується прибутковою накладною, видатковою накладною, 18 грудня 2015 року поставлено трибуни металеві у кількості 2 шт., що підтверджується прибутковою накладною та видатковою накладною, журналом реєстрації довіреностей, 29 грудня 2015 року позивачем відповідно до платіжних доручень за рахунок коштів місцевого бюджету через казначейський рахунок здійснено повну оплату поставлених товарів.

За фактом зарахування на рахунок Приватного підприємства «Укртехексперт» коштів, цим підприємством, як постачальником 30 грудня 2015 року виписано податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 13 січня 2016 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за регістрами бухгалтерського обліку товар оприбуткований, використаний у господарській діяльності шляхом того, що з нього господарським способом змонтований об'єкт основних засобів «Трибуна металева з порожистого профілю», який знаходиться на балансі Підприємства та введений в експлуатацію - згідно акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31 грудня 2015 року.

Посилання на ненадання Підприємством первинних документів до перевірки (невиїзної) спростовується інформацією відображеною в акті перевірки, з якої вбачається, що завірені копії договору, специфікації, накладної постачальника, прибуткової накладної, платіжного доручення з відміткою казначейства, акта приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів надавалися листом від 27 травня 2016 року №365.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що придбані позивачем у контрагентів Підприємства товари оприбутковані у повному обсязі, використані в його господарській діяльності, документально оформлені у відповідності до чинного законодавства України.

Суд апеляційної інстанції підтвердив факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобов'язань за спірними правочинами, встановив, що копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій висновувалися на системному аналізі положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, пунктів 200.2, 200.3 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, застосовуючи їх до спірних відносин дійшли висновку про дотримання позивачем положень цих норм та недоведеність податковим органом їх порушень позивачем.

Суд апеляційної інстанції оцінюючи висновок податкового органу про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за спірними правочинами вказав на те, що він вмотивований посиланням на проведені заходи податкових інспекцій, на обліку в яких знаходяться контрагенти позивача. Однак за висновком суду апеляційної інстанції в силу статті 70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нереальність укладених суб'єктом господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочинів вимогам закону.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та зазначає, що податковий орган на власний розсуд в акті перевірки не наділений правом визнавати правочини недійсними, це знаходиться за межами компетенції відповідача. Разом і з тим, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, відповідачем до суду не надано жодних доказів, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку оспорювались, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання вказаних договорів недійсними.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності поставки контрагентами позивача товару (продукції виробничо-технічного призначення) та їх подальшого використання у власній господарській діяльності в оподаткованих операціях.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаного позивачем товару (продукції).

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням №0001411402 унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій, при цьому посилання на їх застосування на підставі статті 126 Податкового кодексу України жодного відношення до спору не має.

Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірки податковим органом з його контрагентом, з огляду на те, що зафіксований актом районної податкової інспекції факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставино і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року

у справі №820/6053/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер