Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.10.2020 року у справі №826/1012/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 826/1012/16

адміністративне провадження № К/9901/22610/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н. А.,

суддів: Мацедонської В. Е., Шевцової Н. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні, як суд касаційної інстанції справу за позовом ТОВ "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, про визнання протиправними дій, зобовязання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ТОВ "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2016 року (суддя Шулежко В. П. ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року (головуючий суддя - Сорочко Є. О., судді Межевич М. В., Земляна Г. В. ) у справі № 826/1012/16.

встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" (далі - ТОВ "КУА "Фінансовий капітал") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА) про визнання протиправними дій з повернення скарги позивача на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №339/ДПВ-15 листом від 15.12.2015 р. №8508, зобов'язання відповідача розглянути скаргу позивача від 02.12.2015 р. №Ф-15/698 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №339/ДПВ-15 у відповідності до вимог чинного законодавства України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що дії відповідача при розгляді скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області були незаконними, оскільки відповідач зобов'язаний був прийняти скаргу та прийняти за результатами розгляду рішення у відповідності до п.5 ст.52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року, в задоволенні позову було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що до скарги позивача на адресу ВКДКА (вх.5572 від 08.12.2015 р. ) не додано доказів надіслання скаржником копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів іншій стороні, кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, рішення якої оскаржується, листом з описом вкладення, що не заперечується позивачем. Таким чином, дії відповідача з повернення листом від 15.12.2015 р. №8508 скарги позивача є правомірними. Разом з тим, суди зазначили, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №339/ДПВ-15 від 04.11.2015 р. оскаржене позивачем також у судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 р. у справі №804/486/16 у задоволенні позову ТОВ "КУА "Фінансовий капітал" про визнання дій незаконними та скасування рішення №339/ДПВ-15 від 04.11.2015 відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

22 лютого 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що він не входить до числа адвокатів і не реалізує будь-яких публічних функцій, тому мав право подавати скаргу до відповідача не зважаючи на вимоги Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката від 30.08.2014 за №120, а виконуючи тільки вимоги Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Крім того, вказав, що такий спосіб реагування, як повернення скарги заявнику без розгляду не передбачений чинним законодавством.

Відповідачем по справі до Суду були надані заперечення на касаційну скаргу, в яких посилаючись на обґрунтованість та законність прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Вказує, що тільки за результатами розгляду скарги по суті відповідач наділений повноваженнями прийняти одне з видів рішень, передбачених у ч.5 ст.52 Закону. Разом з тим, прийняттю рішення передує процедура прийняття та розгляду відповідної скарги. Відповідно до приписів п.15 Положення заява (скарга), оформлена без дотримання відповідних вимог, повертається заявникові.

Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

За результатами розгляду скарги ТОВ "КУА "Фінансовий капітал" від 09.10.2015 Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області винесено рішення від 04.11.2015 №339/ДПВ-15 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області позивач звернувся зі скаргою від 02.12.2015 вих. №Ф-15/698 до ВКДКА, яка надійшла на адресу відповідача та зареєстрована за вх. №5572 від 08.12.2015.

Листом ВКДКА від 15.12.2015 №8508 скарга була повернута разом з доданими матеріалами скарги позивачу, оскільки до скарги позивача на адресу ВКДКА не було додано доказів надіслання скаржником копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів іншій стороні, кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, рішення якої оскаржується, листом з описом вкладення.

Крім того, як підтверджується матеріалами справи, позивачем було оскаржено рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №339/ДПВ-15 від 04.11.2015 також в судовому порядку.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
23.02.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 у справі № 804/486/16 у задоволенні позову ТОВ "КУА "Фінансовий капітал" про визнання дій незаконними та скасування рішення №339/ДПВ-15 від 04.11.2015 відмовлено.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі-Закон № 5076-VI).

Відповідно до Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі-Закон № 5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі-Закон № 5076-VI. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з ~law11~, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Положеннями ~law12~ передбачено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

~law13~ закріплено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Повноваження, порядок формування та діяльності ВКДКА визначаються Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", Статутом Національної асоціації адвокатів України (НААУ), рішеннями з'їзду адвокатів України, Ради адвокатів України та Положенням про ВКДКА, затвердженого Установчим з'їздом адвокатів України від 17.11.2012.

Згідно пункту 6 розділу 1 зазначеного Положення про ВКДКА, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", інших законів України, рішень Ради адвокатів України, цього Положення та Регламенту ВКДКА.

Відповідно до пункту 3 розділу 2 Положення про ВКДКА, для виконання поставлених завдань ВКДКА відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та у порядку, визначеному Регламентом ВКДКА, в тому числі, розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Вимоги до скарги на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у дисциплінарній справі, що подається до ВКДКА передбачено, зокрема, статтею 36 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (далі - Положення №120).

Пунктом 36.2 Положення №120 визначено, що в скарзі мають бути зазначені:

1) найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, рішення якої оскаржується;

2) ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти (за наявності);

3) ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) дата, номер рішення, що оскаржується;

5) доводи скаржника щодо незаконності та (або) необґрунтованості рішення;

6) вимоги скаржника;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Згідно пунктів 36.4,36.5 вказаного Положення, в редакції рішення Ради адвокатів України від 13.11.2015 №143, до скарги, поданої представником, має бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. До скарги додається копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, а також доказ надіслання скаржником копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів іншій стороні, кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, рішення якої оскаржується, листом з описом вкладення.

Водночас, як передбачено пунктом 37 Положення №120, до скарги на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, що подається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених цим Положенням застосовуються норми, визначенні пунктами 15,16,17,18 цього Положення.

Згідно пункту 15 Положення №120, заява (скарга), оформлена без дотримання зазначених вимог, подана за межами строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або така, що не містить відомостей про зміст дисциплінарного проступку адвоката, без викладу обставин, якими обґрунтовуються вимоги заявника (скаржника) та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, повертається заявникові (скаржникові) з відповідними роз'ясненнями, не пізніше десяти днів від моменту її надходження.

Згідно положень пункту 16 Положення №120 повернення заяви (скарги) не перешкоджає повторному зверненню із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Між тим, згідно вимог ~law17~ встановлено, що рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення".

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Колегія суддів вказує, що відповідач, як орган адвокатського самоврядування, діючи на підставі чинного законодавства України, зобов'язаний дотримуватися та виконувати, в тому числі й рішення Ради адвокатів України.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що посилання позивача на норми законодавства, які регламентують положення щодо розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність КДКА є безпідставними, оскільки скарга позивача не була прийнята до розгляду по суті та на розгляд Комісії не виносилась, а тому вказані норми не могли бути застосовані при вирішенні питання щодо прийняття скарги до розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення п. 37 Положення №120 до скарги позивача на адресу ВКДКА (вх.5572 від 08.12.2015 р. ) не було додано доказів надіслання скаржником копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів іншій стороні, кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, рішення якої оскаржується, листом з описом вкладення, що не заперечується позивачем.

Наслідком недотримання вимог щодо оформлення заяви (скарги), відповідно до п.15 Положення №120 є повернення її заявникові (скаржникові) з відповідними роз'ясненнями.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач за наслідками розгляду скарги від 02.12.2015 вих. №Ф-15/698 обґрунтовано та правомірно дійшов висновку про її неприйняття та повернення скаржнику, а відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та непідтвердженими жодними належними та допустимими доказами.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 351, 352, 353, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року у справі № 826/1012/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН. А. Данилевич В. Е. Мацедонська Н. В. Шевцова