Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2018 року

Київ

справа №826/3131/17

адміністративне провадження №К/9901/46284/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСІ-Компанія» до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Виконуючого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» про визнання протиправними та скасування рішень за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСІ-Компанія» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Федорчука А.Б. від 30 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Шелест С.Б., Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є. від 06 лютого 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСІ-Компанія» (далі - ТОВ «ТСІ-Компанія») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент міського благоустрою КМР), комунального підприємства «Київблагоустрій» (далі - КП «Київблагоустрій»), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту міського благоустрою КМР № 1612423 від 21 липня 2016 року про демонтаж нежитлового приміщення загальною площею 75,3 кв. м, що належить ТОВ «ТСІ-Компанія», розташованого за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою КМР, що винесене у формі доручення № 064-7945 від 28 серпня 2016 року, виданого КП «Київблагоустрій», про вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою в частині, що стосується демонтажу нежитлового приміщення загальною площею 75,3 кв. м, належного ТОВ «ТСІ-Компанія», розташованого за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати протиправними дії щодо знесення нежитлового приміщення загальною площею 75,3 кв. м, належного ТОВ «ТСІ-Компанія», розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дії відповідачів по демонтажу нежитлового приміщення за вказаною адресою є протиправними та здійснені з перевищенням повноважень, передбачених законодавством України, оскільки спірний об'єкт є капітальною спорудою та не підпадає під ознаки малої архітектурної форми або тимчасової споруди. Крім того, позивач посилався на чисельні процедурні порушення, допущені Департаментом міського благоустрою КМР.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оспорювані рішення та дії відповідають вимогам закону, оскільки рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми приймається Департаментом міського благоустрою, а ТОВ «ТСІ-Компанія» не надало належних доказів на підтвердження доводів про те, що демонтована споруда є капітальною будівлею. Також суди посилались на встановлену у іншому судовому рішенні, яке набрало законної сили, обставину, зокрема, що спірна будівля зареєстрована у Державному реєстрі по підробленому рішенню суду, тобто не належить позивачу на праві власності.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ТОВ «ТСІ-Компанія» звернулося з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, в якій просить скасувати постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли до помилкового висновку про те, що спірна споруда є тимчасовою, оскільки не надали належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, зокрема, копії технічного паспорта, звіту про оцінку майна від 12 вересня 2016 року, які доводять, що споруда є капітальною, відповідно, суди зробили передчасний висновок про наявність у Департаменту міського благоустрою КМР повноважень щодо прийняття рішень про демонтаж спірної будівлі. Крім того, скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки порушенням порядку складання та вручення припису.

Від Департаменту міського благоустрою КМР відзив на касаційну скаргу ТОВ «ТСІ-Компанія» не надходив, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14 липня 2016 року на адресу Департаменту міського благоустрою КМР від Головного управління Національної поліції в Київській області Києво-Святошинського відділу поліції надійшов запит (у порядку статті 93 КПК України) про надання інформації (з копіями документальних матеріалів, за наявності) щодо законності розміщення прибудови за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення коктейль-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1»)

21 липня 2016 року посадовою особою КП «Київблагоустрій» видано припис № 1612123, яким встановлено порушення пункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, та запропоновано усунути порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди протягом 3-х днів, при невиконанні припису у вказаний строк зазначалось про проведення демонтажу.

В подальшому, у зв'язку з невиконанням ТОВ «ТСІ-Компанія» вимог припису, 22 серпня 2016 року Департаментом міського благоустрою КМР видано КП «Київблагоустрій» лист № 064-7945, яким доручено вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, а саме - павільйону ТОВ «ТСІ-Компанія» за адресою: АДРЕСА_1.

16 вересня 2016 року за вказаною адресою прибула група КП «Київблагоустрій», яка здійснила демонтаж павільйону та склала акти демонтажу № 16/16-09-01, № 16/16-09-02, № 16/16-09-03 та опис майна НО-174/У.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож суди попередніх інстанцій мали з'ясувати, чи були оскаржувані дії та рішення Департаменту міського благоустрою КМР та КП «Київблагоустрій» вчинені та прийняті в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи були такі дії та рішення здійсненні та прийняті на законних підставах, пропорційно та добросовісно.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Відповідно до підпункту 6.7 пункту 6 Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 94 від 27 січня 2011 року, Департамент має право здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.

Згідно з положеннями розділу І Правил благоустрою м. Києва тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Підпунктом 13.3.1 пункту 13.3 розділу ХІІІ Правил благоустрою м. Києва передбачено, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав'ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо), об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

На підставі аналізу наведених правових норм вбачається, що Департамент міського благоустрою КМР наділений повноваженнями приймати рішення щодо демонтажу та здійснювати відповідний демонтаж виключно щодо об'єктів, які належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою м. Києва.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що демонтована будівля належить до тимчасових споруд, є павільйоном прибудованим до жилого будинку.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що твердження позивача щодо приналежності демонтованої споруди до капітальної, не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єкти будівництва мають бути введені в експлуатацію у встановленому порядку.

Зокрема, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Частиною п'ятою зазначеної статті встановлено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Аналогічні положення щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів містяться у Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року.

Відповідно до частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що будь-яка дозвільна, проектна документація на спірний об'єкт відсутня, як і відсутні правовстановлюючі документи на цей об'єкт.

Окрім того, суди встановили, що об'єкту - приміщення коктейль-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» не було присвоєно поштової адреси, що також свідчить про те, що такий об'єкт не може вважатися об'єктом нерухомості у розумінні чинного законодавства України.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги вирок Києво-Святошинського суду від 26 вересня 2017 року у справі № 369/9091/16-к, залишений без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2017 року, на підставі якого установлено, що 08 червня 2016 року до ЄРДР за № 12016110200002189 були внесені відомості за матеріалами правоохоронних органів з правовою кваліфікацією за частиною четвертою статті 358 КК України з фабулою про те, що 04 березня 2016 року невідома особа на підставі підробленого рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 02 грудня 2013 року за № 2.2754,13-ц здійснила реєстрацію права власності на прибудову за адресою: АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_1

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що інформація із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо зареєстрованого об'єкта нерухомості, не може прийматися до уваги у якості доказу, оскільки неправомірність такої реєстрації встановлена вироком суду, що набрав законної сили.

Стосовно доводів скаржника про порушення відповідачем процедури здійснення архітектурно-будівельного контролю колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Порядок складання припису Департаментом міського благоустрою КМР передбачений підпунктом 20.2.1 пункту 20.2 Правил благоустрою міста Києва. Встановлено, що якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.

Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.

У разі відмови особи отримати припис в графі «Припис одержав» робиться про це запис.

У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

Згідно з підпунктом 13.3.3 пункту 13.3 розділу XIII Правил благоустрою міста Києва для проведення демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту промисловості та розвитку підприємництва, структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації та/або Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, підприємства, яке здійснює демонтаж (переміщення), перевезення, зберігання засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).

За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення) у двох примірника.

Отже, наведеними правовими нормами визначено процедуру здійснення уповноваженими органами демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, яка включає в себе наступні етапи:

винесення припису з вимогою усунути порушення;

у разі невиконання суб'єктом господарювання вимог припису, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди шляхом прийняття рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди;

проведення демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди у складі комісії, за результатами якого складаються акти.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Департаментом міського благоустрою вцілому дотримано визначену Правилами благоустрою м. Києва процедуру: складено припис про усунення порушення, у якому запропоновано протягом трьох діб надати проектну документацію; від підпису припису представник позивача відмовився, про що посадовою особою Департаменту міського благоустрою КМР було вчинено відмітку та розміщено припис на вхідних дверях закладу, як того вимагає підпункт 20.2.1 пункту 20.2 Правил благоустрою м. Києва.

Оцінюючи правомірність дій Департаменту міського благоустрою КМР суди попередніх інстанцій врахували також те, що ТОВ «ТСІ-Компанія» у судових засіданнях не спростувала відсутність належної проектної документації на розміщення споруди та не довела законність її розміщення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСІ-Компанія» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко