Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2018 року

Київ

справа №820/6437/16

адміністративне провадження №К/9901/31032/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року (суддя Нуруллаєв І.С.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року (судді Старосуд М.І., Яковенко М.М., Лях О.П.)

у справі №820/6437/16

за позовом Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території"

до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" (далі - Підприємство) звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ДПІ) від 02.04.2016.

Позов мотивовано тим, що відповідач застосував до Підприємства штрафні санкції поза межами встановленого статтею 102 Податкового Кодексу України строку давності. Крім того, ДПІ було накладено штрафні санкції у підвищеному розмірі як за неодноразове порушення вимог Податкового Кодексу України, в той час як в діях Підприємства відсутня ця ознака.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ від 20.04.2016 №0000871305.

Не погодившись з судовими рішеннями ДПІ звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та неправильно застосувавши при цьому норми матеріального і процесуального права.

Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної виїзної планової перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31 12.2014 контролюючим органом складено акт від 19.01.2016.

В акті викладено висновки контролюючого органу про порушення позивачем пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, а саме - перераховування до бюджету податку на доходи фізичних осіб не в повному обсязі, в наслідок чого за період з 01.04.2012 по 31.12.2014 сума не перерахованого до бюджету ПДФО становить 594 078, 08 грн.

На цій підставі відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 03.02.2016 №0000271701 форма «Р» про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб з застосуванням штрафних санкцій в сумі 426 263, 16 грн.

Після завершення процедури адміністративного оскарження відповідачем прийнято нове податкове повідомлення - рішення від 20.04.2016 №0000871305, згідно якого сума грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб (штрафні санкції) становить 333 291, 66 грн.

Задовольнивши адміністративний позов суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт неналежної сплати податків платником, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків підтверджено матеріалами справи. Проте ДПІ безпідставно розцінила дії підприємства як не однократне порушення, відтак протиправно застосувала до позивача підвищений розмір штрафу.

Колегії суддів Касаційного адміністративного суду доходить висновку, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено та не заперечується позивачем, що під час проведення ДФС перевірки було виявлено та підтверджено наданими позивачем документами бухгалтерського обліку факти неодноразового неперерахування починаючи з квітня 2012 року податку на доходи фізичних осіб.

Пунктом 127.1. статті 127 Податкового Кодексу України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

В своїй постанові від 02 березня 2018 року у справі справа №820/6196/16 (К/9901/2250/17) Верховний Суд виклав правову позицію щодо застосування приписів статті 127 Податкового Кодексу України у подібних відносинах, зазначивши наступне:

«положеннями статті 127 Податкового кодексу України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.»

Відтак, застосування штрафу в розмірі 50 та 75 відсотків суми податку на підставі п.127.1 статті 127 Податкового Кодексу України можливо внаслідок неодноразового порушення, пов'язаного з ненарахування, неутримання та/або несплатою (неперерахуванням) податків платником податків незалежно від того, чи було виявлено ці порушення під час однієї перевірки контролюючого органу.

Пунктом 2 частини 1 статті 345 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з і статтею 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 344, 349,351, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер