Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

22 травня 2018 року

справа №803/2227/15

адміністративне провадження №К/9901/32933/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року (суддя - Дмитрук В.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року (судді - Сапіга В.П., Обрізко І.М., Яворський І.О.) у справі №803/2227/17 за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - податковий орган, позивач у справі, скаржник у справі) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - платник податків, відповідач у справі), в якому просила стягнути з банківських рахунків відповідача у справі в дохід державного бюджету податкового боргу в сумі 175715, 65 гривні.

20 грудня 2016 року Волинський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року, позов задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь Держави податковий борг в розмірі 99 191,22 гривні. В задоволені інших позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за відповідачем рахується узгоджений податковий борг, який складає 99191,22 гривні, оскільки платник податків його не заперечив та не надав докази його погашення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковим органом подана касаційна скарга, в якій він, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

У касаційній скарзі позивач посилається на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що на час звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу відповідна сума податкового боргу була узгоджена.

Від відповідача відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно довідки про наявність боргу по платежах до бюджету, розрахунку сум податкового боргу, за відповідачем рахується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 173774,97 гривні, в тому числі за основним платежем - 139019,98 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями - 34754,99 гривні, який виник внаслідок несплати грошового зобов'язання, визначеного відповідно до податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2014 року № 0047861703, а також нараховано пеню КОР на борг минулих років в розмірі 1940,68 гривні. З чого слідує, що загальна сума заборгованості становить 175715, 65 гривні.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин Верховний Суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі № 803/3027/15, залишеною ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року без змін, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 27 листопада 2014 року № 0047861703 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 76523,75 гривні, в тому числі: за основним платежем - 61 218, 99 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 15304, 74 гривні. Ця постанова набрала законної сили 21 березня 2017 року відповідно до положень частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відтак, податкові зобов'язання визначені податковим органом податковим повідомленням-рішенням від 27 листопада 2014 року №0047861703 є узгодженими виключно в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 99 191,22 гривні, в тому числі: за основним платежем - 77 800, 99 гривні, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 19450, 25 гривні, а також пеня КОР на борг в розмірі 1940,68 гривень з дня набрання постановою Львівського апеляційного адміністративного суду законної сили, тобто з 21 березня 2017 року.

Відтак, Cуд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для стягнення з відповідача у справі податкового боргу у сумі 99 191,22 гривні, з урахування рішення суду, яким частково скасовано податкове повідомлення-рішення, на підставі якого у відповідача виник податковий борг.

За положеннями частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій), обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною другою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) передбачено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року у справі №803/2227/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер