Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.02.2018 року у справі №804/6329/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2019 року

Київ

справа №804/6329/17

адміністративне провадження №К/9901/51371/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 (суддя - Горбалінський В.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2018 (головуючий суддя - Уханенко С.А., судді: Богданенко І.Ю., Дадим Ю.М.) у справі №804/6329/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехоснастка» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехоснастка» (далі - ТОВ «Спецтехоснастка») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 31.08.2017 № 0008284608 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за вересень 2013 року та березень 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було вчасно подано до банківської установи належним чином оформлені платіжні документи, тобто вчинено необхідні дії для своєчасної сплати відповідного податку, а тому застосування штрафних санкцій згідно спірного рішення є протиправним.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2018, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення від 31.08.2017 №0008284608 в частині 172047,60 грн. штрафних санкцій та 1087,15 грн. - пені. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що з моменту прийняття банком зобов'язання з виконання доручення клієнта (позивача) на переказ коштів, платник внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не може нести відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невчасну сплату внесків, враховуючи, що позивачем вчасно виконано обов'язок з його сплати.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2017, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби зазначає, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою позивачем єдиного внеску , що виразилась у поданні відповідних платіжних доручень поза термінами операційного банківського дня, контролюючим органом на підставі статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» спірне рішення про нарахування штрафних санкцій прийнято правомірно.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Спецтехоснастка» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 31.08.2017 прийнято рішення №0008284608 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, згідно з яким до ТОВ «Спецтехоснастка» застосовано штраф у розмірі 46178,07 грн. за період з 22.10.2013 до 22.10.2013 (10% до 01.01.2015) та у розмірі 126665,57 грн. за період з 21.04.2015 до 21.04.2015, та нараховано пеню у розмірі 1095,11 грн. (0.1 % суми недоїмки).

Згідно розрахунку штрафних санкцій та пені до рішення №0008284608 від 31.08.2017, штрафні санкції застосовано за період вересень 2013 року за платіжним дорученням № 4117 на суму 124,66 грн., №4109 на суму 375000,00 грн., № 4120 на суму 7960,43 грн., №4096 на суму 78695,58 грн.; за період березень 2015 року за платіжним дорученням №1481 на суму 633327,86 грн.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина 5 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Згідно з частиною 7 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

При цьому, приписами частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається: день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно положень статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 цього ж Закону під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (підпункт 16.5.2 пункт 16.2 статті 16 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Приписами пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що з моменту прийняття банком зобов'язання з виконання доручення клієнта на переказ коштів, платник внесків не може нести відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невчасну сплату внесків, при умові що такий платних звернувся до банку у строк сплати цих внесків.

За наявності в платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Судами встановлено, що ТОВ «Спецтехоснастка» 21.10.2013 подано до банку ПАТ «Укрсоцбанк» платіжні доручення №4096 від 18.10.2013 на суму 83759,67 грн., №4109 від 21.10.2013 на суму 375000,00 грн., №4096 від 18.10.2013 на суму 83759,67 грн.; 20.04.2015 № 1481 від 20.04.2015 на суму 665096,90 грн.

Згідно відміток на вказаних платіжних дорученнях, операції проведено банком 21.10.2013 та 20.04.2015 відповідно. Також, згідно виписки по рахунку ТОВ «Спецтехоснастка», перерахунок коштів за вказаними платіжними дорученнями здійснено 21.10.2013 та 20.04.2015 відповідно.

Крім того, відповідно до витягу системи «Клієнт» по ТОВ «Спецтехоснастка», платіжне доручення №4096 від 18.10.2013 виконано 21.10.2013, платіжне доручення №4109 від 21.10.2013 виконано 21.10.2013, платіжне доручення №1481 від 20.04.2015 виконано 20.04.2015.

Таким чином, оскільки днем сплати платником податку єдиного соціального внеску - є день подання платіжного доручення на оплату єдиного соціального внеску та її прийняття банком, зважаючи на те, що платіжні документи № 4096 від 18.10.2013, № 4109 від 21.10.2013, № 1481 від 20.04.2015 надійшли до банку 21.10.2013 та 20.04.2015 відповідно, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що ТОВ «Спецтехоснастка» за вказаними платіжними дорученнями було вчасно здійснено перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а відтак платник податку не може нести відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати цього грошового зобов'язання.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог підлягають залишенню без змін.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду