Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 грудня 2018 року

справа №826/16348/17

адміністративне провадження №К/9901/65913/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року у складі судді Добрівської Н.А. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року у складі суддів Безименної Н.В., Аліменка В.О., Кучми А.Ю. у справі №826/16348/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання нечинними, протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив визнати нечинними, протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 липня 2015 року №0005092203 та №0005102203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року, закрито провадження у адміністративній справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суди встановили наявність рішення, що набрало законної сили (постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2016 року у справі №826/27183/15) між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги. На думку заявника касаційної скарги, ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України, вважає, що справи №826/27183/15 та 826/16348/17 не є тотожними. Касаційна скарга повністю дублює доводи апеляційної скарги.

04 грудня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою Товариства після усунення позивачем недоліків скарги на виконання ухвали цього Суду від 20 листопада 2018 року та справу №826/16348/16 витребувано з суду першої інстанції.

20 грудня 2018 року справа №826/16348/16 надійшла на адресу Верховного Суду.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

За положеннями пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судами попередніх інстанцій предметом розгляду цієї справи є правомірність податкових повідомлень-рішень від 15 липня 2015 року №0005092203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 14275978,50 грн., в тому числі за основним платежем - 9517319,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4758659,50 грн., №0005102203, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на суму 3270834,00 грн., які прийняті на підставі акта перевірки від 19 червня 2015 року №370/1-26-50-22-03/36134497, складеного за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2014 року.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивач раніше звертався до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 липня 2015 року №0005092203 та №0005102203, за результатами розгляду якого постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2016 року у справі №826/27183/15 (а.с.174 т.1), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року (а.с.182 т.1), у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Відтак, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2016 року у справі №826/27183/15 набрала законної сили 28 вересня 2017 року, в силу вимог ст.254 КАС України (в редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року).

Судами попередніх інстанцій проаналізовано мотивувальну частину постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2016 року у справі №826/27183/15, а також підстави подання позову у цій справі (№826/16348/17) та здійснено висновок про те, що позови Товариства у двох випадках подані з підстав незгоди Товариства із висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки від 19 червня 2015 року №370/1-26-50-22-03/36134497 стосовно сумнівів щодо реальності господарських операцій між позивачем та Товариствами з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал», «Фактор Ексім», «Компанія «Навто-Зеларт» «Подол-Сіті» (що було перейменоване у 2015 році на ТОВ «Ньюскоуп Істейтс»).

Враховуючи наявність всіх трьох умов, визначених пунктом 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обгрунтованість клопотання податкового органу, надане до суду першої інстанції, про закриття провадження у справі.

Посилання заявника касаційної скарги на наявність постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року у справі №826/4891/17, якою, як зазначає позивач, встановлено протиправність висновків контролюючого органу, висловлених в акті перевірки, які лягли в основу виданих на підставі цього акта податкових повідомлень-рішень, є фактично додатковим обґрунтуванням позовних вимог та жодним чином не змінюють предмет або підстави позову.

Крім того, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції у своїй постанові, предметом дослідження у справі №826/4891/17 були обставини, що мали місце в іншому податковому періоді, ніж у даній справі, а саме за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2016 року.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що встановлення судовим рішенням протиправності висновків контролюючого органу, які були покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та не породжують права на звернення до суду з аналогічним позовом тією самою особою до того самого відповідача про той самий предмет і з тих самих підстав.

Доводи касаційної скарги повністю дублюють апеляційну скаргу та не спростовують висновків здійснених судом апеляційної інстанції.

З огляду на зазначене, Суд приходить до висновку, що у суду першої інстанції були наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року у справі №826/16348/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Р.Ф. Ханова

І.А. Гончарова

І.Я. Олендер