Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.03.2018 року у справі №818/1740/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 818/1740/16

адміністративне провадження № К/9901/31887/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білопілля Агро" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2017 (суддя - Соп'яненко О. В. ) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 (головуючий суддя - Бондар В. О., судді: Кононенко З. О., Калиновський В. А.) у справі №818/1740/16.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білопілля Агро" (далі - ТОВ "Білопілля Агро") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - ГУ ДФС у Сумській області) від 07.10.2016 № 0001531406 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1463,40 грн. та від 06.10.2016 № 0010821304/45043 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 243,48 грн. та штрафних санкцій в розмірі 170,44 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
11.05.2017, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001531406 від 07.10.2016 за платежем штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки в частині штрафу на суму 143,82 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00108221304/45043 від 06.10.2016, яким визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в частині основного платежу на суму 143,82 грн., штрафних (фінансових) санкцій на суму 107,87 грн.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Сумській області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2017, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ГУ ДФС у Сумській області помилковість висновків судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог, оскільки фіскальний чек доданий ОСОБА_1 до звіту до використання коштів, виданих на відрядження або під звіт не є розрахунковим документом.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Білопілля Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2013 по
30.06.2016.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 13.09.2016 №158/1402/35103599/54, в якому, зокрема відображено висновки про порушення позивачем абзацу "г" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України та Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від
15.12.2004 №637 в частині проведення готівкових розрахунків без подання платіжних документів.

На підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2016 № 0010821304/45043, яким збільшено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 326,57 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 228,59 грн. ; від 07.10.2016 податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки в сумі 2017,30 грн.

Постановою Правління НБУ від 15.12.2014 №637 затверджено "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Відповідно до пункту 2.11 цього Положення видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України. Відповідно до п. 3.1 Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Порядок складання звіту про використання коштів та його форма встановлена Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання", що набрав чинності 06.11.2015. Відповідно до пунктів 3,4 цього порядку Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів така сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або при поданні зазначеного Звіту.

Дія абзаців першого та другого цього пункту поширюється також на витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, оплачених з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів.

Відповідно до пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме: а) на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно із цим підпунктом.

Згідно пунктом 1.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до статті 2 закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених статті 2 закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Як встановлено судами, ОСОБА_1 до звіту про використання коштів від 03.02.2016 додано фіскальний чек на суму 799 грн., сплачених за проживання в готелі.

Розрахунок проведено з використанням платіжної картки.

За доводами контролюючого органу зазначений чек не відповідає вимогам до його заповнення та не є підтвердженням сплати коштів в зв'язку з відсутністю в ньому вказівки на здійснення оплати карткою.

Разом з тим, відповідно до наданої копії, оплату здійснено в порядку безготівкового розрахунку, але не вказано про використання картки. При цьому, чек містить усі необхідні реквізити, що дають змогу встановити ким проведено оплату та в якому розмірі, хто є отримувачем, дату вчинення операції. Крім того до звіту додано рахунок готелю, який також надає змогу встановити характер правовідносин.

За таких обставин, судами обґрунтовано враховано, що в даному випадку окремий недолік фіскального чеку не призводить до його недійсності, а висновок відповідача про відсутність належного документального підтвердження витрат в цій частині є безпідставним.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині про задоволення позовних вимог є правильними та підлягають залишенню без змін.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 у справі №818/1740/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк Л. І. Бившева Р. Ф. Ханова