Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.08.2018 року у справі №806/1174/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 серпня 2018 року

справа №806/1174/15

адміністративне провадження №К/9901/5447/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач)

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у складі судді Лавренчук О. В. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у складі колегії суддів Котік Т. С., Жизневської А. В., Малахової Н. М. у справі № 806/1174/15 за позовом Дочірнього підприємства «Євроголд Індестріз ЛТД» Повного товариства «Євроголд сервіс Цумбюль та Ко «Торгове агентство» до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

23 березня 2015 року Дочірнє підприємство «Євроголд Індестріз ЛТД» Повного товариства «Євроголд сервіс Цумбюль та Ко «Торгове агентство» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду із позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2015 року № 0000142206, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних підприємств за основним платежем у розмірі 345 121 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 86 280 грн., з мотивів протиправності його прийняття.

21 квітня 2015 року постановою Житомирського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року позов задоволено у повному обсязі та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2015 року № 0000142206.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій висновувалися з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, внаслідок недоведення податковим органом складу податкового правопорушення, передбаченого пунктом 160.2 статті 160 Податкового кодексу України, а саме заниження податку з доходів нерезидентів при виплаті роялті.

24 червня 2015 року відповідачем до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу на оспорювані у цій справі судові рішення.

У касаційній скарзі податковий орган посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме пунктів 103.2, 103.4 статті 103, пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України, пункту 3 статті 12 Конвенції між Україною і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал від 30 жовтня 2000 року (ратифікована 10 січня 2003 року та набула чинності 26 лютого 2002 року), статті 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків 1891 року, частини 2 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідач обґрунтовує правомірність своїх дій, вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано наявності розбіжностей у назвах контрагента, вказаних у реєстраційних документах, внаслідок чого надано помилкову оцінку обставинам справи. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції долучено до матеріалів справи недопустимий доказ - документ, який не має апостилю та не був наданий до перевірки. Податковий орган, враховуючи наведену аргументацію, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Разом з касаційною скаргою податковим органом подано клопотання про зупинення виконання судових рішень.

25 червня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Зайцев М. П.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано з Житомирського окружного адміністративного суду справу № 806/1174/15. Цією ж ухвалою у задоволенні клопотання про зупинення виконання судових рішень відмовлено з мотивів його необґрунтованості.

20 липня 2015 року до Вищого адміністративного суду України позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, в яких він спростовує доводи касаційної скарги просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

22 липня 2015 року справа № 806/1174/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

17 січня 2018 року справу № 806/1174/15 разом з касаційною скаргою податкового органу передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у лютому 2015 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань повноти визначення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток з іноземних юридичний осіб при виплаті доходу нерезиденту - повному товариству "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та Ко. Торгове агентство" (Швейцарія) за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт від 12 грудня 2015 року №735/06-25-22-06/32265502 (далі - акт перевірки).

25 лютого 2015 року на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000142206, яким за порушення пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних підприємств за основним платежем у розмірі 345 121 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 86 280 грн.

Склад податкового правопорушення доводиться податковим органом на підставі того, що платник податків при виплаті роялті нерезиденту безпідставно скористався пільгою згідно статті 12 Конвенції між Україною і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал від 30 жовтня 2000 року.

Безпідставність застосування пільги обґрунтовується податковим органом тим, що:

- згідно реєстраційних документів, наданих до перевірки, власником товарного знаку «eurogold» є не Повне товариство «Євроголд сервіс Цумбюль та Ко. Торгове агентство» (Швейцарія), а «Цумбюль и Ко, Торговое агенство»;

- реєстрація торгової марки проведена для країн ЄС та здійснена організацією OHIM, котра знаходить в м. Апліканте, Іспанія. Реєстрація торгової марки (TCM) у відомстві поширюється на всі країни-члени ЄС. Швейцарія не входить в Євросоюз, отже реєстрація торгової марки відбулася тільки для країн ЄС;

- платником податків не надано документів щодо реєстрації торгового знаку (марки) «eurogold» фірмою «Євроголд сервіс Цумбюль та Ко. Торгове агентство».

- відповідно до інформації Світової організації інтелектуальної власності (WIPO, сайт www.wipo.int) фірма «Євроголд сервіс Цумбюль та Ко. Торгове агентство» не зареєстрована власником ні одного товарного знаку, крім того, в Швейцарії такий торговий знак теж не зареєстрований.

Судами попередніх інстанцій, серед іншого, встановлено, що між позивачем (Ліцензіатом) та Повним товариством «Євроголд сервіс Цумбюль та Ко. Торгове агентство (Ліцензіаром) укладено Ліцензійний договір від 03 січня 2008 року №08_0088 на товарний знак «eurogold». На виконання умов договору Ліцензіаром видано Реєстраційне свідоцтво від 06 жовтня 2006 року № 004730594, в якому власником товарного знаку - «eurogold» визначено повне товариство «Цумбюль та Ко. Торгове агентство».

Протягом 2013 року Підприємством виплачено роялті нерезиденту «Євроголд сервіс Цумбюль та Ко. Торгове агентство» (Швейцарія) в сумі 2 300 807 грн.

Довідкою виданою компетентними органами Швейцарії (KANONALE STTEUERVERWALTUNG ZUG) від 17 червня 2013 року (Апостиль завірений 20 жовтня 2014 року за № 12702/14), підтверджено статус нерезидента фірми «Eurogold Service Zumbuhl & Co. Yandelsagtur» (повне товариство «Євроголд сервіс Цумбюль та Ко. Торгве агентство»), у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Швейцарією.

Відповідно до виписки з Торгівельного реєстру кантону Цуг (Швейцарія) від 02 лютого 2015 року повне товариство «Цумбюль та Ко. Торгове агентство» з 25 лютого 2003 року змінило назву на повне товариство «Євроголд сервіс Цумбюль та Ко. Торгове агентство».

Факт відмінності назв (найменувань) власника торгового знаку, між тим, що вказаний у свідоцтві на знак та тим, що був зазначений у торговому реєстрі, пов'язаний зі значним часовим циклом, який необхідний на підготовку пакету документів та подальше виконанням завдання з реєстрації торгового знаку уповноваженою особою, яка не є співробітником власника торгового знаку. Отже, на момент надання завдання уповноваженій особі на реєстрацію торгової марки «eurogold», за даними торгового реєстру замовник мав назву повне товариство «Цумбюль та Ко. Торговельне агентство», яке і використовувалось відповідною особою у вчиненні дій по реєстрації торгової марки.

Реєстраційний номер підприємства після зміни назви не змінювався, а саме залишився незмінним Універсальний ідентифікаційний номер CHE-108.325.848 та запис про первинну реєстрацію підприємства.

Відповідно до пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Пунктом 3 статті 12 Конвенції між урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податку на доходи і на капітал передбачено, що роялті, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки в другій Договірній Державі, якщо цей резидент є фактичним власником роялті, та якщо роялті є виплатами в межах значення підпункту b) пункту 5 цієї статті.

А згідно підпункту b) пункту 5 термін "роялті" означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права на використання будь-якого авторського права на наукову працю, патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за інформацію (ноу-хау) щодо промислового, комерційного або наукового досвіду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у 2013 році сплачено роялті резиденту іншої Договірної Держави, який і був їх фактичним власником. Законність сплати роялті не є предметом розгляду у цій справі та не спростовується податковим органом.

У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які, на його думку, допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки. Касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі, інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено. Доводи касаційної скарги зводяться до непогодження з оцінкою, наданою судами попередніх інстанцій встановленим обставинам справи, що є за межами касаційного перегляду.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність складу податкового правопорушення, передбаченого пунктом 160.2 статті 160 Податкового кодексу України, оскільки зміна назви підприємства відбулася у процесі реєстрації торгової марки, що не спростовує наявності права власності на таку торгову марку у правонаступника. Наявність розбіжностей і неточностей у перекладі окремих документів, допущена перекладачем, оцінена судами попередніх інстанцій на підставі інших доказів, наявних у матеріалах справи, як така, що не впливає на підтвердження статусу контрагента.

Доводи податкового органу щодо порушення вимог статті 103 Податкового кодексу України є неприйнятними, оскільки не були покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення. Судами попередніх інстанцій також спростовано ці доводи за наслідком судового розгляду.

Посилання відповідача на положення частини 2 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними, оскільки, хоча судом апеляційної інстанції і долучено до матеріалів справи інформацію з інтернет-ресурсу, яка не має перекладу, проте така інформація не була покладена в обґрунтування судового рішення.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі № 806/1174/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер