Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 серпня 2018 року

справа №804/5383/16

адміністративне провадження №К/9901/37818/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (правонаступник - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби) на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року (суддя - Панченко О.М.) у справі №804/5383/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (правонаступник - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби) про визнання протиправними та скасування податкових вимог,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» (далі - платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (правонаступник - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби), (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові вимоги.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 13 грудня 2016 року адміністративний позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові вимоги № 209-23 від 02 серпня 2016 року, № 15-17 від 31 серпня 2016 року, № 39-17 від 03 жовтня 2016 року.

Вказана постанова оскаржена відповідачем в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року апеляційну скаргу податкового органу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року залишено без руху на підставі частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Скаржнику у справі запропоновано до 28 лютого 2017 року подати до суду документ про сплату судового збору.

Вказана ухвала отримана податковим органом 08 лютого 2017 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення.

28 лютого 2017 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

03 березня 2017 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

30 березня 2017 року податковий орган повторно звернувся до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі №804/5383/16, в якій одночасно просить поновити строк на апеляційне оскарження

06 квітня 2017 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду зазначену апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху та надано тридцяти денний строк для усунення недоліків, а саме вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

23 травня 2017 року на адресу суду надіслано клопотання, в якому податковий орган просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив про обмежене фінансування податкового органу, що призвело до неможливості вчасно сплатити судовий збір.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року відповідачу відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У червні 2017 року відповідач подав касаційну скаргу на ухвалу суду апеляційної інстанції від 31 травня 2017 року, в якій із посиланням на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

16 серпня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України, після усунення недоліків касаційної скарги на виконання вимог ухвали цього суду від 23 червня 2017 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу. Справа №804/5383/16 витребувана з суду першої інстанції.

10 жовтня 2017 року справа №804/5383/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

14 березня 2018 року справа №804/5383/16 передана до Верховного Суду.

У запереченні на касаційну скаргу позивач зазначає, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено порядок та строки апеляційного оскарження.

Частиною другою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач посилався на те, що первинну апеляційну скаргу податковим органом подано в межах строку на касаційне оскарження. Однак суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу з причин не усунення її недоліків у встановлений строк, а саме неподання платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору.

Суд вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Окрім того, Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.

Також, Суд вважає за необхідне зазначати, що повернення первинної апеляційної скарги через несплату судового збору не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

З огляду на зазначене, Суд приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (правонаступник - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби) залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі №804/5383/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер