Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.05.2019 року у справі №826/21452/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 травня 2019 року

справа №826/21452/15

адміністративне провадження №К/9901/28239/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1"

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року у складі судді Іщука І. О.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у складі суддів Мєзєнцева Є. І., Чаку Є. В., Шелест С. Б.

у справі № 826/21452/15

за позовом Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві

до Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1"

про надання дозволу на погашення суми боргу,

УСТАНОВИЛ:

7 вересня 2016 року Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі податковий орган, позивач у справі) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" (далі - Товариство, відповідач у справі), в якому просила надати дозвіл на погашення заборгованості Товариства у сумі 71664489,71 грн за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року, позовні вимоги задоволено частково. Надано дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 46596703,91 грн за рахунок майна Товариства, що перебуває у податковій заставі.

При прийняті рішення суди попередніх дійшли висновку, що суму боргу в розмірі 46596703,91 грн відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, тому наявні правові підстави для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна Товариства, яке перебуває у податковій заставі згідно опису майна від 26 серпня 2015 року.

У листопаді 2016 року Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення цих судів та ухвалите нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги зводяться до твердження, що податковим органом не вжито заходів для стягнення суми боргу в судовому порядку.

Відзив на касаційну скаргу від податкового органу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин 1 , 2 , 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що відповідач має податковий борг на суму 71664489,71 грн, з яких: заборгованість з податку на додану вартість - 46227971,96 грн, пеня - 7678,5 грн; заборгованість по земельному податку з юридичних осіб - 432887,65 грн, пеня - 289,6 грн; заборгованість за збір за спеціальне використання води - 88,87 грн; заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств - 16790547,81 грн; заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - 36278,92 грн, пеня - 217,69
грн, заборгованість за орендну плату з юридичних осіб - 4906062,72 грн, пеня - 9377,99 грн; заборгованість за авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств - 3253088,00 грн.

5 січня 2012 року податковим органом скеровано відповідачу податкову вимогу № 29 на суму 71664489,71 грн, яка отримана відповідачем 16 січня 2012 року.

Податковим органом надіслано відповідачу рішення про опис майна у податкову заставу від 11 січня 2012 року № 744/10/24-104 та лист про надання інформації щодо виділення активів для складання акту опису майна від 11 січня 2012 року №
29.

В свою чергу, Товариством листом № 127 від 7 серпня 2015 року надано перелік майна для складання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, після чого податковим органом здійснено опис вищезгаданого майна та складено акт опису активів Товариства № 11 від 26 серпня 2015 року, на які поширюється право податкової застави.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом направлено до ПАТ
"КБ "ХРЕЩАТИК" інкасовані доручення № 417/25, № 425/25, № 435/25, № 443/25, № 453/25 та № 462/25 від 28 серпня 2015 року, до ПАТ "НЕОС БАНК" №504/23 від 13 серпня 2015 року, до ПАТ "Банк Столиця" від 13 серпня 2015 року №507/23, які повернулись без виконання.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 серпня 2015 року по справі №К/800/37002/15 зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду м.

Києва від 18 лютого 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року по справі № 826/19981/14 про стягнення заборгованості на суму 25067785,80 грн до закінчення касаційного перегляду справи.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду) податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За приписами пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як встановлено пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У відповідності до абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

В запереченні на позов Товариство зазначає, що ним до податкової інспекції подано декларації, якими Товариством самостійно визначені податкові зобов'язання з вказаних податків, які у встановлені терміни не сплачені. Однак на даний час відсутні будь-які рішення суду про стягнення коштів з відповідача за вказаним податковим боргом у розмірі 46596703,91 грн (том 1, арк. с. 81).

Аналогічний довід, щодо відсутності судових рішень, наведений Товариством у касаційній скарзі.

Суд не погоджується з таким доводом Товариства, оскільки сума боргу є узгодженою, обов'язок сплати податків встановлено діючим законодавством - відсутній спір, для вирішення якого необхідно звертатись до суду. Обраний податковим органом спосіб погашення податкового боргу Товариством шляхом звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми боргу є належним, відповідає способу реалізації податковим органом владних повноважень, визначеного абзацем 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України та вимогам процесуального закону.

Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що оскільки суму боргу в розмірі 46596703,91 грн Товариством у встановлені законодавством строки не сплачено, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність правових підстав для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна Товариства, яке перебуває у податковій заставі згідно опису майна від 26 серпня 2015 року.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у справі № 826/21452/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер