Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.02.2018 року у справі №826/19304/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 травня 2019 року

справа №826/19304/15

адміністративне провадження №К/9901/24902/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у складі суддів Мельничука В. П., Лічевецького І. О., Мацедонської В. Е.

у справі № 826/19304/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері"

до Офісу великих платників податків ДФС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

31 серпня 2015 року Приватне акціонерне товариство "Галіція Дистилері" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (після реорганізації Офісу великих платників податків ДФС) (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем виноробна продукція, з мотивів безпідставності його прийняття.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове-повідомлення рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 5 червня 2015 року №
0000304020. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що витрати, які виникли внаслідок додаткової витримки спирту коньячного та при розливі готової продукції, були понад нормованими, а тому податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції, та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що висновок контролюючого органу про те, що втрати коньячного спирту задекларовано позивачем понаднормово є правомірними, а тому Товариство повинно сплатити акцизний податок у розмірі, визначеному законом, за об'єм, що становить різницю між законодавчо-допустимим показником та показником фактичних втрат на підприємстві.

У листопаді 2016 року Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення цього суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу від податкового органу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

Згідно з частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин 1 , 2 , 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податковим органом проведено фактичну перевірку Товариства з питань контролю за виробництвом та обігом спирту коньячного і плодового, алкогольних напоїв за період з 1 січня 2014 року по 31 березня 2015 року.

Перевіркою встановлено факт понаднормативних втрат спирту коньячного у кількості 257,38 дал б. с. у результаті закладки на додаткову витримку спирту коньячного 3- та 6- річної витримки, не виправданої чинними нормативними документами України, що регламентують виробництво спирту коньячного та коньяків, або іншими дозвільними документами та факт втрат у цеху розливу коньяків у кількості 166,28 дал б. с. та міцних алкогольних напоїв у кількості 8,16 дал б. с. За результатами перевірки складено акт від 30 квітня 2015 року № 48/21-00/31274359 (далі - акт перевірки).

Факт втрат у вище зазначеній кількості не є спірним між сторонами та підтверджено, зокрема в касаційній скарзі.

Податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 5 червня 2015 року №0000304020, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем виноробна продукція у сумі 346696,97 грн.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Положення про Центральну галузеву дегустаційну комісію виноробної промисловості (яке діяло протягом періоду, що підлягав перевірці) затверджено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 22 січня 2013 року № 28 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 лютого 2013 року за № 221/22753, отже є нормативно-правовим актом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 1.1 вказаного Положення встановлено, що Центральна галузева дегустаційна комісія виноробної промисловості (далі - ЦГДК) є головною дегустаційною комісією у виноградарсько-виноробній галузі виробництва виноробної продукції в системі Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Як встановлено пунктом 1.3 Положення, ЦГДК проводить органолептичну оцінку якості виноробної продукції, яка виробляється та пропонується до реалізації суб'єктами господарювання незалежно від форм власності.

Функції ЦГДК встановлено у пунктах 2.1 та 2.2 Положення, відповідно до яких ЦГДК може проводити оцінку якості виноробної продукції:

що виробляється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності, а також для затвердження нових марок такої продукції згідно з ДСТУ 3946-2000 "Система розроблення і поставлення продукції на виробництво. Продукція харчова. Основні положення";

відібраної в процесі виробництва або реалізації відповідними органами державного нагляду (контролю);

що поставляється на експорт, міжнародні і вітчизняні ярмарки і конкурси;

у разі виникнення суперечностей між виробником і одержувачем виноробної продукції;

за зверненням правоохоронних органів тощо.

ЦГДК надає висновки про якість виноробної продукції, зовнішнього оформлення і закупорювання виноробної продукції, вітчизняних та імпортних виноматеріалів, розробляє пропозиції щодо освоєння виробництва або зняття з виробництва окремих марок виноробної продукції, поставки виноробної продукції на експорт, міжнародні і вітчизняні ярмарки і конкурси, розробляє рекомендації з підвищення якості виноробної продукції.

При перевірці податковим органом встановлено, та не спростовано доводами касаційної скарги, що рішення Центральної галузевої дегустаційної комісії виноробної промисловості щодо результатів дегустації спиртів коньячних підприємством не надано. Проведення дегустацій силами інженерів, начальників цехів та директора підприємства вищезазначеним положенням не передбачено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в результаті перевірки податковим органом виявлено списання позивачем 174,44 дал продукції у перерахунку на безводний спирт, з них: 20 листопада 2014 року 166,28 дал б. с. - коньяки та 20 листопада 2015 року 8,16 дал б, с. - напої міцні виноградні та плодові.

При цьому, за результатами перевірки встановлено, що при здійсненні розливу готової продукції відомості про роботу цеху розливу по формі № П-36 оформлялися не щоденно, а наростаючим підсумком за кожен місяць. Втрати готової продукції на лінії розливу нараховувалися відповідно до місячних відомостей про роботу цеху розливу.

Щомісяця, станом на перше число, у цеху розливу проводилися інвентаризації.

Для вирішення даної справи не має значення яким нормативно-правовим актом встановлено норми витрат, оскільки за результатами такої інвентаризації, відомості інвентаризації не складалися, а втрати коньяків при розливі готової продукції не списувалися.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що норми втрат застосовуються тільки у разі фактичної нестачі сировини або продукції при виробництві та зберіганні. Забороняється списання сировини або продукції до встановлення фактичних втрат.

Таким чином, за відсутності рішення керівника підприємства про списання втрат та документів, що підтверджують факт списання таких втрат, вони не можуть вважатися фактично понесеними.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого, касаційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі № 826/19304/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер