Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2020 року

Київ

справа №804/9853/15

адміністративне провадження №К/9901/9959/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №804/9853/15

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк" Шевченка Олександра Володимировича, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк" Луньо І.В. на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року, ухвалену у складі головуючого судді Озерянської С.І., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Сафронової С.В., суддів: Чепурнова Д.В., Поплавського В.Ю.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк" Шевченка О.В., треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 , в якому просив:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк" Шевченка О.В. щодо визнання нікчемними договору ДФО-22-181474 від 17.06.2014, укладеного з ОСОБА_2 на користь третьої особи - ОСОБА_1 , додаткового договору №1 від 17.06.2014 до Договору ДФО-22-181474 від 17.06.2014, укладеного з ОСОБА_1 , транзакції за м/о №1 від 17.06.2014 на суму 8500,00 доларів США;

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором №ДФО-22-181474 строкового вкладу "Актив прибутковий" від 17.06.2014;

- зобов`язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Актив-Банк" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором №ДФО-22-181474 строкового вкладу "Актив прибутковий" від 17.06.2014.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відповідач протиправно не включив його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його права, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, позов задоволено.

Судами встановлено, що 17.06.2014 ОСОБА_2 було укладено договір строкового вкладу "Актив прибутковий" №ДФО-22-181474.

На підставі вказаного договору було відкрито депозитний рахунок № НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 та внесено 8500,00 доларів США (платіжне доручення в іноземній валюті від 17.06.2014 №1) під 7% річних. Згідно п. 1.2. Договору, вклад вносився на строк 1 місяць до 17.07.2014.

17.06.2014 ПАТ "КБ "Актив-Банк" уклав з ОСОБА_1 додатковий договів до договору строкового вкладу "Актив прибутковий" № ДФО-22-181474 від 17.06.2014, згідно якого ОСОБА_1 набув права вкладника.

Разом з цим, постановою Правління Національного банку України від 02.09.2014 №545 "Про віднесення ПАТ "КБ "Актив-банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.09.2014 прийнято рішення № 79 про запровадження з 03.09.2014 тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Актив-банк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "Актив-банк" Шевченка Олександра Володимировича.

03.12.2014 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №134 "Про продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Актив-банк", яким тимчасова адміністрація у ПАТ "КБ "Актив-банк" та повноваження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "Актив-банк" продовжено до 30.12.2014.

23.12.2014 Правлінням Національного банку України було прийнято постанову №838 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк".

24.12.2014 на виконання наведеної постанови НБУ виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Актив-банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким 24.12.2014 було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Актив-банк" та призначено Шевченка Олександра Володимировича уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-банк" з 24.12.2014 по 23.12.2015.

У зв`язку із відкликанням банківської ліцензії та початком ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк", Фонд з 30.12.2014 розпочав виплати коштів вкладникам даного банку. Виплати гарантованої суми відшкодування здійснювалися відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, через установи банка-агента Фонду - ПАТ "ОТП Банк".

24.02.2015 відповідач повідомив позивача листом №559/03-4-1 про те, що визнано нікчемними правочини, які були укладені ПАТ "КБ "Актив-банк" з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме: договів №ДФО-22-181474 від 17.06.2014, додатковий договір №1 від 17.06.2014 до Договору №ДФО-22-181474 та транзакція від 17.06.2014 на суму 8500,00 доларів США. Зі змісту вказаного повідомлення відповідача вбачається, що висновок про визнання правочинів нікчемними ґрунтується на тій підставі, що такі правочини були вчинені після прийняття Національним банком України постанови №349/БТ від 12.06.2014, якою ПАТ "КБ "Актив-банк" було віднесено до категорії проблемних банків.

Позивач, не погоджуючись із таким рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право Уповноваженої особи Фонду на перевірку правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних згідно Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не є абсолютним, а кореспондується з обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими цей Закон пов`язує нікчемність правочину. При цьому суди виходили з того, що жодна з перелічених підстав, вказаних у частині 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не підпадає до застосування у даних правовідносинах, не вказано конкретної підстави нікчемності правочину згідно такого переліку і Уповноваженою особою Фонду.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Уповноважена особа Фонду подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування скарги посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права. Вказує, що його дії щодо проведення перевірки по виявленню нікчемних правочинів та застосування відповідних наслідків повністю відповідають нормам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», порушень прав позивача, як вкладника, при цьому не допущено. Крім того, посилається на те, що перерахування грошових коштів відбулось з в період дії постанови Національного банку України №349/БТ від 12.06.2014 «Про віднесення ПАТ "КБ "Актив-банк" до категорії проблемних», що свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів, що перевищують суми гарантованого відшкодування.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною 1 ст. 3 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

Частинами 3 і 5 цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (до вкладів відносяться і кошти, розміщені на банківських рахунках), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Отже, відшкодування Фондом коштів відбувається лише вкладникам за наявними у банку вкладами в межах граничної суми відшкодування. При цьому обов`язковими умовами, за яких відповідні кошти вважаються вкладом, а особа - вкладником, є залучення банком таких коштів від особи чи для неї на підставі договору банківського вкладу, банківського рахунку або на підставі іменного депозитного сертифіката.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття постанови Правління НБУ № 545 від 02.09.2014 «Про віднесення ПАТ «КБ «Актив-банк» до категорії неплатоспроможних» на депозитному рахунку позивача, відкритому відповідно до договору строкового вкладу "Актив прибутковий" №ДФО-22-181474 від 17.06.2014, перебували кошти в сумі 8500 доларів США.

Кошти на рахунок позивача було зараховано 17.06.2014 відповідно до платіжного доручення № 1 від 17.06.2014.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів ст. 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «КБ «Актив-банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону №4452-VI. При цьому Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «КБ «Актив-банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «КБ «Актив-банк» за рахунок Фонду, на що правильно вказали суди першої та апеляційної інстанцій.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками судів про наявність правових підстав для визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо визнання нікчемними правочинів: договору № ДФО-22-181474 від 17.06.2014; додаткового договору №1 від 17.06.2014 до договору № ДФО-22-181474 від 17.06.2014,та транзакції з м/о № 1 від 17.06.2014 на суму 8500 доларів США, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 38 Закону № 4452-VI Уповноважена особа зобов`язана забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2ь ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ КБ «Актив-банк» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Така позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, №910/24198/16 від 16 травня 2018 року та №819/353/16 від 04 липня 2018 року.

Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Встановлена правова природа згаданого наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемними правочинів: договору № ДФО-22-181474 від 17.06.2014, додаткового договору № 1 від 17.06.2014 до договору № ДФО-22-181474 від 17.06.2014 та транзакції з м/о № 1від 17.06.2014, відтак не може бути розглянута у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

З приводу посилань заявника касаційної скарги на те, що спірний правочин було укладено в період дії обмежень, встановлених постановою Правління НБУ від 12.06.2014 № 349/БТ, зі змінами від 26.06.2014 №382/БТ «Про віднесення ПАТ "КБ "Актив-банк" до категорії проблемних», відповідно до якої були встановлені обмеження в його діяльності, зокрема, щодо зупинення здійснення операцій: в частині залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних осіб, з відкриття вкладних (депозитних) рахунків та поточних рахунків (в тому числі карткових) фізичним особам, в частині зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих у ПАТ "КБ "Актив-банк", колегія суддів касаційного суду зазначає, що відповідно до приписів ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» положення вказаної постанови є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача з її положеннями відповідачем надано не було, як і не надано, всупереч приписів ст. 71 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами) доказів доведення керівництвом банку такої інформації і до відповідальних працівників банку, якими було оформлено з позивачем спірний договір.

Згідно зі ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Частиною 1 статті 354 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк" Луньо І.В. - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» Шевченка Олександра Володимировича щодо визнання нікчемними договору ДФО-22-181474 від 17.06.2014, укладеного з ОСОБА_2 на користь третьої особи - ОСОБА_1 , додаткового договору №1 від 17.06.2014 до Договору ДФО-22-181474 від 17.06.2014, укладеного з ОСОБА_1 , транзакції за м/о №1 від 17.06.2014 на суму 8500,00 доларів США - скасувати, а провадження у вказаній частині позовних вимог - закрити.

В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко,

Судді Верховного Суду