Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2020 року

Київ

справа №400/1954/19

адміністративне провадження №К/9901/30779/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Мартинюк Н.М., Соколова В.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року, прийняте у складі судді Гордієнко Т.О. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Семенюк Г.В. (головуючий), Федусик А.Г., Шляхтицького О.І.

І. Суть спору:

1. Головне управління Національної поліції в Миколаївській області (надалі також позивач) звернулося до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 12.06.2019 ВП № 59069120.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішення суду не виконано з поважних причин, оскільки існують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим, а саме звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції є обставиною, що робить неможливим виконання рішення суду по справі № 1440/1595/18 та є поважною причиною невиконання рішення суду в частині ознайомлення його з нормативно-правовими актами.

3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з огляду на законність і обґрунтованість спірної постанови.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. 14.01.2019 Миколаївським окружним адміністративним судом прийнято рішення по справі № 1440/1595/18 за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Миколаївської області про задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019.

5. 10.05.2019 відкрито виконавче провадження ВП № 59069120 з примусового виконання виконавчого листа № 1440/1595/18 від 25.04.2019, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головне управління Національної поліції в Миколаївській області ознайомити ОСОБА_1 з нормативно-правовими актами, наказами керівництва, посадовими (функціональними) обов`язками за посадою заступника начальника Головного управління-начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначене, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

6. 16.05.2019 ГУНП отримав постанову про відкриття виконавчого провадження та 17.05.2019 надав відповідь до відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області про наявність поважних причин та неможливість виконання ГУНП судового рішення, а саме звільнення ОСОБА_1 20.02.2019 зі служби в поліції. Станом на 17.05.2019 наказ № 46 від 20.02.2019 про звільнення ОСОБА_1 з поліції не скасований, тому він не має спеціального звання та не є поліцейським.

7. Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду по справі №1440/1595/18.

8. 20.05.2019 ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду відмовлено у відстроченні виконання рішення суду.

9. 12.06.2019 постановою державного виконавця накладено штраф на ГУНП в Миколаївській області за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду.

10. Вважаючи вищеозначену постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 31 липня 2019 року, яку залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.

12. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу, оскільки не встановлено наявність поважних причин у позивача невиконання рішення.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

13. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

14. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами не враховано, що звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції є обставиною що робить неможливим виконання рішення суду по справі № 1440/1595/18 в частині видачі ОСОБА_1 службового посвідчення, яке підтверджує його повноваження заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та спеціальне звання полковник поліції, та зобов`язання Головне управління Національної поліції в Миколаївській області ознайомити ОСОБА_1 з нормативно-правовими актами, наказами керівництва, посадовими (функціональними) обов`язками за посадою заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. Наказ ГУНП від 20.02.2019 №46 о/с про звільнення ОСОБА_1 судом не скасовано, він не має спеціального звання, не обіймає посаду у поліції і взагалі не є поліцейським. Таким чином ознайомити його з нормативно - правовими актами, наказами керівництва, посадовими (функціональними) обов`язками за посадою заступника начальника слідчого управління - начальника слідчого управління ГУНП, яку він не обіймає до прийняття рішення Миколаївським окружним адміністративним судом за його позовом про визнання звільнення незаконним (законним) не можливо, а видача йому службового посвідчення, яке в подальшому буде використовуватись ОСОБА_1 , який не є поліцейським як цивільною особою, тобто незаконно, призведе до порушень вимог чинного законодавства та потягне за собою певну юридичну відповідальність.

15. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

V. Джерела права й акти їх застосування

16. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

18. Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

19. 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

20. Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

21. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

22. Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

23. Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

24. Згідно з частиною 6 статті 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

25. Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

26. Згідно із статтею 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення

VI. Висновок Верховного Суду

27. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

29. Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить висновку, що судами в повній мірі дотримано норми матеріального і процесуального права.

30. Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).

31. Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII .

32. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

33. Як вбачається з матеріалів справи, відносно позивача відповідачем було прийнято постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений строк.

34. Так, 10.05.2019 відкрито виконавче провадження ВП № 59069120 з примусового виконання виконавчого листа № 1440/1595/18 від 25.04.2019, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головне управління Національної поліції в Миколаївській області ознайомити ОСОБА_1 з нормативно-правовими актами, наказами керівництва, посадовими (функціональними) обов`язками за посадою заступника начальника Головного управління-начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначене, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

35. Тобто, вказаний виконавчий лист стосується лише зобов`язання Головне управління Національної поліції в Миколаївській області ознайомити ОСОБА_1 з нормативно-правовими актами, наказами керівництва, посадовими (функціональними) обов`язками за посадою заступника начальника Головного управління-начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та не стосується видачі ОСОБА_1 службового посвідчення, яке підтверджує його повноваження заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та спеціальне звання полковник поліції, на що помилково посилається скаржник.

36. Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, станом на день прийняття відповідачем постанови про накладання штрафу від 12.06.2019 рішення суду по справі №1440/1595/18 набрало законної сили, ухвала суду про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, яка набрала б законної сили, судом не приймалась. Виконавчий лист не визнавався таким, що не підлягає виконанню.

37. ГУНП в Миколаївській області не виконувало рішення суду, оскільки вважає, що звільнення ОСОБА_1 20.02.2019 року зі служби в поліції є поважною причиною невиконання рішення суду.

38. Разом з тим, вказана обставина не надає позивачу право не виконувати рішення суду, яке набрало законної сили.

39. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ГУНП в Миколаївській області виконав рішення суду по справі №1440/1595/18 та 19.07.2019 ознайомив ОСОБА_1 з нормативно-правовими актами, наказами керівництва, посадовими (функціональними) обов`язками за посадою заступника начальника Головного управління-начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, тому постановою від 19.07.2019 було закрито виконавче провадження.

40. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

41. Таким чином, доводи, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи, висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

42. При цьому, в силу вимог частин першої, другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

43. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

44. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

45. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області залишити без задоволення.

2. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року, та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року у справі №400/1954/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді

Н.М. Мартинюк

В.М. Соколов