Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року

м. Київ

справа № 640/5468/21

адміністративне провадження № К/990/14183/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/5468/21

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька Дистрибуційна компанія» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Пилипенко О. Є., Глущенко Я. Б., Шелест С. Б.) від 10 квітня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницька Дистрибуційна компанія» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Вінницькій області від 16 листопада 2020 року № 2138354/33892171 про відмову у реєстрації податкової накладної № 610 від 19 серпня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправним та скасувати його;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 610 від 19 серпня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання (09 вересня 2020 року).

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено.

3. Головне управління ДПС у Вінницькій області не погодившись із прийнятим судовим рішенням 16 січня 2023 року (згідно штампу вхідної кореспонденції) подало апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України - не додано документ про сплату судового збору, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

4. Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 22 березня 2023 року до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд».

5. На виконання ухвали суду від 21 березня 2023 року Головне управління ДПС у Вінницькій області надіслало квитанцію про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що 19 грудня 2022 року ним направлено апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2022 року (вих. № 1218/02-32-05 від 19 грудня 2022 року) засобами поштового зв`язку, чек № 2102802937169.

В подальшому 26 грудня 2022 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області на адресу суду направлено клопотання про долучення доказу сплати судового збору. Однак, листом Шостого апеляційного адміністративного суду (вих. № 02.5-10/126/2023 від 06 січня 2023 року) відповідача повідомлено про відсутність інформації щодо надходження на реєстрацію апеляційної скарги у справі № 640/5468/21.

Не зволікаючи, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області 09 січня 2023 року було повторно направлено апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку.

Головне управління ДПС у Вінницькій області вважає, що оскільки воно своєчасно звернулося до апеляційного суду з первісно поданою апеляційною скаргою, яка не отримана судом з незалежних від відповідача причин, наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2022 року.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2022 року у справі № 640/5468/21.

7. Не погодившись із ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року, Головне управління ДПС у Вінницькій області 20 квітня 2023 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

8. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

9. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

10. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Підставою для постановлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження слугували висновки про те, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скаржником не усунуто недоліку апеляційної скарги, оскільки наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

12. При цьому апеляційним судом зауважено, що доводи, вказані апелянтом на підтвердження поважності пропуску строку апеляційного оскарження не підтверджені належними доказами, позаяк інформація про апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, подану 19 грудня 2023 року в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» відсутня.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

14. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області своєчасно (19 грудня 2022 року) було направлено апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду, яка з невідомих причин неотримана судом.

15. Скаржник вважає, що оскільки первинна апеляційна скарга була направлена податковим органом в межах строку, встановленого КАС України, зі сторони контролюючого органу не було зловживання процесуальними правами та не було пропущено процесуальний строк.

16. При цьому скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував статтю 299 КАС України без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема постановах від 23 жовтня 2019 року по справі № 826/7997/18 та від 28 вересня 2022 року по справі № 120/11894/21-а.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

18. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

19. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

20. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 КАС України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

21. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

22. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

23. Статтею 295 КАС України встановлено порядок і строки апеляційного оскарження судових рішень.

24. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

25. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

26. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

27. Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

28. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

29. З аналізу вищевикладеного вбачається, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).

30. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

31. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

32. Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

33. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

34. Також, слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97.

35. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

36. Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

37. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.

38. У справі яка розглядається суд апеляційної інстанції відмовляючи у відкритті апеляційного провадження посилався на невиконання відповідачем вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення строку.

39. Водночас як свідчать матеріали справи, Головне управління ДПС у Вінницькій області доводячи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2022 року у справі № 640/5468/21 вказувало, що 19 грудня 2022 року апелянтом вже подавалась апеляційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2022 року, втім згідно листа Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2023 року, інформація про надходження апеляційної скарги у справі № 640/5468/21 відсутня, тож апелянтом було повторно подано апеляційну скаргу у найкоротший термін, а саме 09 січня 2023 року.

40. На підтвердження доводів щодо своєчасного (первісного) подання апеляційної скарги скаржником до клопотанням про поновлення строку було додано копії чеку № 2102802937169 АТ «УКРПОШТА» про направлення поштового відправлення, платіжного доручення № 11443 від 15 грудня 2022 року, листа Шостого апеляційного адміністративного суду вих. № 02.5-10/126/2023 від 06 січня 2023 року.

41. Додатково Головне управління ДПС у Вінницькій області зауважувало, що первісно подана апеляційна скарга була подана саме 19 грудня 2022 року (вих. № 1218/02-32-05 від 19 грудня 2022 року), і після встановлення обставин щодо її неотримання апеляційним судом, вказану апеляційну скаргу було повторно направлено на адресу суду.

42. Водночас суд апеляційної інстанції вказані доводи відповідача, з наданими доказами на їх підтвердження, не перевірив та спростував, обмежившись при цьому лише зазначенням того, що інформація про апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, подану 19 грудня 2023 року в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» відсутня.

43. Верховний Суд зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку звернення скаржника з апеляційною скаргою є передчасним.

44. У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

45. Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, суд мав перевірити достовірність наведених скаржником доводів щодо обставини, які стали підставою для подання апеляційної скарги поза межами строку апеляційного оскарження, а також з`ясувати чи не вбачається в діях апелянта ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками.

46. У зв`язку з викладеним, колегія суддів уважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

47. Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

48. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

49. Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду

На підставі викладеного, керуючись статтями 345 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року скасувати, а справу № 640/5468/21 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов