Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.04.2019 року у справі №820/5947/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2019 року

м. Київ

справа №820/5947/15

адміністративне провадження №К/9901/14230/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В. М., суддів Желєзного І. В., Стародуба О. П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 (головуючий суддя Бідонько А. В. ) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2015 (колегія у складі суддів Зеленського В. В., П'янової Я. В., Чалого І. С. )

у справі №820/5947/15

за позовом ОСОБА_2

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Павлової Катерини Сергіївни, Харківського міського управління юстиції,

треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_1,

про скасування рішення та запису.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Павлової К. С., Харківського міського управління юстиції, в якому просила:

а) скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Павлової К. С. про державну реєстрацію прав на нерухоме майно №238544 від 05.02.2013;

б) скасувати запис №87014 від 22.01.2013 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу від 24.12.2012, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Золотоус-Жидковою О. О. за реєстровим №3224.

2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
21.12.2015, позов задоволено частково: скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Павлової К. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №238544 від 05.02.2013.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. У касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №238544 від 05.02.2013 державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Павловою К. С. проведено державну реєстрацію права власності на 1/2 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3

5. Підставою для вчинення вказаних реєстраційних дій був договір купівлі-продажу від 24.12.2012, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О. О. за реєстровим № 3224.

6. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22.01.2013 у справі №2/643/239/13 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Харківської міської ради, третя особа ОСОБА_1, про визнання права власності та поділ житлового будинку задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову. Накладено арешт на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1, яка зареєстрована в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №4899815, заборонено вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав на вказане нерухоме майно.

7. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 30.07.2013 у справі №2/643/239/13 позов ОСОБА_2 задоволено частково:

- визнано недійсним договір від 11.12.2012 купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левченко В. Г.

- визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 право спільної часткової власності на житловий будинок загальною площею 119,8 кв. м., житловою площею 56,7 кв. м літ. "А-1" з житловою прибудівлею літ. "А 1-1 ", сінями літ. "аі", тамбуром літ. "а4 ", прибудовою літ. "а5 ", гаражем літ. "И ", басейном літ. "М", льохом літ. "Е ", огорожею літ. " № 4,6-10", за адресою: АДРЕСА_1.

- визначено частки у праві власності на цей житловий будинок наступним чином: за ОСОБА_1-88/200 частини; за ОСОБА_2-51/200 частини; за ОСОБА_4-61/200 частини та визначений порядок користування житловим будинком.

8. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 13.02.2014 апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково:

- рішення Московського районного суду м. Харкова від 30.07.2013 в частині визнання за ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 право спільної часткової власності на житловий будинок загальною площею 119,8 кв. м., житловою площею 56,7 кв. м. літ. "А-1" з житловою прибудівлею літ. "А 1-1 ", сінями літ. "аі ", тамбуром літ. "а4", прибудовою літ. "а5 ", гаражем літ. "И ", басейном літ. "М ", льохом літ. "Е", огорожею літ. " № 4,6-10", за адресою: АДРЕСА_1; визначення часток у праві власності на цей житловий будинок наступним чином; визначення порядку користування житловим будинком - скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 в цій частині задоволено частково:

- визнано прибудову літ. "А 1-1" до житлового будинку АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2;

- визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину прибудови літ. "А 1-1" до житлового будинку АДРЕСА_1, в іншій частині рішення суду залишено без змін.

9. Також судами встановлено, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №168153 від 28.01.2013 зареєстровано обтяження арешт нерухомого майна на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова від
22.01.2013 у справі №2/643/239/13 за ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2

10. Оскільки державним реєстратором вчинено реєстраційну дію щодо нерухомого майна за наявності заборони на це, позивач звернулась до суду з позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірне рішення про державну реєстрацію нерухомого майна підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте за наявності діючого обтяження у вигляду арешту вказаного нерухомого майна.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Третя особа у своїй касаційній скарзі наголошує, що судами попередніх інстанцій було порушено ряд норм процесуального права, в тому числі не встановлено всі обставини, які на думку третьої особи, мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не встановлено чи знав реєстратор про ухвалу суду, якою забезпечено позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборонено щодо нього вчиняти дії. Також вказує, що не встановлено яким чином спірне рішення державного реєстратора порушує права та інтереси позивача.

Суд апеляційної інстанції немотивовано відхилив доводи апеляційної скарги щодо незалучення доу часті у справі ОСОБА_4, про пропуск строку звернення до суду.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

14. Вирішуючи справу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

15. Колегія суддів вважає зазначений висновок судів попередніх інстанцій помилковим, з огляду на наступне.

16. У цій справі ОСОБА_2 оскаржує факт реєстрації за третьою особою у справі права власності на майно, яке на думку позивача належить їй.

17. Розглядаючи подібну справу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від
20.03.2019 (справа №810/1163/17) зазначила наступне:

"32. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

33. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

34. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

35. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов'язання щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про скасування державної реєстрації права власності має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою вже зареєстровано право власності на це майно. При цьому належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора (приватного нотаріуса) як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав позивача) у спорі не змінює цивільно-правового характеру спору.

36. Також Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто реєстраційні дії були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства чи ні.

37. Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо цього майна з відповідачем - особою, яка не заперечує законності дій реєстратора по реєстрації за нею права власності на це нерухоме майно, тому спір має приватноправовий характер. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

За таких обставин, беручи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду у даній категорії справ, колегія суддів дійшла висновку, що спір в цій справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства".

18. Суд не бачить підстав для відступу від цих висновків у справі, що розглядається.

19. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

20. Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному поряду повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно ч. 1 ст. 354 КАС України. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ч. 1 ст. 354 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

21. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 345, 354 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2015 у справі №820/5947/15 скасувати.

3. Провадження у справі №820/5947/15 за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Павлової Катерини Сергіївни, Харківського міського управління юстиції, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_1, про скасування рішення та запису закрити.

4. Роз'яснити позивачу, що цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Кравчук

Суддя І. В. Желєзний

Суддя О. П. Стародуб