Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.04.2019 року у справі №826/4307/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2019 року

Київ

справа №826/4307/16

адміністративне провадження №К/9901/17659/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В. М.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

за участю: секретаря судового засідання Корецького І. О.,

позивача: не з'явився,

відповідача1: представник не з'явився,

відповідача2: представник не з'явився,

відповідача3: представник не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2016 у складі судді Кузьменка А. В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 у складі колегії суддів:

Ганечко О. М. (головуючий), Літвіної Н. М., Коротких А. Ю. у справі №826/4307/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві, Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону про визнання незаконними рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (надалі - ГУ НП у місті Києві), Атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві (надалі - атестаційна комісія), Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону (надалі - апеляційна атестаційна комісія), в якому просив:

1.1. визнати незаконним рішення (висновок) атестаційної комісії від 12.01.2016 про невідповідність позивача займаній посаді;

1.2. визнати незаконним рішення (висновок) апеляційної атестаційної комісії про відхилення скарги позивача на рішення атестаційної комісії;

1.3. визнати незаконним наказ від 26.02.2016 №175 о/с "Щодо особового складу", яким позивача було звільнено, згідно з пунктом 5 (через службові невідповідність) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", з посади поліцейського батальйону супроводження ГУ НП у місті Києві;

1.4. поновити позивача до ГУ НП у місті Києві з 26.02.2016 з наданням відповідної посади;

1.5. стягнути з ГУ НП у місті Києві на користь позивача середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу;

1.6. зобов'язати внести зміни до трудової книжки і зазначенням причин поновлення на службі.

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2016 позов задоволено частково.

2.1. Визнано протиправним та скасовано рішення (висновок) атестаційної комісії, оформлене протоколом від 12.01.2016, в частині невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді.

2.2. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП у місті Києві від 26.02.2016 №175 о/с "Щодо особового складу" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

2.3. Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського батальйону супроводження ГУ НП у місті Києві.

2.4. Стягнуто з ГУ НП у місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2.5. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

2.6. Вирішено вийти за межі позовних вимог та визнано протиправними дії ГУ НП у місті Києві щодо проведення атестації ОСОБА_1.

3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2016 скасовано в частині задоволення позову про стягнення з ГУ НП у місті Києві на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та ухвалено нову постанову в цій частині, якою стягнуто з ГУ НП у місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.02.2016 по 16.05.2017 у розмірі 75826,40 грн. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2016 залишено без змін.

4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

4.1. Наказом ГУ НП у місті Києві від 07.11.2015 №43 о/с "Щодо особового складу" ОСОБА_1 призначено на службу в поліцію, з присвоєнням спеціального звання "старший сержант поліції", як такого, що прибув з Головного управління МВС України в місті Києві.

4.2. Атестаційною комісією проведено з позивачем співбесіду, результати якої оформлено протоколом від 12.01.2016 ОП №15.00000128.0001175, згідно з яким члени комісії дійшли до висновку, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, про що зроблено запис в розділ ІV атестаційного листа.

4.3. Не погодившись із висновком атестаційної комісії, ОСОБА_1 подав скаргу до апеляційної атестаційної комісії, яка рішенням від 02.02.2016 залишила його скаргу без розгляду.

4.4. На підставі атестаційного листа та висновку атестаційної комісії від
12.01.2016, оспорюваним наказом ГУ НП у місті Києві від 26.02.2016 №175 о/с "Щодо особового складу" старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського батальйону супроводження Головного управління, з 01.03.2016 звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

5. Приймаючи оскаржувані судові рішення суди попередніх інстанції виходили з того, що підстав для атестування позивача, прийнятого на службу в поліцію безстроково, не було і атестаційна комісія приймала рішення про невідповідність позивача займаній посаді без урахування всіх даних про особу.

6. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині, зазначив про необхідність вказівки у ній суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. Відповідач 1 - ГУ НП у місті Києві, подав касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

8. Аргументи скаржника полягають у тому, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, частин 1, 2, 3 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію". Скаржник наголошує, що наведені норми визначають мету проведення атестування та наділяють керівника органу поліції повноваженнями приймати рішення щодо проведення атестування поліцейського. На думку скаржника, Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 №1465, передбачено наявність в атестаційної комісії виключних повноважень проводити атестування поліцейських та приймати рішення за наслідками його проведення на підставі всебічного розгляду зібраних матеріалів та проведення співбесіди з поліцейським, що і було зроблено у випадку з позивачем. Крім того скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції невірно обраховано період вимушеного прогулу та розмірі середнього заробітку, який підлягав присудженню позивачу з відповідача 1.

9. Позивач заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не подав.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

10. Конституція України:

"Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

11. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (надалі-Закон №580-VIII):

Стаття 57. Атестування поліцейських

"1. Атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

2. Атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

3. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

4. Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

5. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України".

Стаття 58. Безстроковість призначення на посаду поліцейського

"1. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

2. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту".

Стаття 59. Служба в поліції

"1. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень..3. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

4. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України".

Стаття 77. Звільнення зі служби в поліції

"1. Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:..5) через службову невідповідність".

Стаття 94. Грошове забезпечення поліцейських

"..2. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України".

Розділ XI

Прикінцеві та перехідні положення

"9. Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (надалі-Закон №580-VIII, упродовж трьох місяців з дня опублікування Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (надалі-Закон №580-VIII можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції".

12. Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за №1445/27890 (надалі - Інструкція №1465):

І. Загальні положення

"..3. Атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

4. Рішення про проведення атестування та про строки, у які проводиться атестування, приймає Голова Національної поліції України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами.

5. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками".

ІІ. Атестаційні комісії

"..2. У Національній поліції України створюються такі атестаційні комісії:..2) атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України. До повноважень атестаційної комісії органу поліції належить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції".

ІV. Порядок організації, підготовки, проведення атестування

"..11. Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

12. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується..15. Атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків:

1) займаній посаді відповідає;

2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;

3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;

4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

16. Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:

1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);

2) показники службової діяльності;

3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;

4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;

5) наявність заохочень;

6) наявність дисциплінарних стягнень;

7) результати тестування;

8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження)..20. Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

21. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу..24. За результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції..28. Керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу".

13. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (надалі - Постанова №100):

"1. Цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках:..з) вимушеного прогулу".

2. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час..5. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати..8. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період".

14. Постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 №988 (надалі - Постанова №988):

"..2. Виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ".

15. Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від
06.04.2016 №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 (надалі - Порядок №260):

"..9. При виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата".

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

16. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач після набрання чинності ~law13~, прийнятий на службу в поліцію відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" ~law14~. Отже, виходячи з норм ~law15~, він вважався призначеним на посаду поліцейського безстроково та міг бути звільнений виключно з підстав визначених ~law16~.

17. Передумовою для застосування підстави для звільнення поліцейського зі служби, вказаної у ~law17~, є встановлення його службової невідповідності у порядку та спосіб, передбачені ~law18~, у тому числі, за наслідками проведення атестування.

18. Атестування поліцейських проводиться з метою та за наявності підстав, що визначені у ~law19~, а також у пункті 3 розділу І Інструкції №1465. Мета і підстави проведення атестування поліцейських не є тотожними поняттями, оскільки мета - це те, що необхідно досягнути за наслідками проведення атестування, а підстава - причина, достатній привід для його проведення.

19. Тому, посилання відповідача на мету проведення атестування поліцейських, визначену у ~law20~, як на підставу для його проведення, є необґрунтованим і свідчить про вихід останнього за межі наданих повноважень.

20. Наведений у ~law21~, а також у пункті 3 розділу І Інструкції №1465 перелік підстав проведення атестування поліцейських є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Аналіз цих норм дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають виключно поліцейські, які претендують на вищу посаду, щодо яких вирішується питання про переведення їх на нижчу посаду або щодо звільнення через службову невідповідність.

21. При цьому, кожна із зазначених у ~law22~ підстав проведення атестування повинна також бути пов'язана з певними передумовами. Зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, має бути зумовлене існуванням реальних причин вважати, що поліцейським допущені відповідні порушення.

22. Атестування поліцейського після прийняття його на службу в поліцію, окремо від вирішення питань, перелічених у ~law23~ (призначення на вищу посаду, переведення на нижчу посаду, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність), не відповідає меті та завданням атестування поліцейських і суперечить вимогам ~law24~.

23. Передбачені частиною 4 статті 57 №580-VIII повноваження керівника поліції та/або керівників органів (закладів, установ) поліції приймати рішення про проведення атестування поліцейських теж можуть реалізовуватись останніми виключно з підстав і з метою, визначених ~law25~.

24. Норми пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" ~law26~ також не закріплювали можливості проведення атестування в якості вимоги для прийняття на службу в поліцію працівників міліції, які виявили таке бажання.

25. Тому, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідачів повноважень щодо проведення атестування позивача.

26. Вирішуючи даний спір суди попередніх інстанцій, на основі досліджених доказів, з'ясували, що згідно атестаційного листа ОСОБА_1, він охарактеризований безпосереднім керівником - начальником відділення батальйону супроводження ГУНП у місті Києві майором поліції Костецьким О. В. виключно з позитивного боку, зокрема як сумлінний та професійно підготовлений працівник. За результатами тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) позивач набрав 30 бали із 60 максимально можливих та за тестом на загальні здібності та навички - 28 балів із 60 максимально можливих, всього 58 бали.

27. Проте, у протоколі атестаційної комісії від 12.01.2016 ОП №15.00000128.0001175 зазначено, що за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення члени комісії дійшли до висновку про те, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, про що зроблено запис в розділ ІV атестаційного листа.

28. При цьому, під час проведення атестації позивача членами атестаційної комісії досліджено атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", інформацію з відкритих джерел. Зауважень щодо вказаних документів у членів атестаційної комісії не було. У вказаному протоколі зазначено, що членами атестаційної комісії особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, що стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше.

29. Колегія суддів вважає, що на підставі встановлених фактичних обставин справи, суди попередніх інстанції дійшли вірних висновків про те, що рішення (висновок) атестаційної комісії не містить висновків щодо обставин, передбачених пунктом 16 розділу IV Інструкції №1465 та факту невідповідності позивача вимогам, які пред'являються до нього як до особи, яка перебуває на відповідній посаді, а тому, є необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.

30. При цьому, формальне зазначення атестаційною комісією у висновку усіх необхідних складових, саме по собі, не може свідчити про обґрунтованість рішення, наявність законних підстав для його прийняття відносно позивача та дотримання атестаційною комісією вимог пункту 20 розділу IV Інструкції №1465.

31. За змістом частин 1, 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

32. Отже, Верховний Суд як суд касаційної інстанції позбавлений можливості переглядати оскаржувані судові рішення інакше, аніж на підставі та в межах встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та/або самостійно встановлювати обставини справи чи перевіряти докази.

33. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з приводу незаконності звільнення позивача і необхідності його поновлення на службі та вказує, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень у цій частині позовних вимог правильно застосували норми матеріального права, а також не допустили порушень норм процесуального права і доводи касаційної скарги цього не спростовують. Тому, оскаржувані судові рішення у відповідній частині підлягають залишенню без змін.

35. Разом з цим, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що суди попередніх інстанцій при вирішенні питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу неправильно застосували норми матеріального права.

36. Так, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення взагалі не визначив розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягав присудженню позивачу.

37. Суд апеляційної інстанції, усуваючи наведені порушення вимог законодавства та визначаючи розмір середнього заробітку позивача, застосував Постанову №100 - виходив з кількості робочих днів при обрахунку середньоденної заробітної плати та загального розміру середнього заробітку.

38. У свою чергу, частиною 2 статті 94 та пунктом 2 Постанови №988 встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції повинен визначатися Міністерством внутрішніх справ. Дані норми є відсилочними та обумовлюють існування спеціального нормативно-правового акта для унормування порядку (механізму) нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським, яким є Порядок №260.

39. Норми Порядку №260 закріплюють необхідність обрахунку середнього грошового забезпечення поліцейських за час вимушеного прогулу, виходячи з календарних днів такого прогулу. Водночас, відповідно до пункту 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, яким затверджено цей Порядок, останній набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності ~law28~.

40. ~law29~ був опублікований в газеті Голос України 06.08.2015 за №141-142, отже, він набрав чинності 07.11.2015 (окрім норм, визначених пунктом 1 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення"). Проте, Порядок №260 опубліковано в газеті Офіційний вісник України від 27.05.2016 №39 і враховуючи норми статей 57, 58 Конституції України не може поширювати свою дію на правовідносини, які виникли до моменту набрання ним чинності.

41. У справі, що розглядалася, період вимушеного прогулу позивача тривав з
26.02.2016 по 16.05.2017 тобто, як протягом дії Постанови №100, так і Порядку №260, з урахуванням чого слід обраховувати середнє грошове забезпечення позивача.

42. Проте, суди попередніх інстанцій, не дослідили доказів і не встановили обставин щодо тривалості періоду вимушеного прогулу позивача, розміру його середньоденної та, як наслідок, середньої заробітної плати, а також загального розміру середнього грошового забезпечення, що підлягало присудженню на користь позивача, які мали безпосереднє значення для правильного вирішення справи у відповідній частині позовних вимог.

43. Пунктами 1, 2 частини 2, частиною 4 статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази або необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

44. Враховуючи викладене, судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд у цій частині до суду першої інстанції.

45. З огляду на це, касаційна скарга підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст.ст. 344, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

46. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України у м.

Києві задовольнити частково.

47. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 у справі №826/4307/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві, Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати і в цій частині направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

48. В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від
28.12.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від
16.05.2017 у справі №826/4307/16 залишити без змін.

49. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддяВ. М. ШарапаСуддіВ. М. Бевзенко Н. А. Данилевич