Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 26.08.2018 року у справі №826/2533/16 Ухвала КАС ВП від 26.08.2018 року у справі №826/25...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.08.2018 року у справі №826/2533/16



ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2019 року

Київ

справа №826/2533/16

провадження №К/9901/60379/18

К/9901/59560/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Гриціва М. І. розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційними скаргами ОСОБА_2 та Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бабенка К. А., Літвіної Н. М., Сорочка Є. О. від 24 липня 2018 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - ОСОБА_2, у якому просила скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чуйко Г. Г. за №~organization0~ про державну реєстрацію права власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 у місті Києві, за ОСОБА_2

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

3. Рішення суду мотивовано тим, що при здійсненні дій щодо реєстрації права власності на майно державний реєстратор не встановлює обставин дійсності/не дійсності поданих документів, а встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту визнання недійсним договору купівлі - продажу нерухомості від 28.12.1995, реєстраційний номер А8427/11510, за яким ОСОБА_2 набуто право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, а також факту державної реєстрації обтяжень на вказане нерухоме майно. ОСОБА_1 не доведено факту порушення її прав та законних інтересів у вказаних правовідносинах.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чуйко Г. Г. за №~organization1~ про державну реєстрацію права власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, за ОСОБА_2

5. Рішення суду мотивовано тим, що державний реєстратор прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чуйко Г. Г. мала встановити відповідність поданих документів вимогам законодавства, тому як разом із заявою від 16.06.2015 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подано копію паспорта громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_1, виданого Солом'янським РУ ГУМВС України у місті Києві 24.02.2012, а під час підписання заяви від 24.06.2015 щодо розподілу часток між співвласниками ОСОБА_2 для засвідчення справжності її підпису та встановлення її особи надано паспорт серії НОМЕР_2, виданий Солом'янським РУ ГУМВС України у місті Києві
10.05.2013. Тому відповідачем протиправно здійснено державну реєстрацію права власності за третьою особою на підставі втраченого недійсного паспорта громадянина України. Оскільки ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, оспорюване рішення відповідача про реєстрацію права власності на 1/4 частину вказаної квартири за третьою особою, стосується її прав та законних інтересів у цих правовідносинах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6 Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві та ОСОБА_2 звернулись із касаційною скаргою, у якій просять її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно витягу державного реєстру речових прав на нерухоме майно 1/2 квартири АДРЕСА_1, зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1

01.07.2015 державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чуйко Г. Г. прийнято рішення №~organization2~ про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Касаційна скарга Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві обґрунтована тим, що при здійсненні дій щодо реєстрації права власності на майно державний реєстратор не встановлює обставин дійсності/недійсності поданих документів, а встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. ОСОБА_1 не доведено факту порушення її прав та законних інтересів у вказаних правовідносинах.

9. Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована тим, що відповідач, отримавши заяву про державну реєстрацію права власності за нею 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, встановив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. На час вчинення реєстраційної дії договір купівлі-продажу нерухомості від 28.12.1995, за яким нею набуто право власності на вказане нерухоме майно, не визнано недійсним. Щодо наявності в матеріалах реєстраційної справи копій різних паспортів громадянина України, виданих на її ім'я, вказана обставина не є підставою для відмови у здійснені державної реєстрації у розумінні вимог статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

10. У відзивах на касаційні скарги ОСОБА_1, посилаючись на законність постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін.

11. У відзиві на касаційну скаргу Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

13. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - КАС України у редакції, чинній на час спірних правовідносин) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

14. На підставі пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

15. Згідно із частиною 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

16. Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

17. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року та на час прийняття рішень судами), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

18. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

19. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

20. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

21. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

22. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

23. За правилами пункту 1 частини 1 статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

24. З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги заявлено на поновлення порушеного цивільного права позивача. Спірні правовідносини виникли у зв'язку із прийняттям державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чуйко Г. Г. рішення про державну реєстрацію права власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 у місті Києві, за ОСОБА_2, правомірність набуття якого позивач ставить під сумнів. Тому, Верховний Суд, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, впливає на майнові права позивача і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

25. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 28 серпня 2018 року у справі №820/8219/15 (провадження №11-582апп18) та від 11 вересня 2018 року у справі №817/2398/15 (провадження №11-354апп18), і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такого висновку.

26. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

27. За нормами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

28. Відповідно до пункту 5 частини 1 стаття 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

29. Згідно зі статтею 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтею 354 КАС України. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 354 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

30. Відповідно до статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1).

31. Відповідно до частини 1 статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої частини 1 статті 239 КАС України, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Таким чином, судові рішення підлягають скасуванню у повному обсязі із закриттям провадження у даній справі.

Керуючись статтями 339, 341, 345, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_2 та Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2018 року - скасувати.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення.

Роз'яснити право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати