Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2018 року

Київ

справа №821/506/17

адміністративне провадження №К/9901/41651/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держаної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (суддя І.І. Войтович) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (судді: О.О. Кравець (головуючий), С.Д. Домусчі, М.П. Коваль) у справі № 821/506/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Держаної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4.) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держаної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Херсонській області) про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення від 02.02.2017 № 0002421305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 6 924,58 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням - 5 539,66 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 384,92 грн; податкового повідомлення-рішення від 02.02.2017 № 0002411305, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 510,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 02.02.2017 № 0002401305, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 2 815,22 грн; вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 02.02.2017 № Ф-0002391305, якою позивача зобов'язано сплатити недоїмку в сумі 14 076,12 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 2012 року не проводив свою господарську діяльність та не отримував доходи, про що зазначав у відповідних деклараціях, а виявлені під час перевірки ФОП ОСОБА_4 контролюючим органом доходи, обумовлені помилкою Білозерського районного центру зайнятості при подачі звіту форми 1ДФ за період з 01.01.2013 по 15.01.2015, в якому зазначено податковий номер позивача замість ідентифікаційного номеру сина позивача - ОСОБА_5, який також є фізичною особою-підприємцем та за перевіряємий період надав відповідно до укладених договорів послуги Білозерському районному центру зайнятості, у зв'язку з цим прийняті контролюючим органом рішення є протиправними та такими, що прийняті відповідачем з порушенням норм податкового законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 02.02.2017 № 0002421305, яким ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 6 924,58 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням - 5 539,66 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 384,92 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 02.02.2017 № 0002411305, яким до ОСОБА_4 застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 510,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 02.02.2017 № 0002401305, яким до ОСОБА_4 застосовано штрафні санкції в розмірі 2 815,22 грн. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 02.02.2017 № Ф-0002391305, якою зобов'язано ОСОБА_4 сплатити недоїмку в сумі 14 076,12 грн. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.02.2017 № 0002421305 та № 0002411305, рішення про застосування до позивача штрафних санкцій від 02.02.2017 № 0002401305 та вимогу від 02.02.2017 № Ф-0002391305 діяв всупереч та не у відповідності до вимог податкового законодавства України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_4 у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в період з 07.12.2016 по 09.12.2016 відповідно до наказу Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 28.11.2016 № 929 та повідомлення від 28.11.2016 № 727/21-03-13-05 виданого Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, службовою особою податкового органу, була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 15.01.2015, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 15.01.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 15.01.2015.

За результатами даної перевірки було складено акт від 16.12.2016 року № 892/21-03-13-05, в якому зазначено, що перевіркою були встановлені порушення статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» занижено суму єдиного внеску з чистого оподатковуваного доходу за перевіряємий період - 14 076,12 грн; п. 177.10, ст. 177 Податкового кодексу України, відсутня книга обліку доходів та витрат за перевіряємий період; пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, занижено загальний оподатковуваний дохід за перевіряємий період на суму 36 931,08 грн, що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 5 539,66 грн.

На підставі вказаного акту перевірки позивача, відповідачем було прийнято: податкове повідомлення-рішення від 02.02.2017 № 0002421305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 6 924,58 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням - 5 539,66 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 384,92 грн; податкове повідомлення-рішення від 02.02.2017 № 0002411305, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 510,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 02.02.2017 № 0002401305, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 2 815,22 грн; вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 02.02.2017 № Ф-0002391305, якою зобов'язано позивача сплатити недоїмку в сумі 14 076,12 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали відомості із бази даних ДРФО Білозерського РЦЗ, відповідно до яких ФОП ОСОБА_4 у 2013 році отримано доходи за ознакою 157-(від проведення господарської діяльності) у сумі 29 603,19 грн, у 2014 році у сумі 7 327,89 грн. В ході перевірки встановлено заниження позивачем оподатковуваного доходу на 36 931,08 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, посилається на необґрунтованість спірних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, необ'єктивний аналіз судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи та оцінку поданих доказів, на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішення не було враховано положень статей 4, 6, 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та окремих положень Податкового кодексу України, що у своїй сукупності призвело до порушень судами норм процесуального та матеріального права при прийнятті рішень.

7. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

8. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Податковий кодекс України (у редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин):

9.1. Пункт 56.21 статті 56.

У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

9.2. Підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

9.3. Пункт 79.2 статті 79.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

9.4. Пункт 102.1 статті 102.

Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

10. Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 1 частини першої статті 4.

Платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

10.2. Частина перша статті 5.

Облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

10.3. Частини друга, третя статті 9.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках,передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

12. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

13. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані: податкове повідомлення-рішення від 02.02.2017 № 0002421305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 6 924,58 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням - 5 539,66 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 384,92 грн; податкове повідомлення-рішення від 02.02.2017 № 0002411305, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 510,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 02.02.2017 № 0002401305, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 2 815,22 грн; вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 02.02.2017 № Ф-0002391305, якою позивача зобов'язано сплатити недоїмку в сумі 14 076,12 грн, діяв всупереч та не у відповідності до вимог податкового законодавства України.

У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що Білозерським районним центром зайнятості при подачі звіту форми 1 ДФ за період з 01.01.2013 по 2015 рік помилково зазначено ідентифікаційний податковий номер ФОП ОСОБА_4 (НОМЕР_6) замість ФОП ОСОБА_5 (НОМЕР_5), який у перевіряємий контролюючим органом період надавав відповідно до укладених договорів послуги Білозерському центру зайнятості та саме ФОП ОСОБА_5 було отримано доходи, які відображені в податкових деклараціях та базах даних контролюючого органу. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Білозерським районним центром зайнятості було виправлено вказану помилку шляхом подання до контролюючого органу уточнюючих (корегуючи) декларацій від 12 січня 2017 року та квитанції про уточнення та виправлення помилки.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з вимогами податкового законодавства, зокрема, встановленими підпунктами 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (у редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний надавати особі копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Недотримання контролюючим органом вказаних вимог податкового законодавства є підставою для визнання такої перевірки незаконною та призводить до відсутності відповідних правових наслідків її проведення. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач не отримував від відповідача (уповноважених осіб відповідача) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

14. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Держаної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року слід залишити без задоволення.

15. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

16. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держаної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі № 821/506/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду