Історія справи

Постанова КАС ВП від 18.11.2021 року у справі №809/1033/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 809/1033/17

адміністративне провадження № К/9901/43355/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О. П.,

суддів - Єзерова А. А., Кравчука В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 (суддя - Могила А. Б. ) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 (судді - Мікула О. І., Курилець А. Р., Кушнерик М. П. ) у справі за позовом Комунального підприємства Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій,

встановив:

У липні 2017 року КП Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" (далі - КП "МІУК") звернулось до суду з позовом, в якому просило:

скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 05.07.2017.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі звернення ОСОБА_1 від
27.04.2017, колективного звернення мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_1 від
25.04.2017 та погоджень, наданих Державною регуляторною службою України від
02.06.2017 №3995 та №3996 Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області 15.06.2017 видало наказ №1 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) діяльності суб'єкта господарювання Комунального підприємства Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" з метою перевірки правильності формування, встановлення та застосування цін (тарифів) на послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та чинного законодавства у сфері ціноутворень. (а. с. 46-47)

Предметом зазначеного позапланового заходу була перевірка правильності формування, встановлення та застосування цін (тарифів) на послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та чинного законодавства у сфері ціноутворень. Термін проведення перевірки встановлено з 16.06.2017 по
30.06.2017.

Запис про початок проведення даного заходу державного нагляду (контролю) зроблено 16.06.2017 за №47 в журналі реєстрації перевірок у суб'єкта господарювання. (а. с. 12-15)

На підставі направлення від 15.06.2017 №1 та наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області №1 від 15.06.2017 "Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)" посадовими особами відповідача 16.06.2017 розпочато позаплановий захід державного нагляду (контролю) за дотриманням позивачем порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та вимог чинного законодавства у сфері ціноутворень. (а. с. 43-44)

16.06.2017 позивач отримав наказ про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та направлення від 15.06.2017 №1, що не заперечується сторонами у справі.

21.06.2017 позивачем до відповідача надіслано вимогу щодо припинення заходу державного нагляду, яка мотивна відсутністю оприлюдненого на сайті Держпродспоживслужби уніфікованої форми Акту перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, що затверджена наказом Держпродспоживслужби. (а. с. 59)

За результатами розгляду даної вимоги, відповідачем листом від 22.06.2017 №1715 повідомлено позивача, що вимога про припинення позапланового заходу державного нагляду є такою, що не підлягає задоволенню. (а. с. 60)

26.06.2017 позивачем повторно не допущено посадову особу відповідача до проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підприємстві.

27.06.2017 позивачем вдруге подано до відповідача вимогу про припинення заходу державного нагляду (контролю), вказуючи при цьому на протиправність наказу відповідача №118 від 15.06.2017, яким затверджено уніфіковану форму акта перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. (а. с. 61-62)

Листом від 29.06.2017 №1785 відповідач повідомив, що підстав для припинення позапланового заходу державного нагляду (контролю) немає. (а. с. 63)

30.06.2017 за результатами перевірки складено Акт перевірки №1 дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, в якому зафіксовано, що після направлення позивачем вимоги про припинення заходу державного нагляду (контролю), при спробі здійснити державний нагляд, інспектора було не допущено, чим створено перешкоди виконання відповідачем покладених на нього функцій та унеможливлено здійснення перевірки суб'єкта господарювання для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Крім того, позивачем станом на 29.06.2017 не надано всіх документів на вимогу інспектора. (а. с. 9-11)

05.07.2017 відповідач прийняв рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій, яким за створення перешкод уповноваженим органам виконавчої влади при виконанні покладених на них функцій, що полягає в ненаданні на вимогу державного інспектора матеріалів, необхідних для проведення позапланового заходу, накладено на позивача штраф у розмірі 3400 грн. (а. с. 8)

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що посадовими особами КП "МІУК" не створювалось жодних перешкод відповідачу для проведення позапланового заходу, твердження про ненадання документів для перевірки не відповідають дійсності, порушень абзацу 4 статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з боку підприємства не допущено, а тому накладення адміністративно-господарських санкцій суперечить вимогам закону, а оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм закону та є протиправним.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.09.2017, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем доведено факт створення позивачем перешкод уповноваженим органам виконавчої влади при виконанні покладених на них функцій, що полягає в ненаданні на вимогу державного інспектора матеріалів, необхідних для проведення позапланового заходу, у зв'язку з чим встановити наявність чи відсутність порушень щодо підняття тарифів позивачем за надання послуг з утримання будинків та споруд не виявилося можливим, а тому до позивача правомірно застосовано адміністративно-господарські санкції у виді штрафу у розмірі 3400 грн. Жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях позивача створення перешкод для виконання Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області покладених на них функцій, до суду не надано і судами таких обставин не встановлено.

При цьому суди виходили з безпідставності покликань позивача на те, що державним інспектором під час проведення перевірки не заявлено вимоги про надання документів, оскільки такі не знайшли свого підтвердження ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду.

З ухваленими у справі рішеннями не погодився позивач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що перед початком перевірки підприємство не отримувало переліку документів, необхідних для здійснення позапланового заходу державного нагляду і контролю, а в подальшому неодноразово зверталось до відповідача та Держспоживслужби України із вимогою про припинення проведення перевірки. Наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні докази про вручення відповідачем позивачу переліку документів, необхідних для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в МІУК, так само як і відсутні будь-які докази того, що керівництво підприємства відмовилось на вимогу відповідача надавати необхідні для проведення перевірки документи, а ряд документів, які наявні у відповідача, могли бути отримані відповідачем від інших контролюючих органів, які проводили перевірку на підприємстві, а також з вільного доступу інтернет ресурсів.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення", в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 242 КАС України (в редакції після 15.12.2017) рішення суду має бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічного змісту приписи містила стаття 159 КАС України в редакції, яка діяла станом на час вирішення справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності рішення про застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій ґрунтуються на тому, що позивач отримав перелік документів, необхідних для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю), частково надав необхідні для проведення перевірки документи, а в наданні інших документів відмовив.

Водночас, в порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення жодних доказів на підтвердження факту отримання переліку документів судам надано не було, хоча інші документи щодо проведення перевірки містять підписи про їх отримання уповноваженою особою позивача (наказ від 15.06.2017 №1 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), направлення від 15.06.2017 №1).

Також, постановляючи рішення суди першої та апеляційної інстанцій не зазначили жодного доказу, якими б підтверджувався факт часткового виконання представником позивача вимоги про надання зазначених у переліку документів. Такі документи в матеріалах справи відсутні, судами не досліджувались і їх походження не з? ясовувалось.

При цьому, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, заперечив як факт отримання переліку документів необхідних для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю), так і факт часткового надання таких документів, однак належної оцінки таким показанням судами не дано, а надано перевагу протилежним за змістом поясненням представника відповідача, якого не допитували як свідка.

Такі порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин справи.

В силу приписів статті 341 КАС України, в редакції після 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 2 статті 272 КАС України (в редакції станом на час відкриття касаційного провадження у цій справі) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України (в редакції станом на час касаційного перегляду) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які мають визначальне значення для правильного вирішення спору по суті, допустили порушення норм процесуального права, а тому рішення судів підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Комунального підприємства Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук