Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 260/3361/24

адміністративне провадження № К/990/22925/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів: Блажівської Н.Є., Яковенка М.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року (суддя Гебеш С.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року (Онишкевич Т.В., Гудим Л.Я., Мікула О.І.) у справі за позовом Приватного підприємства «Варіант МС» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Приватне підприємство «Варіант МС» (далі - ПП «Варіант МС», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області, відповідач), у якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення: від 26.04.2024 № 0003818107-16-07-03 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 165 489 грн; від 26.04.2024 № 0003822107-16-07-03 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 7 260 506 грн; від 26.04.2024 № 0003819107-16-07-03 про застосування штрафу у розмірі 52 906 грн за відсутність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних; від 29.04.2024 № 000/3856/0902 про застосування штрафу у розмірі 325 114,58 грн за порушення граничних термінів реєстрації розрахунків коригування акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних.

На обґрунтування позовних вимог посилалось на дотримання ним приписів законодавства при здійсненні операцій зі своїми контрагентами та вказувало на те, що повністю і своєчасно виконало свій обов`язок щодо обчислення і сплати податків, належним чином задекларувало дохід при обчисленні податку на прибуток та податкові зобов`язання при обчисленні ПДВ та сплатило належні суми податків до бюджету.

Наголошувало на тому, що жодних податкових вигод від вказаних операцій підприємство не отримувало і не знижало платежів до бюджету.

Вказувало, що висновки акту перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не узгоджуються з приписами чинного податкового законодавства.

Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 27.12.2024 позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 26.04.2024 № 0003818107-16-07-0 та від 29.04.2024 № 000/3856/0902 повністю, а також від 26.04.2024 № 0003822107-16-07-03 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму 7 138 499 грн та від 26.04.2024 № 0003819107-16-07-03 у частині застосування штрафу у розмірі 23 800 грн за відсутність реєстрації в ЄРПН. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.04.2025 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 залишив без змін.

Постановляючи такі рішення суди виходили з того, що позивачем при здійсненні операцій з контрагентами ТОВ «Тенпром ЛТД», ТОВ «Дата Сістем», ТОВ «СПП «Лана», ТОВ «Весрайт», ТОВ «Перфоманс Уж», ТОВ «Ейленс Груп», ТОВ «Тенерджі», ТОВ «Мартін Мейд»,ТОВ «Агат Лайт», ТОВ «Енкол», ТОВ «Ліден Трейд» дотримано приписи законодавства, повністю і своєчасно виконано обов`язок щодо обчислення і сплати податків, належним чином задекларовано дохід та податкові зобов`язання при обчисленні ПДВ, а також сплачено належні суми податків до бюджету.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення в частині задоволення позовних вимог як такі, що прийняті із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається на те, що сукупність встановлених перевіркою фактів свідчить про нереальність проведення операцій між ПП «Варіант-МС» та ТОВ «Тенпром ЛТД», ТОВ «Дата Сістем», ТОВ «СПП Лана», ТОВ «Весрайт», ТОВ «Перформанс-УЖ», ТОВ «Тенерджі», ТОВ «Енкол», ТОВ «Ліден Трейд», ТОВ «Агат Лайт», ТОВ «Мартін Мейд», ТОВ «Ейленс Груп», а надані первинні документи не відповідають нормам чинного законодавства та формально складались на нереальні (безтоварні) операції; відомості, внесені в них, не відповідають цілям (меті здійснення) операцій.

Наголошує на тому, що судами порушено норми процесуального права щодо неповного встановлення обставин справи (суди належним чином не з`ясували обставини у справі щодо невідповідності наданих документів, вимогам чинного законодавства та що докази, які містяться в матеріалах справи, в сукупності свідчать про нереальність таких господарських операцій).

Звертає увагу, що суди першої та апеляційної інстанцій надали оцінку кожному окремому факту, проте залишили поза увагою, що докази, які містяться в матеріалах справи, у своїй сукупності свідчать про те, що реального руху активів не відбувалося.

Зазначає, що перевіркою встановлено, що фактичне постачання нафтопродуктів на адресу ТОВ «Дата Сістем» від позивача не відбувалося, первинні документи складені без реального здійснення господарських операцій, а кошти, отримані позивачем від ТОВ «Дата Сістем», як дохід від реалізації нафтопродуктів, перевіркою виключені зі складу доходів, оскільки такі є авансовими платежами і відповідно до статті 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, не визнаються доходами. Оскільки ТОВ «Дата Сістем» визнано банкрутом постановою Господарського суду Одеської області від 17.08.2023 у справі № 916/2150/23, то платежі, отримані позивачем як оплата за нібито поставлені товари, повинні були бути включені до складу доходу платника відповідно до абзацу «з» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

У відзиві позивач вказує, що доводи касаційної скарги не ґрунтуються на встановлених обставинах справи, не підтверджені допустимими доказами та спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій фактичними обставинами.

Протягом охопленого перевіркою періоду позивач здійснював господарську діяльність за основним видом діяльності (КВЕД) - 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами», а саме: здійснював оптову торгівлю ПММ, роздрібну реалізацію палива (нафтопродуктів) через мережу АЗС, надання послуг перевезення ПММ тощо. При здійсненні діяльності позивач використовував як власні, так і орендовані основні засоби - склади зберігання ПММ, комплекси АЗС, сідельні тягачі, напівпричепи-цистерни та інші.

Зазначає, що, ставлячи під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій та стверджуючи про нібито негосподарське використання придбаних товарів та не встановивши за наслідками інвентаризації нестачі ТМЦ, податковий орган не може керуватися припущеннями, а зобов`язаний довести факт негосподарського використання товарів з посиланням на конкретні обставини такого використання та підтвердивши ці обставини відповідними доказами.

Також звертає увагу на те, що саме по собі визнання контрагента банкрутом до завершення ліквідаційної процедури не є безумовною підставою для визнання кредиторської заборгованості безнадійною, при цьому заборгованість перед юридичною особою-банкрутом буде визнано безнадійною, якщо така заборгованість залишиться непогашеною саме на дату ліквідації банкрута.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДПС у Закарпатській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «ВАРІАНТ-МС», за результатами якої складений акт перевірки від 20.03.2024 № 3523/07-16-07-03/39293248.

Відповідно до вказаного акту перевірки відповідачем вказано про порушення позивачем вимог податкового законодавства, які призвели до заниження до сплати в бюджет: податку на прибуток на суму 132 391 грн; податку на додану вартість на суму 5 808 405 грн; земельного податку на суму 6 245,31 грн; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 757,86 грн; податку на доходи фізичних осіб в сумі 4481,71 грн; військового збору в сумі 373,47 грн; відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ - 5 808 405 грн, а також відсутність реєстрації розрахунків коригування до акцизних накладних.

Позивачем 11.04.2024 подано заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких відповідач листом від 22.04.2024 № 54448/6/07-16-07-03-05 відхилив заперечення та повідомив про відсутність підстав для перегляду висновків акту перевірки.

На підставі висновків акту перевірки від 20.03.2024 № 3523/07-16-07-03/39293248 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 26.04.2024 № 0003818107-16-07-03, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 165 489 грн (132 391 грн податкового зобов`язання та 33 098 грн штрафу);

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 26.04.2024 № 0003822107-16-07-03, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 7 260 506 грн (5 808 405 податкового зобов`язання та 1 452 101 грн штрафу);

- податкове повідомлення-рішення форми «ПН» від 26.04.2024 № 0003819107-16-07-03, згідно з яким до позивача застосовано штраф у розмірі 52 906 грн за відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України;

- податкове повідомлення-рішення форми «АН» від 29.04.2024 за № 000/3856/0902, згідно з яким до позивача застосовано штраф у розмірі 325 114,58 грн за порушення граничних термінів реєстрації розрахунків коригування акцизних накладних.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Так, відповідачем оскаржуються рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 26.04.2024 № 0003818107-16-07-0 та від 29.04.2024 № 000/3856/0902 повністю, а також від 26.04.2024 № 0003822107-16-07-03 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму 7 138 499 грн та від 26.04.2024 № 0003819107-16-07-03 у частині застосування штрафу у розмірі 23 800 грн за відсутність реєстрації в ЄРПН.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Наведені норми податкового законодавства дають підстави для висновку, що дохід, витрати, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути підтверджені фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цих операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника.

Реальність (фактичне вчинення) господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності виникає у результаті руху активів, зміни зобов`язань чи власного капіталу платника, відповідності економічному змісту господарських операцій, оформлених належним чином первинними документами.

Отже, проведення будь-якої господарської операції підприємства має бути зафіксоване у порядку, встановленому правилами податкового та бухгалтерського законодавства, підтверджуватись первинними і розрахунковими документами, якими відображено зміст операцій, порядок їх виконання, зміни майнового стану платника податків.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У справі, що розглядається, судами встановлено, що реалізація позивачем паливно-мастильних матеріалів своїм контрагентам відбувалась на підставі типових договорів із тотожними умовами.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Тенпром ЛТД» позивачем надано договір поставки нафтопродуктів від 17.08.2020 № 49, відповідно до умов якого покупець оплачує товар 100% передоплатою згідно із виписаним постачальником рахунком на підставі заявки покупця, а також видаткові та товарно-транспортні накладні.

ПП «Варіант-МС» отримано від ТОВ «Тенпром ЛТД» кошти (авансові платежі): 08.10.2020 у розмірі 539750 грн; 20.10.2020 у розмірі 552450 грн; 04.01.2021 у розмірі 1266942 грн; 25.01.2021 у розмірі 647287,50 грн.

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Дата Сістем» позивачем надано договір поставки нафтопродуктів від 05.08.2020 № 46, відповідно до умов якого покупець оплачує товар 100% передоплатою згідно з виписаним постачальником рахунком на підставі заявки покупця, а також видаткові та товарно-транспортні накладні.

За період, який перевірявся, відповідно до банківських виписок та на виконання умов вказаного договору ПП «Варіант-МС» отримало від ТОВ «Дата Сістем» кошти (авансові платежі): 06.10.2020 у сумі 536775 грн; 16.11.2020 у сумі 547687,5 грн. При цьому згідно з наданою до перевірки оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361.1 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» по контрагенту ТОВ «Дата Сістем» станом на 01.10.2020 рахується кредиторська заборгованість в сумі 1 066 185 грн.

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «СПП Лана» позивачем надано договір поставки нафтопродуктів від 20.12.2020 № 21, відповідно до умов якого покупець оплачує товар 100% передоплатою згідно з виписаним постачальником рахунком на підставі заявки покупця, а також видаткову та товарно-транспортну накладну.

На виконання умов вказаного договору ПП «Варіант-МС» отримало від ТОВ «СПП Лана» у кошти (авансові платежі): 21.12.2022 у сумі 1 470 000 грн.

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Весрайт» позивачем надано договір поставки нафтопродуктів від 14.07.2022 № 10, відповідно до умов якого покупець оплачує товар 100% передоплатою згідно з виписаним постачальником рахунком на підставі заявки покупця, а видаткову накладну постачальника, оформленій на дату поставки із підписами та товарно-транспортні накладні.

На виконання умов вказаного договору ПП «Варіант-МС» отримало від ТОВ «Весрайт» кошти (авансові платежі): 15.07.2022 у сумі 656370 грн; 18.07.2022 у сумі 909060 грн; 20.07.2022 у сумі 892380 грн; 22.07.2022 у сумі 972650 грн; 29.07.2022 у сумі 703147,50 грн.

На підтвердження господарських взаємовідносин із ТОВ «Перфоманс-УЖ» позивачем надано договір поставки нафтопродуктів від 17.11.2022 № 19, відповідно до умов якого покупець оплачує товар 100% передоплатою згідно з виписаним постачальником рахунком на підставі заявки покупця, а також видаткові та товарно-транспортні накладні.

На виконання умов вказаного договору ПП «Варіант-МС» отримало від ТОВ «Перфоманс-Уж» кошти (авансові платежі): 18.11.2022 в сумі 499800 грн; 28.11.2022 в сумі 1399699 грн; 29.11.2022 в сумі 501840 грн; 01.12.2022 в сумі 775443 грн; 07.12.2022 в сумі 1000005 грн; 09.12.2022 в сумі 500000 грн; 14.12.2022 в сумі 448400 грн; 15.12.2022 в сумі 57000 грн; 05.01.2023 в сумі 150 000 грн; 06.01.2023 в сумі 340 000 грн; 11.01.2023 в сумі 245 000 грн; 27.01.2023 в сумі 150 000 грн; 03.02.2023 в сумі 235 000 грн; 08.02.2023 в сумі 135 000 грн; 28.02.2023 в сумі 400 000 грн; 01.03.2023 в сумі 596 600 грн; 03.03.2023 в сумі 65880 грн; 08.03.2023 в сумі 215 000 грн; 21.03.2023 в сумі 103 987,50 грн; 22.03.2023 в сумі 150 000 грн; 07.04.2023 в сумі 100 000 грн; 12.04.2023 в сумі 415 000 грн; 13.04.2023 в сумі 67505 грн; 22.12.2022 повернуто кошти в сумі 5000 грн.

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Тенерджі» позивачем надано договір поставки нафтопродуктів від 05.02.2021 № 56, відповідно до умов якого покупець оплачує товар 100% передоплатою згідно з виписаним постачальником рахунком на підставі заявки покупця, а також видаткові та товарно-транспортні накладні.

На виконання умов договору ПП «Варіант-МС» отримало від ТОВ «Тенерджі» кошти (авансові платежі): 08.02.2021 в сумі 682020 грн; 09.02.2021 в сумі 664020 грн; 10.03.2021 в сумі 878149,50 грн; 23.03.2021 в сумі 853004,25 грн; 24.03.2021 в сумі 650034 грн; 25.03.2021 в сумі 692150 грн; 30.03.2021 в сумі 670140 грн; 02.04.2021 в сумі 1687473,75 грн; 13.04.2021 в сумі 830515 грн.

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Енкол» позивачем надано договір поставки нафтопродуктів від 26.01.2021 № 57, відповідно до умов якого покупець оплачує товар 100% передоплатою згідно з виписаним постачальником рахунком на підставі заявки покупця, а також видаткові та товарно-транспортні накладні.

На виконання умов вказаного договору ПП «Варіант-МС» отримало від ТОВ «Енкол» кошти (авансові платежі): 27.01.2021 в сумі 654050 грн; 15.03.2021 в сумі 85343,50 грн; 18.03.2021 в сумі 708390 грн; 19.03.2021 в сумі 731837,5 грн; 26.04.2021 в сумі 825000 грн; 27.04.2021 в сумі 562200 грн; 28.04.2021 в сумі 450000 грн; 29.04.2021 в сумі 903600 грн; 05.05.2021 в сумі 893914 грн; 17.05.2021 в сумі 713416 грн; 29.04.2021 повернуто кошти в сумі 21883,50 грн.

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Ліден Трейд» позивачем надано договір поставки нафтопродуктів від 20.04.2021 № 63, відповідно до умов якого покупець оплачує товар 100% передоплатою згідно з виписаним постачальником рахунком на підставі заявки покупця, а також видаткові та товарно-транспортні накладні.

На виконання договору ПП «Варіант-МС» отримало від ТОВ «Ліден Трейд» кошти (авансові платежі): 23.04.2021 в сумі 902480 грн; 29.04.2021 в сумі 933600 грн; 06.05.2021 в сумі 958885 грн; 11.05.2021 в сумі 947270 грн; 12.05.2021 в сумі 755820 грн; 27.05.2021 в сумі 709920 грн; 28.05.2021 в сумі 1446976,25 грн; 29.04.2021 повернення коштів в сумі 24352,50 грн.

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Агат Лайт» позивачем надано договір поставки нафтопродуктів від 19.11.2021 № 68, відповідно до умов якого покупець оплачує товар 100% передоплатою згідно з виписаним постачальником рахунком на підставі заявки покупця, а також видаткові та товарно-транспортні накладні.

На виконання умов договору ПП «Варіант-МС» отримало від ТОВ «Агат Лайт» кошти (авансові платежі): 22.11.2021 в сумі 867510 грн; 23.11.2021 в сумі 826514 грн.

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Мартін Мейд» позивачем надано договір поставки нафтопродуктів від 05.11.2021 № 67, відповідно до умов якого покупець оплачує товар 100% передоплатою згідно з виписаним постачальником рахунком на підставі заявки покупця, а також видаткові та товарно-транспортні накладні.

На виконання умов договору ПП «Варіант-МС» отримало від ТОВ «Мартін Мейд» кошти (авансові платежі): 04.11.2021 в сумі 1400564 грн.

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Ейленс Груп» позивачем надано договір поставки нафтопродуктів від 29.09.2021 № 66, відповідно до умов якого покупець оплачує товар 100% передоплатою згідно з виписаним постачальником рахунком на підставі заявки покупця, а також видаткові та товарно-транспортні накладні.

На виконання умов договору ПП «Варіант-МС» отримало від ТОВ «Ейленс Груп» кошти (авансові платежі): 29.09.2021 в сумі 795600 грн; 30.09.2021 в сумі 831620 грн.

Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ПП «Варіант-МС», суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з вказаними контрагентами з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами, складеними за результатами дійсних, реально виконаних правочинів.

Щодо посилань відповідача на недоліки при заповненні первинних документів, то колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичне здійснення таких операцій.

Як установлено судами предмет господарських операцій позивача відповідає основному виду його господарської діяльності, що підтверджується аналізом господарських операцій з придбання товарів та послуг і їх подальшого використання у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Також судами установлено, що на виконання вимог ГУ ДПС відповідно до наказу ПП «Варіант-МС» від 19.02.2024 № 1 було створено комісію для проведення інвентаризації на складі паливно-мастильних матеріалів, проведено інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, які обліковуються на балансі підприємства станом на 20.02.2024, із залученням працівників контролюючого органу. За результатами проведеної інвентаризації розбіжностей між фактичними залишками та даними бухгалтерського обліку не встановлено.

Верховний Суд у постанові від 03.09.2019 у справі № 810/3790/17 вказав, що висновки про відсутність у контрагентів (по «ланцюгу» постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Разом з тим під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів, незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Відтак, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Тобто лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.

Враховуючи, що суди не встановили факту існування таких обставин, - у них були підстави для визнання необґрунтованими посилань контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію (ІС «Податковий блок», «ЄРПН»), оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

Крім того задовольняючи позов, суди обґрунтовано зазначили, що твердження про відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів, задекларованих основних засобів, необхідних для здійснення діяльності в таких обсягах, за відсутності детального вивчення обставин здійснення господарської діяльності постачальників в межах зустрічних звірок, вказує на недостатність такої інформації для висновків про відсутність фактичного постачання, оскільки суду першої та апеляційної інстанцій не надано доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача.

Також колегія суддів погоджується з висновком судів про правомірність неврахування ПП «Варіант-МС» у податковому обліку кредиторської заборгованості перед ТОВ «Дата Сістем» в сумі 2 150 647,50 грн, як безнадійної, з огляду на таке.

Згідно з абзацом «з» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється у результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», тобто запису про припинення юридичної особи.

Як установлено судами постановою Господарського суду Одеської області від 17.08.2023 у справі № 916/2150/23, яка набрала законної сили, ТОВ «Дата Сістем» визнано банкрутом, при цьому на час вирішення спору товариство перебуває у стані припинення, не ліквідоване, з ЄДРПОУ не виключене.

Отже, правильним є висновок судів про те, що віднесення суми кредиторської заборгованості ПП «Варіант-МС» перед ТОВ «Дата Сістем» до безнадійної на час проведення перевірки є передчасним, а відповідні висновки контролюючого органу - помилковими.

Верховний Суд враховує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із такими, оскільки така оцінка судами здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів.

Касаційна скарга не містить доводів та доказів, які б спростовували помилковість встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи або їх неправильної оцінки.

У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права, із вказівкою про незастосування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, однак, при цьому касатор посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В решті обґрунтування касаційної скарги аналогічні доводам, наведеним відповідачем під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, і зводяться виключно до незгоди з оцінкою судами обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Тобто, фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 КАС України.

У зв`язку з цим, на переконання колегії суддів Касаційного адміністративного суду, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано скасували податкові повідомлення-рішення від 26.04.2024 № 0003818107-16-07-0 та від 29.04.2024 № 000/3856/0902 повністю, а також від 26.04.2024 № 0003822107-16-07-03 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму 7 138 499 грн та від 26.04.2024 № 0003819107-16-07-03 у частині застосування штрафу у розмірі 23 800 грн за відсутність реєстрації в ЄРПН.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді Н.Є. Блажівська

М.М. Яковенко