Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.09.2019 року у справі №420/6054/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 420/6054/18

адміністративне провадження № К/9901/24296/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Рибачука А. І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 420/6054/18

за позовом ОСОБА_1

до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради

про визнання протиправним та скасування наказу

за касаційною скаргою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року (головуючий суддя: Бжассо Н. В. ) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді: Димерлія О. О., суддів: Коваля М. П., Єщенка О. В. )

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 30 липня 2018 року № 01-03/200ДАБК "Про скасування права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061181010880".

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила про те, що спірним наказом відповідача скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із незначними наслідками (СС1) № ОД 061181010880 від 11 квітня 2018 року. Позивач вважає, що перевірка проведена відповідачем з грубим порушенням норм чинного законодавства, що у свою чергу є підставою визнання оскаржуваного наказу від 30 липня 2018 року № 01-03/200ДАБК протиправним та його скасування.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року, позов задоволено повністю.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем перевірку проведено з численними порушеннями вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, який передбачає участь суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва під час перевірки, ознайомлення суб'єкта містобудування з результатами перевірки, пред'явлення суб'єкту містобудування направлення на перевірку, посвідчення, право суб'єкта містобудування подавати документи до перевірки, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Так, відповідачем здійснена перевірка та прийнято наказ у відсутності позивача, спеціалістів з авторського та технічного нагляду об'єкту будівництва, що в свою чергу позбавило можливості ОСОБА_1 надати відповідні пояснення щодо інформації зазначеної у повідомленні про початок будівельних робіт, зазначати свої заперечення до акту, користуватися якісною правовою допомогою адвоката, та як наслідок призвело до прийняття відповідачем помилкового рішення щодо наявності у повідомленні про початок будівельних робіт недостовірних даних.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 27 серпня 2019 року Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Так, суди не звернули увагу на те, що комісійним виїздом на місце Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та представника Приморської районної адміністрації Одеської міської ради встановлено факт проведення будівельних робіт. Поряд з цим, приймаючи оскаржуваний наказ контролюючий орган діяв у межах своїх повноважень та згідно норм чинного законодавства, оскільки встановив, що об'єкт є об'єктом самочинного будівництва та повідомлення про початок виконання будівельних робіт містить недостовірні дані. Також судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки доводам відповідача щодо обов'язковості проведення експертизи проектів об'єктів будівництва на території м. Одеси. Не враховано суспільної небезпеки, яку несе в собі факт виконання будівельних робіт без позитивного експертного звіту проекту будівництва.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 серпня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Рибачук А. І., Тацій Л. В., справу передано головуючому судді.

8. Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року відкрито провадження за касаційною скаргою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року.

9.21 жовтня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому остання просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

10. Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і призначено такий в порядку письмового провадження з 17 лютого 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що відповідно до договору купівлі-продажу від 16 червня 2017 року ОСОБА_1 є власником ізольованої квартири АДРЕСА_1, яка складається в цілому з двох житлових кімнат загальною площею 51,1 кв. м., в тому числі житловою площею
34.1 кв. м.

12. З метою поліпшення житлових умов, наведення порядку у дворі, вивезенням сміття позивач вирішила здійснити реконструкцію вищевказаної квартири, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту в плані, без зміни цільового призначення об'єкту з надбудовою мансардного поверху.

13.10 квітня 2018 року ОСОБА_1 направила до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), згідно з яким, у відповідності до ст. 36 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" позивач повідомила про початок виконання будівельних робіт, визначених державними будівельними нормами щодо реконструкції квартири АДРЕСА_1, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту в плані, без зміни цільового призначення об'єкту з надбудовою мансардного поверху.

14. У вказаному повідомленні зазначено, що технічний нагляд здійснює ОСОБА_3, кваліфікаційний сертифікат серія АТ № 004371, проектна документація розроблена ПП "Тавр", Головний архітектор проекту - ОСОБА_4, кваліфікаційний сертифікат серії АА № 001404, експертиза проекту будівництва проведена Одеською обласною службою Української Державної інвестиційної експертизи, експерт ОСОБА_5, сертифікат НОМЕР_1, відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд, визначено ОСОБА_6, генеральний підрядник ОСОБА_1, містобудівні умови та обмеження видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-074/82 від 03 квітня 2018 року.

15. Відповідач розглянув зазначене повідомлення позивача, погодив його та зареєстрував у відповідному реєстрі за номером ОД №061181010880 від 11 квітня 2018 року.

16.26 вересня 2018 року ОСОБА_1 подала до контролюючого органу повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт, в якому вказала, що у зареєстрованому 11 квітня 2018 року за № ОД 061181010880 повідомленні нею було помилково вказано про наявність експертизи проекту, оскільки він не є обов'язковим, а також, невірно вказано особу, яка здійснює технічний нагляд. Технічний нагляд здійснює не ОСОБА_3, а ОСОБА_7, кваліфікаційний сертифікат Серія АТ №с 005772.

17.01 жовтня 2018 року відповідач розглянув повідомлення та надав позивачу відповідь № 01-16/1973 д/д, що подане позивачем повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт не відповідає встановленій формі.

18. Також в листі зазначено, що 30 липня 2018 року, на підставі акту, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт та доповідної записки головного спеціаліста відділу № 1 ОСОБА_8, відповідачем прийнято наказ № 01-03/200ДАБК "Про скасування права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061181010880".

19. Вважаючи вказаний наказ контролюючого органу протиправним та незаконним, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

21. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

23. Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з'ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

24. Повноваження Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - ~law11~) та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

25. Згідно з ~law12~ державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

26. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

27. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

28. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

29. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

30. Відповідно до п. 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

31. Згідно з положеннями п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

32. Відповідно до п.7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

33. За приписами пункту 8 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

34. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункти 16,17 Порядку № 553).

35. Права та обов'язки суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зазначені пунктах 13,14 Порядку №
553.

36. Зокрема, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

37. Зі змісту положень ~law13~ та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.

38. Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

39. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв'язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об'єкту.

40. За приписами ~law14~ у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

41. Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

42. У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

43. Згідно зі ~law15~ замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті.

44. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 06 квітня 2018 року Одеська місцева прокуратура № 3 направила на адресу відповідача лист щодо самовільного незаконного будівництва за адресою: АДРЕСА_2, у зв'язку із чим прокуратура просила вжити заходи реагування.

45.11 липня 2018 року відповідач звернувся до філії ТОВ "Українська будівельна експертиза" в Одеській області, щодо надання інформації з приводу того, чи розроблявся та надавався експертом ОСОБА_9 експертний звіт № 0125-18 від 05 квітня 2018 року.

46.12 липня 2018 року ТОВ "Українська будівельно-технічна експертиза" надало відповідь, в якій вказало, що експерт ОСОБА_5 працює виключно в ТОВ "Українська будівельно-технічна експертиза". Висновок щодо об'єкту будівництва за адресою АДРЕСА_2 (забудовник ОСОБА_1) ОСОБА_5 не підписувався.

47.19 липня 2018 року Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на підставі наказу контролюючого органу від 02 липня 2018 року № 01-13/162ДАБК та звернення юридичної особи від 06 липня 2018 року №01-6/465-ПР, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року, видало головному спеціалісту інспекційного відділу № 1 Найко В. Г. направлення №000911 для проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва з реконструкції квартири АДРЕСА_3, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту в плані, без зміни цільового призначення об'єкту, з надбудовою мансардного поверху за адресою: АДРЕСА_4, щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

48. У період з 17 вересня 2018 року по 18 вересня 2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

49. За результатами перевірки складено акт № 000911, в якому зазначено, що головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 ОСОБА_8, за участі головного спеціаліста відділу контролю та моніторингу району Приморської РДА Одеської міської ради Ланіної Н. П., проведено позаплановий захід державного контролю. В акті вказано, що було здійснено комісійний виїзд, за результатом якого встановлено, що ОСОБА_1 у повідомленні про початок виконання будівельних робіт № ОД 061181010880 від 11 квітня 2018 року наведені недостовірні дані в частині розроблення та затвердження проектної документації.

50. Судом першої інстанції також встановлено, що в акті відсутній підпис про отримання акту або про відмову ОСОБА_1 отримати акт.

51.30 липня 2018 року контролюючим органом, на підставі вказаного акту перевірки, прийнято наказ № 01-13/200ДАБК "Про скасування права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061181010880".

52. Відповідачем надано до суду лист № 01-6/465-ПР від 30 липня 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_1 повідомлено про прийняття оскаржуваного наказу.

Також, суду надано копії аркушів з журналу вихідної кореспонденції за 01 серпня 2018 року, з огляду на які позивачу направлено вказаний лист.

53. Порядком № 553 передбачено, зокрема, і належну процедуру проведення позапланових перевірок органами державного архітектурно-будівельного контролю з гарантуванням прав суб'єктів містобудування. Так, під час проведення перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки (частина четверта пункту 7 Порядку); державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (пункт 9 Порядку).

54. У пункті 13 Порядку № 553 визначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

55. За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

56. Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

57. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

58. Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

59. Пунктом 21 Порядку № 533 передбачено, що якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

60. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

61. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

62. Колегія суддів звертає увагу, що судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на порушення норм Порядку № 553 матеріали справи не містять доказів пред'явлення службових посвідчень та надання направлення для проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 у день складання акта, а отже, фактично, позивач була позбавлена можливості реалізувати своє право на захист.

63. Також, колегія суддів вважає, що на порушення пункту 21 Порядку № 553 відповідачем не було направлено на адресу позивача другого примірника акта перевірки, оскільки як вбачається із матеріалів справи під час здійснення перевірки ОСОБА_1 була відсутня. Між тим, в графі "Керівник суб'єкта господарювання/фізична особа або уповноважена ним особа" не міститься будь-якого запису щодо присутності/відсутності позивача.

64. Акт, наявний в матеріалах справи, не підписано ОСОБА_1 чи уповноваженою нею особою, також відсутній запис про отримання примірника акта.

65. Крім того, в графі відмітка про відмову від підписання акта перевірки також відсутні будь-які записи.

66. Доказів, які б доводили протилежне, матеріали справи не містять та відповідачем до суду не надано.

67. При цьому, проведення контролюючим органом позапланової перевірки (комплексного обстеження), не позбавляє права позивача бути повідомленим про проведення такої перевірки та бути присутнім під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та не дає підстав відповідачу проводити перевірку з порушенням вимог Порядку № 553, а відтак доводи відповідача в цій частині являються безпідставними.

68. Згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі № 821/1157/16, від 05 лютого 2019 року у справі № 2а-10138/12/2670, від 04 лютого 2019 року у справі № 807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

69. Отже, порушення процедури призначення та проведення перевірки були достатніми підставами для задоволення позовних вимог.

70. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 640/7495/19.

71. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

72. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, наданих судами попередніх інстанцій, та не спростовують правильність їх висновків про порушення відповідачем процедури проведення перевірки.

73. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

74. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

75. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

76. Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

77. Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, "Megadat. com S.r. l. проти Молдови" (Megadat. com S.r. l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, "Тошкуца та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), пункт 119).

78. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland),заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само).

З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v.

Croatia), заява № 35298/04, пункт 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

79. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

80. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

81. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

82. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

83. Враховуючи наведене, Верховний Суд встановив що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

84. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суддів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко Т. Г. Стрелець А. І. Рибачук