Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 560/3217/20

адміністративне провадження № К/9901/3688/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у складі головуючого судді Постовіт С.В. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Мацького Є.М., Залімського І.Г., Сушка О.О. у справі № 560/3217/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля-Агросервіс» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля-Агросервіс» (далі - позивач, ТОВ «Поділля-Агросервіс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Хмельницькій області, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.04.2020 № 0004050501, № 0004060501.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.09.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області № 0004050501 від 06.04.2020 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 869 650 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області № 0004060501 від 06.04.2020.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ТОВ «Поділля-Агросервіс» судові витрати у розмірі 16 436,48 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із наступного: оскільки при здійсненні операцій щодо ремонту орендованого майна таке майно не використовується в операціях, перерахованих у пункті 198.5 статті 198 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПК України), а так як і раніше продовжує перебувати у статусі призначеного для використання в оподатковуваних податком на додану вартість операціях у межах господарської діяльності платника податку, то податкові зобов`язання з податку на додану вартість, відповідно до вказаного пункту Кодексу, не нараховуються. Надані позивачем первинні документи підтверджують правомірність віднесення останнім сум податку на додану вартість у розмірі 452 229,00 грн за договорами, укладеними з ТОВ «Енселко Агро» та ТОВ «Українські аграрні інвестиції» до податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

У період з 02.03.2020 по 11.03.2020 посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Поділля-Агросервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, валютного законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 30.09.2019 та іншого законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, за результатами якої складено акт від 25.03.2020 № 0417/22-01-05-01-31412668.

Відповідно до висновків указаного акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- пункту 44.1 статті 44, абзацу г) пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 183 834 грн, зокрема за грудень 2016 року - 183 834 грн, та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 Декларації з ПДВ) за 3 квартал 2019 на суму 870 553 грн;

- пункту 201.10 статті 201 ПК України, пункту 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, позивачем не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ 636 063 грн, зокрема: 31.12.2016 - 183 834 грн, 31.03.2017 - 151 333 грн, 30.06.2017 - 152 649 грн, 30.11.2017 - 3 751 грн, 31.12.2017 - 102 308 грн, 31.03.2018 - 42 188 грн;

06 квітня 2020 року на підставі акта перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0004050501, згідно з яким позивачу зменшено від`ємне значення податку на додану вартість на суму 870 553 грн;

- № 0004060501, згідно з яким до позивача застосовано штрафні санкції за нереєстрацію податкових накладних на суму 266 115 грн.

Указані податкові повідомлення-рішення ТОВ «Овостар» оскаржило в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 05.06.2020 №18460/6/99-00-08-05-01-01 позивачеві відмовлено у задоволенні скарг, оскільки доводи скарг не спростовують висновки акта перевірки.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись із судовими рішеннями, ГУ ДПС у Хмельницькій області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень є пункти 3 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України:

1) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права, а саме: підпункту г) пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах;

2) судами не досліджено зібрані у справі докази із наявністю підстави для оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права, а саме підпункту а) пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 ПК України у подібних правовідносинах.

Щодо першої підстави скаржник указує, що судами не спростовано доводи ГУ ДПС у Хмельницькій області, що на порушення вимог підпункту г) пункту 198.5 статті 198 ПК України ТОВ «Поділля-Агросервіс» занизило податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 636 063 грн внаслідок непроведення нарахування податкових зобов`язань за послугами з оренди сільгосптехніки, під час придбання яких суми податку на додану вартість були включені до податкового кредиту та які не використані у власній господарській діяльності підприємства.

Щодо другої підстави, то на думку контролюючого органу, господарські операції позивача з ТОВ «Козацька долина 2006» щодо виконання сільськогосподарських робіт не мали реального характеру, оскільки не підтверджені документально належним чином. Відповідач стверджує, що ТОВ «Овостар» не надано первинних документів, що підтверджують заправлення сільгосптехніки виконавця ТОВ «Козацька долина 2006» розпорядчих документів та доказів на обґрунтування граничних норм витрат пального на сільськогосподарську техніку.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, обґрунтованими та такими, що винесені з повним з`ясуванням судами обставин, які мають значення для справи, та правильним застосуванням норм матеріального права без порушень норм процесуального права. Натомість доводи контролюючого органу є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Щодо першої підстави касаційного оскарження судових рішень колегія суддів зазначає наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Поділля-Агросервіс» укладено п`ять договорів оренди сільськогосподарської техніки та транспортних засобів:

1) № 36/15-оренда від 01.01.2015 з ТОВ «Українські аграрні інвестиції» (орендодавець);

2) № 1 від 01.01.2016 з ПП «ВВ Агро» (орендодавець);

3) № 2 від 01.01.2016 з ПП «Новозаводські аграрні інвестиції» (орендодавець);

4) № Ор010717ЕА-ПАС від 01.07.2017 з ТОВ «Енселко Агро» (орендодавець);

5) № 0717ОЗАС від 01.07.2017 з ТОВ «Енселко Агро» (орендодавець).

Предмет зазначених договорів полягає в тому, що орендодавець передає орендареві за плату на певний строк у користування сільськогосподарську техніку та/або транспортні засоби для здійснення орендарем господарської діяльності. Незалежно від фактичного використання майном орендодавець сплачує орендну плату за весь час перебування майна в розпорядженні орендаря. Плата вноситься орендарем щоквартально згідно банківських реквізитів орендодавця.

Перевіркою встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту у грудні 2016 року, березні 2017 року, червні 2017 року, листопаді 2017 року, грудні 2017 року, у І кварталі 2018 року віднесено податок на додану вартість (далі - ПДВ) у загальній сумі 636 063 грн з оренди комбайнів, оприскувачів, жаток, жниварок, тобто сільгосптехніки, яка не використана в господарській діяльності підприємства, а саме виконанні робіт в процесі вирощування сільгоспкультур - збиранню урожаю, обробки землі або посівів.

На думку посадових осіб контролюючого органу, у вказаних звітних податкових періодах ТОВ «Поділля-Агросервіс» фактично проводило безоплатне зберігання (розміщення) даної сільгосптехніки орендодавців на власних виробничих площах:

1. Відповідно до податкових накладних, виписаних орендодавцями ТОВ «Українські аграрні інвестиції», ПП «ВВ Агро», ПП «Новозаводські аграрні інвестиції», ТОВ «Поділля-Агросервіс» віднесено до складу податкового кредиту у грудні 2016 року ПДВ у сумі 183 834 грн з оренди комбайнів, оприскувачів, жаток, жниварок, які не пов`язані у даному звітному періоді із процесом вирощування сільгоспкультур, а саме збирання урожаю 2016 року та обробкою посівів.

2. Відповідно до податкових накладних, виписаних орендодавцем ТОВ «Українські аграрні інвестиції», ТОВ «Поділля-Агросервіс» віднесено до складу податкового кредиту у березні 2017 року ПДВ у сумі 151 333 грн з оренди комбайнів, жаток, жниварок, візків для жниварок, які не пов`язані у даному звітному періоді із процесом вирощування сільгоспкультур, а саме збиранням сільгоспкультур врожаїв 2016 -2017 років.

3. Відповідно до податкових накладних, виписаних орендодавцем ТОВ «Українські аграрні інвестиції», ТОВ «Поділля-Агросервіс» віднесено до складу податкового кредиту у червні 2017 року ПДВ у сумі 152 649 грн з оренди комбайнів, жаток, жниварок, візків для жниварок, стола ріпакового, які не пов`язані у даному звітному періоді із процесом вирощування сільгоспкультур, а саме збиранням урожаю 2017 року зернових та ріпаку.

4. Відповідно до податкових накладних, виписаних орендодавцем ТОВ «Енселко Агро», ТОВ «Поділля-Агросервіс» віднесено до складу податкового кредиту у листопаді 2017 року ПДВ у сумі 3751 грн з оренди жаток, жниварок, жниварки для збирання соняшника та візків для жниварок, стола ріпакового, які не пов`язані в даному звітному періоді із процесом вирощування сільгоспкультур, а саме збиранням урожаю зернових, зокрема кукурудзи, соняшнику та ріпаку урожаю 2017 року.

5. Відповідно до податкових накладних, виписаних орендодавцями ТОВ «Українські аграрні інвестиції» та ТОВ «Енселко Агро», ТОВ «Поділля-Агросервіс» віднесено до складу податкового кредиту у грудні 2017 року ПДВ у сумі 102 308 грн з оренди комбайнів, жаток, жниварок, візків до жниварок, стола ріпакового та оприскувачів, які не пов`язані у даному звітному періоді із процесом вирощування сільгоспкультур, а саме збиранням сільгосппродукції урожаю 2017 року та обробкою посівів або полів.

Дослідивши зміст вищевказаних договорів оренди сільськогосподарської техніки та транспортних засобів, суди попередніх інстанцій встановили, що мають практично однаковий зміст. Відповідно до умов указаних договорів, орендар зобов`язується: протягом строку користування об`єктом оренди підтримувати його у належному технічному стані відповідно до вимог інструкції з експлуатації підприємства-виробника та нести усі пов`язані із цим витрати за власний рахунок; здійснювати за власний рахунок технічне обслуговування, а також поточний та капітальний ремонти об`єкта оренди, відповідно до вимог інструкції з експлуатації підприємства-виробника; усувати пошкодження об`єкта оренди або відшкодовувати збитки, завдані у зв`язку із його втратою, якщо такі пошкодження або втрати сталися з вини орендаря.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскільки при здійсненні операцій щодо ремонту орендованого майна таке майно продовжує перебувати у статусі призначеного для використання в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності платника податку, то податкові зобов`язання з ПДВ відповідно до підпункту г) пункту 198.5 статті 198 ПК України не нараховуються

Такий висновок випливає із системного аналізу змісту вищенаведених норм ПК України.

Суд зазначає, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) орендарем у зв`язку із придбанням товарів/послуг при ремонті об`єкту оренди, що використовується ним в господарській діяльності, включаються до складу податкового кредиту, за умови підтвердження відповідних операцій належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

Відповідачем не заперечується факт своєчасної реєстрації позивачем відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так само як і не ставиться під сумнів те, що в цілому витрати на оренду сільськогосподарської техніки здійснювалися позивачем для цілей власної господарської діяльності, а саме орендоване майно не використовувалося в операціях, що не є господарською діяльністю.

Таким чином, ураховуючи те, що обов`язок підтримувати сільськогосподарську техніку у належному технічному стані, що орендувалася позивачем для потреб власної господарської діяльності на підставі вищезазначених договорів покладено на орендаря - ТОВ «Поділля-Агросервіс», а також те, що орендоване майно використовувалося позивачем для здійснення оподатковуваних операцій у межах своєї господарської діяльності до завершення строку договорів оренди, колегія суддів уважає, що позивач має право відносити суми сплачені ним за оренду сільськогосподарської техніки до податкового кредиту без подальшого нарахування податкових зобов`язань згідно з підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 640/4406/19.

Ураховуючи вищевикладене, склад податкового правопорушення, покладений в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 06.04.2020 №0004050501 в частині зменшення від`ємного значення податку на додану вартість на суму 452 229,00 грн та № 0004060501 не підтверджений у ході розгляду справи.

Щодо другої підстави касаційного оскарження судових рішень колегія суддів зазначає наступне.

Висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства (абзацу "а" пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 ПК України) ґрунтується на тому, що ТОВ «Поділля-Агросервіс» завищено податковий кредит у 4 кварталі 2018 року на суму 417 421 грн, в результаті віднесення до його складу ПДВ за операціями з ТОВ «Козацька долина 2006» щодо виконання сільськогосподарських робіт, реальний характер яких документально не підтверджений.

Згідно зі статтею 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За положеннями пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Судами попередніх інстанцій установлено, що між ТОВ «Поділля-Агросервіс» та ТОВ «Козацька долина 2006» укладено договір № СГ02.07П ПАС від 02.07.2018 на виконання сільськогосподарських робіт (обмолоту). За умовами вказаного договору виконавець приймає на себе зобов`язання виконати роботи по збиранню ранніх та пізніх зернових культур. Виконавець зобов`язується виконати обумовлені договором сільськогосподарські роботи власною, технічно справною технікою, а саме комбайнами: Claas Lexion 560 - 1 шт, Claas Lexion 580 - 4 шт, Claas Lexion 600 - 1 шт. Місце виконання робіт: площі замовника. Конкретні межі земельних ділянок, на яких повинні бути виконані сільськогосподарські роботи доводяться замовником виконавцю в процесі виконання останнім своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно з додатком №1/1 до вказаного договору договірна вартість виконання робіт по обмолоту ріпаку на одному гектарі з ПДВ - 1101 грн. Планові терміни виконання робіт: 08.07.2018 - 31.08.2018.

Відповідно до наданих до перевірки актів виконання прийому-передачі виконаних робіт від 02.11.2018 та від 27.11.2018 ТОВ «Козацька долина 2006» виконано роботи з обмолоту кукурудзи вартістю 1068,56 грн/га та 1054,50 грн/га.

Висновок контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на тому, що до перевірки ТОВ «Поділля-Агросервіс» не надало розпорядчого документа та документального доказу обґрунтування граничних норм витрат пального на сільгосптехніку виконавця ТОВ «Козацька долина 2006»: комбайни Claas Lexion 560 - 1 шт, Claas Lexion 580 - 4 шт, Claas Lexion 600 - 1 шт.

Факт надання послуг з оренди вказаних комбайнів підтверджується відповідними актами виконання робіт, підписаними орендарем та орендодавцем.

На підставі актів виконаних робіт, якими зафіксоване виконання робіт по збиранню врожаю зернових, позивач здійснював оплату цих робіт, що підтверджується виписами з банківського рахунку останнього.

Відповідно до умов договорів оренди для збирання врожаю комбайни використовували пальне, придбане позивачем. Обсяги пального, використаного для збирання врожаю орендованими комбайнами, підтверджуються складеними актами на списання МПП для збору зернових комбайнами, що знаходились в оренді.

Таким чином, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що надані позивачем документи в їх сукупності повною мірою підтверджують фактичне виконання господарських операцій між ТОВ «Поділля-Агросервіс» та ТОВ «Козацька долина 2006». Натомість доказів щодо неправильного відображення позивачем вказаних господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку матеріали справи не містять.

Також суди попередніх інстанцій обґрунтовано врахували, що відповідачем як в ході проведення перевірки, так і під час розгляду справи не наведено та не встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з виконання робіт меті та завданням діяльності позивача, або ж того, що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

З огляду на вищевикладене, податкове повідомлення-рішення від 06.04.2020 №0004050501 в частині зменшення від`ємного значення податку на додану вартість на суму 417 421 грн прийнято відповідачем протиправно.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області слід залишити без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко