Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року

м. Київ

справа №500/2030/20

адміністративне провадження № К/9901/41587/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №500/2030/20

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року (суд у складі головуючого судді Чепенюк О.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року (суд у складі головуючого судді Довгополова О.М., суддів: Гудима Л.Я., Святецького В.В.) у справі №500/2030/20

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ від 17 грудня 2019 року;

зобов`язати ГУ ПФУ провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням вислуги років, що становить 29 років 07 місяців 15 днів, починаючи з дати її призначення, а саме з 06 березня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а із спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку, період часу.

Позивач вважає визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій чи інших соціальних виплат.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивовані тим, що для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова прийнята в результаті неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року по справі №805/3923/18а.

Касатор зазначає, що пільгове обчислення періоду проходження військової служби може визначатись підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393.

4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 листопада 2021 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., Стеценко С.Г., Тацій Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі № 500/2030/20.

5. Відповідач відзиву на касаційну скаргу до суду не надав.

6. Верховний Суд ухвалою від 16 травня 2023 року призначив справу №640/18901/18 до розгляду у попереднє судове засідання на 17 травня 2023 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. З 26 серпня 1996 року по 06 березня 2018 року, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та Державній кримінально-виконавчій службі України безперервно до дня свого звільнення, що підтверджується копією трудової книжки.

Наказом Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» від 06 березня 2018 року №19/ОС-18 «з особового складу» ОСОБА_1 підполковника внутрішньої служби, старшого оперуповноваженого оперативної групи державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)», звільнено зі служби 06 березня 2018 року.

Вислуга років на день звільнення становить: в календарному обчисленні 21 рік 06 місяців 10 днів, у пільговому обчисленні: 29 років 07 місяців 15 днів.

Вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає 21 рік 06 місяців 10 днів.

Обчислена вислуга років підтверджується також розрахунком вислуги років для призначення пенсії від 19 червня 2018 року.

07 березня 2018 року позивачу призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як інваліду ІІІ групи в розмірі 40 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.

10 грудня 2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про призначення пенсії за вислугу років.

Листом ГУ ПФУ в Тернопільській області від 19 грудня 2018 року №982/Ш-11 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з тим, що для набуття права на вказану пенсію позивач на день звільнення повинен мати календарну вислугу років, не менше 23 роки 6 місяців, що є необхідною умовою для призначення зазначеного виду пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 12 та статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», однак вислуга років позивача є меншою за необхідну для набуття ним права на спірну пенсію.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся з позовом до суду.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у справі №500/3/19 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до ГУ ПФУ про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у справі №500/3/19 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дій ГУ ПФУ в частині надання ОСОБА_1 відповіді про відсутність підстав для призначення пенсії за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та зобов`язано ГУ ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення його на пенсію за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у відповідності до вимог пункту 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №3-1 від 30 січня 2007 року та врахуванням висновків, викладених в мотивувальній частині цього рішення.

Листом від 09 грудня 2019 року №11995/03-19 ГУ ПФУ повідомлено позивача, що на виконання вказаної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду, повторно розглянуто його звернення від 10 грудня 2018 року та зазначено, що календарна вислуга років позивача на день звільнення зі служби є недостатньою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому підстави для її призначення відсутні.

11 грудня 2019 року позивач повторно звернувся із заявою до відповідача про призначення пенсії за вислугу років.

За наслідками розгляду заяви позивача від 11 грудня 2019 року ГУ ПФУ прийнято рішення від 17 грудня 2019 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по причині відсутності необхідної календарної вислуги років, про що також повідомлено позивача листом від 17 грудня 2019 року №12160/03-19.

16 червня 2020 року позивач звернувся із заявою про виконання рішення суду на ім`я начальника ГУ ПФУ ОСОБА_2 .

Листом від 01 липня 2020 року №1299-1309/Ш-03/8-1900/20 позивача повторно проінформовано про те, що для набуття права на пенсію за вислугу років він повинен мати станом на 06 березня 2018 року (день звільнення зі служби) вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

Не погодившись з рішенням відповідача від 17 грудня 2019 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

9. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів КАС Верховного Суду дійшла таких висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які проходили службу, зокрема, в органах внутрішніх справ та Державній кримінально-виконавчій службі України є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно із пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Отже, положеннями статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що право на пенсію за вислугу років відповідно виникає за наявності двох умов: звільнення зі служби та наявності необхідної вислуги років.

11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди виходили із того, що на день звільнення зі служби календарна вислуга років позивача за час роботи його в органах внутрішніх справ України та Державній кримінально-виконавчій службі України становила 21 рік 06 місяців 10 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років з огляду на те, що пенсія за вислугу років призначається при наявності саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років.

Колегія суддів КАС ВС вважає такі висновки судів попередніх інстанцій помилковими, з огляду на наступне.

Статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 171 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом.

Вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №393 (далі по тексту - Порядок №393).

Пунктом 3 Порядку №393 визначено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, зокрема:

один місяць служби за сорок днів особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони; час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби; час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах патрульної служби за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.

12. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18.

У вищезазначеній постанові Судова палата сформувала наступні правові висновки:

«В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до постанови №393».

У справі, яка розглядається суди попередніх інстанцій встановили, що вислуга років позивача у пільговому обчисленні складає 29 років 07 місяців 15 днів.

13. Отже, з урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а та постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку про наявність підстав для визнання протиправним оскаржуваного рішення відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Правову позицію аналогічного змісту також викладено у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №620/6139/20.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не може погодитись із висновками судів попередніх інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення постановлені без урахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду у справах №805/3923/18-а та №480/4241/18.

14. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі слід скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати підлягають новому розподілу.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги в сумі 3 783,60 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 341 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі №500/2030/20 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 17 грудня 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням вислуги років, що становить 29 років 07 місяців 15 днів, починаючи з дати її призначення, а саме з 06 березня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769; Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати в сумі 3 783,60 грн. (три тисячі сімсот вісімдесят три гривні шістдесят копійок).

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.